Українська вища освіта — мертва. Тримайтесь від неї подалі.
Dmytro Semenov
548105

Приблизно так я думав, коли вчився в універі. І коли закінчив. І коли викладав в універі. І коли закінчив викладати. Але десь років за десять після випуску передумав. Ми шість років вчили всяку фігню, яку нікто би в здоровому глузді сам би не вчив. Якусь теплотехніку, якійсь Пролог, пром. екологію, Лісп, економіку, асемблер. Нахєра простому програмісту все це?

Виявилось, що саме для того, щоб бути непростим. Це неправда, що знання треба підбирати під професію, професія сама підбереться під знання. Ми використовуємо знання не під конкретний набор задач, це не набір ключів під конкретні замоки. Знання використовуються самі під будь який виклик, як відмички. Чим їх більше, тим більший вибір і більша ефективність.

Це не означає, що не потрібно вчитися поза універом. Що можна не читати книжок, не подорожувати, не пробувати власні сили у бізнесі і професії. Але шість років унікального досвіду — це шість років унікального досвіду. Мені, зокрема, вони дають можливість обирати найкращу роботу на ринку. Я займаюсь улюбленою справою, роблю світ краще, ще й отримую дуже непогану компенсацію (за те, що робив би й безкоштовно). Не розумію, що в цьому поганого.

A single golf clap? Or a long standing ovation?

By clapping more or less, you can signal to us which stories really stand out.