Legal Nodes у воєнний час. Частина 3: евакуація.

Nestor Dubnevych
3 min readMar 7, 2022

В першу ніч війни ніхто не спав. Ми домовились про чергування на випадок повітряної тривоги (черговий слідкував за звуком сирен і перевіряв новини щодо наступальних дій окупантів), а також продовжували робити переклички з командою.

На півночі Києва велися активні бої. Всю ніч РФ висаджувала десант, продовжувались обстріли ракетами, над столицею постійно пролітали винищувачі. Мабуть, це була найдовша ніч в моєму житті, яку кожен з нас провів з думками про оточення Києва. Ці думки лунали в голові настільки ж сильно, як і сирени про повітряну тривогу.

На світанку ми почали комунікацію з командою щодо евакуації. До 7 ранку в столиці була комендантська година, в цей час виходити з дому було заборонено. Тому приготування для виїзду з Києва почалися заздалегідь. Частина команди евакуювалася автомобілями, інша частина — на потягах.

Ситуація на дорогах була непевна. По-перше, відкритим було питання безпеки доріг. Постійно лунали сирени про повітряну тривогу, які сповіщали про необхідність сховатись в укриття. По-друге, незрозумілою була ситуація з бензином. Після першого дня евакуації з Києва заправки в столиці, а також в десятках кілометрів за її межами, стояли порожні. По-третє, навіть від‘їхавши на безпечну відстань від місця бойових дій, але залишитись без пального посеред дороги, могло створити не менш небезпечну ситуацію, ніж була в Києві.

Черги на заправках в перші 2 дні війни

Проте складне рішення щодо евакуації було прийнято. Ми завантажили в автомобіль воду, провізію, свічки і ліхтарики на випадок, якщо по дорозі не вдасться заправитись і ніч прийдеться провести посеред дороги. В автівці також були засоби для самооборони, так як ніхто не знав, які сюрпризи могла приготувати дорога.

О 7 ранку ми виїхали з центру міста. Ми евакуйовували всю сім‘ю, яка жила в Києві, і хвилювання від того, що всі твої найрідніші люди можуть потрапити в небезпеку в дорозі, просто перевертало все всередині.

Через 5 хвилин після нашого виїзду пролунала сирена. Це була повітряна тривога, яка сповіщала про необхідність сховатись в укриття. Ми в цей час були в автомобілі. Тривожність виросла в десятки раз.

Ми прийняли оперативне рішення не відхилятись від маршруту, і збільшили швидкість. Через 15 хвилин ми віддалились від сирен, безпечно проїхавши зону потенційних ракетних обстрілів. Руки продовжували тремтіти.

Ще ч-з декілька хвилин з‘явились звуки автоматних вистрілів. Кулі пролітали прямо над автомобілем. Оперативно оглянувши ситуацію, ми побачили, як захисники столиці стріляють по розвідувальних дронах РФ. Ми додали швидкості, наскільки це можливо, все ще не відхиляючись від маршруту. Напруженість в дорозі продовжувала наростати разом утворенням пробок на дорозі.

Рух трафіка знизився до 15–20 км/год. В той же час, всього в 20-ти кіломентрах на північ велися запеклі бої проти окупантів, які наступали на Київ. Над нашим автомобілем пролетіло декілька винищувачів. Дві години ми їхали в пробці, постійно спостерігаючи за небом і думаючи про те, чи пощастить нам уникнути бомбардувань в дорозі.

На виїзді з Київської області ми проїхали міст, після чого трафік почав покращуватись. Всього через 20 годин після нашого виїзду цей міст буде підірвано, щоб перешкодити руху техніки окупантів, яку буде направлено для штурму столиці, а дорога, якою ми їхали в західному напрямку, стане недоступною для евакуації з Києва.

Підірвані мости на під’їздах до Києва. Справа — міст, яким ми евакуювалися за 20 год до підриву

Найскладніші години евакуації були позаду, проте ніхто не розслаблявся, так як повітряні тривоги в цей день лунали практично у всіх містах країни, які межують з Росією і Білорусією, а більшість заправок, які траплялись на дорозі, були порожніми.

На жаль, в цей час у самому в Києві ситуація продовжувала ускладнюватись. Росія продовжувала ракетні обстріли Києва.

Наслідки обстрілів жилових будинків в Києві. Зліва — житловий будинок на Дарниці, зправа — на проспекті Лобановського

Ми знаходились на постійному зв‘язку з командою. Троє наших колег також почали евакуацію автомобілями майже одночасно з нами. Двоє інших вирушили на вокзал для евакуації поїздом в західну частину країни. До кінця дня всі успішно добрались в безпечні місця.

Декілька колег залишились в Києві і містах, які поряд. Цього ж дня російський десант проник у місто, на вулицях столиці почали стріляти. Бензин на міських заправках майже закінчився. Було введено дводенну комендантську годину для зачистки вулиць міста від російських диверсійних груп.

Так закінчився другий день війни.

--

--