Свічечка букви “Ї”: напучування для веб дизайнера

Кілька днів назад мені прийшов лист від Матея Латіна — автора курсу Better Web Type, на який я підписалася ще в лютому. Курс складається із десяти уроків про типографію для вебу і безлічі лінків на інші статті і ресурси. Зараз Матей готує книжку, і збирає відгуки про теми, які найбільше сподобалися і які вартує доповнити. Випадковому учасникові опитування пообіцяли безкоштовний примірник, тому я також спромоглася на невеликий фідбек.

Мені найбільше запам’ятався урок про поєднання шрифтів. Він знаходиться в середині курсу, саме там, де моє залучення в навчальний процес трималося на стабільно високому рівні. Добре структурований матеріал, вдало підібрані епіграфи (вже на самих цитатах можна було б збудувати цілісний курс про історію і теорію типографії) та ілюстрації не лише допомагали засвоювати нову інформацію, але спонукали до пошуку та експериментів. Я вже говорила про посилання — частина з них відразу осіла в закладках.

Справжнім каменем спотикання в моєму радісному стремлінні до знань стала кирилиця. Усі запропоновані Матеєм приклади і красиві колекції шрифтів не спрацьовували, коли я починала писати українською. Напевно, це стане темою для самостійного опрацювання. Усі ці наші ї, є та ґ дорого обходяться, щоб там не говорили противники переходу на латинку.

Між іншим, сам Матей Латін походить зі Словенії. Його історії про дитинство в країні після краху соціалістичного/комуністичного режиму, де реклами іграшок було більше, ніж самих іграшок звучать до болю знайомо. Зрештою, приклад Матея переконливо свідчить про те, що обмеження можуть бути джерелом не лише фрустрації, але й надхнення.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.