Найкрасивіше місце на землі

Я марила подорожами з дитинства. Єгипет, Італія, Греція, Амазонія, Гімалаї, Індія, Австралія, Перу… Я невпинно і залюбки читала всі яскраві та цікаві книжки, які тільки могла вишукати в бібліотеці. В певний час я знала напам’ять всі країни і столиці світу. І досі можу впевнено сказати, що більшість моїх знань зі світової географії — це те, що я вивчила до 14 років. Люди в Радянському Союзі загалом були досить освітчені в географії. І це була ніби насмішка над ними в країні з закритими кордонами…

Мені пощастило. Радянський Союз розпався, коли я ще була дитиною. Але ще довго довелося чекати на мою першу подорож. Це була призова поїздка до Києва для найуспішніших ліцеїстів в 1997р. Через 5 років збулася моя велика мрія — я вперше полетіла літаком до США студентом обмінної програми. А невдовзі збулася і ще одна заповітна мрія — я побачила океан. До цих пір пам’ятаю той квітневий ранок на Мертл-Біч в Південній Кароліні, ті холодні молочні хвилі та безмежну даль води.

З того часу я мала щастя відвідати безліч прекрасних місць. Насолоджуватися неперевершеними заходами сонця на Гаваях та Гоа, вражаючою красою Швейцарських Альп в Бернер Оберланд, магією північного сяйва в Ісландії, чаруючою атмосферою недоторканої природи Мілфордської Затоки в Новій Зеландії, розмаїтістю кольорів та форм підводного світу Великого Бар’єрного Рифу в Австралії, п’янким романтизмом вечорів на Мальдівах, незвичайністю місячних ландшафтів Тенеріфе, унікальністю вузеньких середньовічних вуличок Венеції, неповторною красою архітектури Флоренції, простором Великого Каньону та елегантністю Тадж Махалу.

Але тільки один раз в моєму житті був момент, коли мене всеціло охопила думка: «О, Боже, це найкрасивіше місце на землі». Я сиділа на лавочці понад садом Вілли Балбіанелло на озері Комо в Італії. Гірські вершини, ще покриті снігом, лазурна гладь озера, фантастичний сад та середземноморський дух легкості, ніби розчинений в повітрі. Все це разом створювало цілісне відчуття блаженства, спокою та щастя. Це була ідеальна краса, яка розмовляла безпосередньо з моєю підсвідомістю та була повністю в гармонії зі мною.

Якби я могла зробити тільки одну подорож в моєму житті, то це було б озеро Комо.

One clap, two clap, three clap, forty?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.