Чорногорія
Хочу поділитися досвідом візиту до Чорногорії. Ми літали у липні 2017, без купівлі путівки, тобто всі елементи подорожі планували и організовували самі.

TL;DR
План був такий: прилетіти до Чорногорії, орендувати машину на кілька днів, поїздити по горах, здати машину і ще тиждень відпочити біля моря. Майже все вийшло за планом і нам дуже сподобалось.

Переліт
Квитки з Харкова коштували дуже дорого, тому ми взяли квитки з Жулян. Знайшли через гугл тур-фірму, з офісом у Харкові, яка продала нам Київ-Тіват-Київ на двох за 12000 грн. Доречі, за 3 дні до вильоту ціна знизилась майже у два рази.
Самі квитки нам відіслали на електронну пошту в передостанній день, але при реєстрації вони не потрібні, лише пред’являєте закордонний паспорт.
За день до вильоту рейс перенесли на 8 годин, що створило проблеми. Знаючи, що таке може статися ми не брали квитки на потяг і вирішили їхати на машині. Стоянки неподалік аеропорту коштують 20–30 грн за добу, тому це досить зручний варіант. Можу попередити, що до Жулян краще заїзжати-виїзжати через кільцеву дорогу, а не найкоротшим шляхом.
Найкращий DutyFree на вильоті із Київа, у Тіваті високі ціни (вище, ніж у місцевих магазинах) і нічого особливого ви не знайдете.

Туристичний податок
Закон такий: по прибутті до Чорногорії у вас є 24 години на реєстрацію і сплату туристичного податку (1€/доба за людину). Більше інформації є у гуглі, краще дивитись свіжі данні.
Скажу, що ми про це не знали на момент прильоту. Тобто порушили цей закон, потім нам запропонували заплатити цей податок на пошті і не реєструватися, щоб уникнути проблем на відльоті. Але на той день випало державне свято, потім просто вихідні, а потім і дата відльоту. Закінчилось все добре, в аеропорту ніяких претензій до нас не мали.
Судячи по історіям в інтернеті, це особливо важливий момент, якщо ви в’їзджаєте до країни на автомобілі — тоді вас скоріш за все спробують оштрафувати при виїзді. А це, доречі, 200€ з людини.

Автомобіль
Орендували автомобіль на одному з російськомовних сервісів, який є посередником з місцевими фірмами (якщо потрібен лінк, по запиту відпишу у коментах).
В інтернеті гуляют історії, як подают авто “того ж класу”, не повертають задаток через вже існуючі подряпини або беруть частину грошей на мийку. Тому будьте обережні.
Що сподобалось, на виході з аеропорту нас зустріли з табличкою і автомобіль був саме тим, що ми замовляли. Також раджу відсняти авто на відео, щоб не було претензій при здачі. У нашому випадку все було добре, ми повернули авто з тією ж кількістю палива у баці і за досить сильну запиленість ніяких претензій до нас не було.

Брали ми дизельний Peugeot 307cc, на той момент ціна палива — 1.07€ на всіх станціях, тому тут все досить просто. Процес заправки не відрізняєтся від України.
Правила і знаки досить схожі, дуже багато знаків обмеження швидкості, перевищувати можна лише на 10 км/ч. Також обов’язково вмикати ближнє світло, навіть удень, контролюте це уважно —можно заїхати у не прямий тунель. Досить часто стоять поліцейські екіпажі “за рогом”, але зустрічні водії попереджають. Один раз нас, і ще два автомобілі, зупинили (хоча я швидкість не перевищував), коли дізнались, що ми туристи — відразу відпустили.
Якщо ви не так давно за кермом, то двічі подумайте, дороги часто вузькі і покручені серпантином. Місцеві порушують швидкісний режим, але не розмітку, це не просто так — є високі обриви без відбійників.

Житло
Як тільки ми придбали квиткі на літак, також забронювали житло через booking.com. Бунгало на перші п’ять днів у глибині Чорногорії біля міста Moikovac, а також апартаменти у Rafailovici (неподалік від Budva).

Їжа
Особисто мені їжа у ресторанах-кафе не сподобалась, сніданок на двох коштує десь 10€, вечеря — 20–30€. Відмічу, що порції завжди великі, це плюс. Але насправді я можу порекомендувати лише пару місць: у Kotor https://ru.foursquare.com/v/konoba-portun/54c165c0498e9dd0bc88c80c, та у Budva https://ru.foursquare.com/v/forsage/56816ed1498e414f8e98d414.
Якщо є можливисть, краще готувати самому, тільки не купляйте місцеві сосики — вони всі не смачні, “бумажні” і жирні.
Ціни у містах біля моря вище на 30–40%, навіть у мережевих супермаркетах і тут нічого не подієш, дешевших магазинів ми не знайшли.

Мова, спілкування
У прибережних містах багато хто розмовляє російською, у великих містах і біля дороги — можуть відповісти англійською. Справжніх проблем зі спілкуванням у нас не було, країна любить туристів і орієнтована на обсуговування. Люди приємні і відкриті.

Зв’язок
Звонили ми мало, тому мені підішов роумінг тариф від Київстар — 30 грн за пакет 15 хвилин розмов (на українські та чорногорскі номери).
З wi-fi все скоріш погано, чим добре, у більшості місць він повільний і під паролем. Можливо все краще с 3G, але для цього треба купляти сімку місцевого оператора.

Море
Дуже чиста і солона вода. У Rafailovici є і пісок, і галька, і навіть дикий камінний пляж. Але були дні, коли температура води (по відчуттям) була градусів 13–14, звісно люди майже не купались.

Наступного разу я би більше часу провів у горах, ніж біля моря. Але це тому, що не дуже полюбляю валятись на пляжі.

Дякую за увагу, якщо у вас є питання, з задоволенням відповім нижче.
