“451 градус за Фаренгейтом” Рея Бредбері

Люблю книги, які зацікавлюють з перших сторінок. На щастя, у руки потрапила саме така. Як ви можете бачити із заголовку, мова піде про творіння Рея Бредбері — “451 градус за Фаренгейтом”.

Зеркало. Одне просте слово, яким би я описав цю книгу. Так, це антиутопія і у ній все гіперболізовано, але це нічого не змінює. Вона відображає сьогодення і цей факт просто жахає. Письменник, мабуть, навіть не здогадувався, наскільки точним виявиться опис нашої з вами дійсності. Світ, у якому люди більше не бажають думати, міркувати, не хочуть нервуватись через будь-що, а лише прагнуть яскравих вражень та емоцій, які замінять усе. На мою думку, чудова алюзія на сучасну епоху Інтернету, коли екрани моніторів здаються набагато привабливішими, аніж живе спілкування. Звісно, книга насичена філософськими роздумами про культуру та суспільство, минуле та майбутнє людства в цілому. Проте насправді автор намагається донести кілька абсолютно простих порад, які можуть допомогти уникнути багатьох проблем:

1. Книги потрібно читати

Рей Бредбері акцентує увагу саме на книгах. Він вважає їх збірниками людських помилок, які необхідно передавати наступним поколінням. І це так, чорт забирай. Сьогодні справді є потреба у захисті літературної спадщини, ми перестаємо читати і, як наслідок, розвиватись. Необхідно замислитись, щоб не потрапити у ситуацію, коли читання книг стане протизаконним.

2. Завжди потрібно аналізувати своє життя.

За плином повсякденності, ми часто не маємо часу, щоб зупинитись і подумати, чи справді рухаємось у потрібному напрямку. Не приділяємо досить уваги дійсно вартісним речам, а розмінюємось на дрібниці. Врешті-решт, стаємо заручниками системи, яка вказує нам що і як робити.

“451 градус за Фаренгейтом” — це крик душі, такий собі мозковий струс, тільки не травматичний. Це книга-повчання, яка точно пробудить бажання врятувати світ від культурного занепаду і повної загибелі:

Когда-нибудь мы вспомним так много, что соорудим самый большой в истории экскаватор, выроем самую глубокую, какая когда-либо была, могилу и навеки похороним в ней войну.

Що ж, сподіваюсь, що так і буде. На сьогодні це все. Та ВСЕ тільки починається.

___________________________________________________________________Якщо ви помітили у тексті помилку, напишіть про це у коментарях.