Як я відвідую івенти, сама будучи організатором
В найбільш активний сезон (весна та осінь) буває так, що я кожного тижня буваю на різноманітних ІТ-івентах різного масштабу (̶з̶а̶м̶і̶с̶т̶ь̶ ̶т̶о̶г̶о̶,̶ ̶щ̶о̶б̶ ̶з̶а̶й̶н̶я̶т̶и̶с̶ь̶ ̶ч̶и̶м̶о̶с̶ь̶ ̶к̶о̶р̶и̶с̶н̶и̶м̶)̶, при тому один тиждень в якості відвідувача, наступний — організатора, потім — як модератор або волонтер.
І кожного разу я дивлюсь на організацію трохи збоченим поглядом, адже сама з 2012 р. час від часу організовую івенти, найбільший з яких — GDG DevFest Ukraine.
Варто зазначити, що в команді GDG Lviv я навчилась 99% того, що знаю і вмію в плані організації. Це настільки неймовірна команда, що ти готовий не спати ночами та витрачати вільний час на якісь дивні речі, які мало хто розумає, особливо, якщо ти на цьому не заробляєш.
Ось і прийшла в голову думка описати, як я відвідую події і що намагаюсь робити — всі приклади приведені з власного досвіду.
Коли я — відвідувач
Перше і найголовніше — я стараюсь не задавати дурних і очевидних питань організаторам і читати найважливіші повідомлення на сайті/в соц.мережах. В команді ДевФесту правило №1, про яке всі мають пам’ятати: Люди ніфіга не читають. Який пароль від Wi-Fi, коли буде обід, де туалет, коли які розіграші в спонсорів — ну дуже рідко організатори пропускають такі речі. Найчастіше вони вже потурбувались і згадали потрібну інформацію, варто лише… читати.
А ще я жахливо невибаглива. “В кава-перервах тільки 5 видів печива, а серед спікерів чомусь нема Ілона Маска” — такого від мене не почуєте. В той же час я помічаю купу недоліків (мабуть більше, ніж раніше), але якщо ситуація не катастрофічна — я притримаю свою супер-важливу думку до заповнення фідбек-форми.
Ситуація з реального життя: одного разу нам пожалілись на те, що не можна було брати печиво на кава-перерві раніше зазначеного в розкладі часу, і порівняли це… з концтабором :-|
Якщо я знаю особисто організаторів, я не набридаю їм своїми питаннями і не стараюсь поговорити з ними про життя. ЇМ НЕ ДО ТОГО. Навіть якщо ви — найкращі друзі, або не бачились 10 років, або хочете поділитись супер-новиною — повірте, скоріш за все про вашу новину забудуть, або вас недослухають, бо вже треба бігти тушити чергову пожежу.
Ситуація з реального життя: на своєму першому ДевФесті я мала зухвалість пообіцяти парі давніх знайомих побачитись з ними… Або я про це згадувала 4 дні після конференції і вибачалась пост-фактум, або ж ці люди мене десь ловили, щось мені говорили, я тікала в справах не дослухавши, і мені потім жалілись про “відсутній, затуманений погляд”. Хм, чому б це раптом?
Я завжди заповнюю форму фідбеку. Це те, що допоможе організаторам в майбутньому не допустити помилок та відчути, що їхню важку працю справді помітили. Чомусь в людей така натура: коли щось погано — розповісти всім, коли ж їм сподобалось — ну і ок, так і має бути. Фідбек неймовірно важливий, як позитивний так і негативний. Я намагаюсь максимально детально описати, що мені сподобалось, і що можна було б зробити краще, навіть якщо помилки дуже прості і очевидні, а̶ ̶я̶ ̶т̶а̶к̶и̶й̶ ̶с̶у̶п̶е̶р̶-̶д̶о̶с̶в̶і̶д̶ч̶е̶н̶и̶й̶ ̶о̶р̶г̶а̶н̶і̶з̶а̶т̶о̶р̶ ̶і̶ ̶к̶о̶р̶о̶н̶а̶ ̶з̶а̶в̶а̶ж̶а̶є̶ ̶п̶о̶д̶і̶л̶и̶т̶и̶с̶ь̶ ̶д̶о̶с̶в̶і̶д̶о̶м̶ ̶з̶ ̶і̶н̶ш̶и̶м̶и̶.
Коли я — спікер
Знову повторюсь, я дуже невибаглива. В приципі в 100% випадків подавалась спікером на конференції, щоб н̶е̶ ̶п̶л̶а̶т̶и̶т̶и̶ ̶з̶а̶ ̶в̶х̶і̶д̶ ділитись знаннями, а не для того, щоб отримати подарунок, чи для самопіару, чи грошей заробити. Звісно, доля PR присутня, так само як і можливість презентувати себе як класного спеціаліста (або навпаки🤓). Але мені поки і в голову не приходило просити якісь додаткові бенефіти. Ну або я ще не доросла до потрібного рівня вмінь і ЧСВ.
Через такі низькі очікування неймовірно приємно отримувати увагу (і ми це використовуємо на ДевФесті — спробуйте купити іноземним гостям SIM-картки і вручити при зустрічі в аеропорту). Особливо приємно отримувати фідбек на доповідь, бо ти витрачав час, нервувався, взаємодіяв з аудиторією. Дуже класно, коли тебе підтримує твій модератор/волонтер/людина з Програмного Комітету. Хороша практика: отримати фідбек на доповідь від глядачів (зібраний прямо на заході або після нього). Ми так робимо на ДевФесті, на інших конференціях дуже рідко зустрічаю подібне. Як спікер я б хотіла знати, що варто покращити, і двоє друзів, які прийшли мене підтримати, навряд чи дадуть об’єктивну оцінку.
З попереднього пункту випливає наступний — комунікація зі спікером. Будь ласка, використовуйте для важливої інформації пошту, а не месенджер, в якому губиться історія. Контактні дані спікера варто зібрати заздалегідь, а не питати в останній день. А ще простий і банальний показник якості конференції — відбір доповідей, коли спікеру радять щось доповнити/виправити, уважно дивляться на слайди. Ну і якщо варто час від часу освіжати в пам’яті цей гайд, не завадить.
Ситуація з реального життя: одна з конференцій була втіленням спікерської фруструації. Приблизно раз на тиждень мені писали в Фейсбук месенджері, коли ж я скину слайди, і 5 разів підряд я скидала той самий лінк на Google Slides ¯\_(ツ)_/¯ А за 2 дні до відкриття мені сказали, що нарешті вночі перевірять доповідь (С — своєчасність). Про те, що формат має бути 3:4, а не зроблений мною 16:9, я дізналась від іншого спікера зовсім випадково. Історію можна продовжувати…
Коли я — волонтер
Ох, тут в мене багато болю, бо сама працюю з волонтерами в якості організатора, і весь мій досвід — то факап на факапі. Факапи точно будуть і в майбутньому, головне — не повторювати ті самі помилки.
Коли я — волонтер, то в першу чергу пам’ятаю, що я не платила за вхід, і та робота, яку мені поручили— найменше, що я можу зробити. Отже, цю роботу потрібно робити якісно.
Невибагливість: класно, коли не треба фігачити цілу ніч до відкриття конференції, і тобі, як волонтеру, дають можливість відвідати кілька доповідей. На деяких заходах в якості волонтера я була рада що нас хоча б годують :D
В якості волонтера я (знову) намагаюсь не задавати дурних питань організаторам, а ще раз перечитати потрібну інформацію — можливо, відповіді вже давно там. А ще стараюсь приходити вчасно і лишатись на заході весь час, визначений організаторами.
Ситуація з реального життя: одного разу я вигнала людину, яка просто не з’явилась і нікого не попередила про свою відсутність. А ще мене, як координатора, просто вбивали студенти, яким раптово треба було йти на пари в день конференції. При тому дуже багато разів було наголошено про обов’язкову присутність — ми ж розраховуємо на кожну людину. Але… люди ніфіга не читають.
А ще я не полюю на призи спонсорів. “Мародерство” з боку волонтерів — то просто якась жесть. З минулого року ми то заборонили в себе на конференції, і все одно після заходу бачили на фото, як волонтери стоять в чергах на лотереях. Ехх.. Просто пам’ятайте, що люди не такі дурні, як вам здається. Не факт, що вас візьмуть волонтером наступного разу, доведеться йти за свої гроші😱
Комунікація з волонтерами. Важливі повідомлення надсилаємо поштою і перевіряємо, що їх прочитано. Під час заходу використовуємо месенджер, де історія не загубиться і є зручний та швидкий мобільний клієнт (наприклад, Slack).
Замість висновків
Навіщо ходити на івенти кожен вирішує сам: знання, нетворкінг, нові контакти, пошук замовників. Якщо ви — організатор, то можете ще й натхнення почерпнути, або подивитись, як не варто робити. Тільки пам’ятайте, що у вас теж купа помилок... Так що будьте терпимі і діліться досвідом. А ще вчіться приймати та доносити конструктивну критику— важливий інструмент для саморозвитку😬
