«Київ» наш! або відкриті дані до перемоги

Опублікована в суботу вранці світлина нової реклами піцерії Mister Cat на будівлі кінотеатру «Київ» у самому серці столиці викликала обурення столичної фейсбук-спільноти. Реакція виявилась напрочуд ефективною — вже о 16:00, коли я робив це фото на “місці події”, під наглядом кількох людей з не дуже привітними обличчями починали знімати щойно змонтовані конструкції (перемога).

Попри не велике бажання спілкуватись (я так розумію, і до мене бажаючих було багато), я всеж таки зміг отримати наступне пояснення від одного з них. За його словами, дозвіл на рекламну вивіску таки існує, а підриємство «Стерек» сплачує відповідну плату за користування комунальною власністю. З огляду на зміну назви закладу, вони вирішили її замінити і навіть ніби то подали в п’ятницю (!) кудись якісь документи. Після запитання чи встигли вони отримати якусь відповідь, мій співрозмовник сам дійшов вірного висновку: «Мы поторопились».

З огляду на те, в той день відзначався International Open Data Day, в першу чергу я перевірив наявність такого дозволу у відповідному наборі, який згідно вимог законодавства про публічну інформацію має оприлюднювати міська влада. Але, як видно на скріншоті з Єдиного державного порталу відкритих даних, відкритість і прозорість у столичній рекламі це пусті балачки, бо ж останній раз зміни до оприлюдненого там вносились ще …влітку минулого року.

В описі самого набору вказано, що він містить інформацію про діючі погодження та дозволи на розміщення реклами в м. Києві (хоча насправді інформації про т.з. погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності там немає). А за адресою вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 19 у ньому значиться лише дозвіл на одну наземну конструкцію (беклайт), та й той закінчився на початку минулого року. Жодної інформації про рекламу на фасаді цієї будівлі яка, ще раз підкреслюю, є комунальною власністю, у наборі відкритих даних немає, а чія це “зона відповідальності” там написано.

Значно більш цікавою виявилась база розміщена на сайті КП «Київреклама» де за вкзаною адресою дійсно значиться дві рекламні конструкції розміщені відповідно до дозволів виданих ТОВ «Стерек» ніби то у 2015-му році (терміну дії дозволу в ній не зазначено):

Але крім них в базі позначено ще 9 (!!!) рекламних конструкцій розміщених без дозволів, дві з яких належать тому ж таки підприємству:

Цікаво, що невідомий інспектор комунального підприємства чомусь “дробив” цілі конструкції на окремі об’єкти (чи є рекламою сам по собі напис “синій зал” і якщо так, то чому не виокремлено червоний — окреме питання), а світлини які зафіксували порушення зроблено ще восени 2015 року. Втім, усі ми можемо пересвідчитись, що їх досі не усунено, попри те, що демотажі в столиці йдуть рекордними темпами і декларуються однакові правила для всіх.

Причиною того, що більш ніж як за півтора роки демонтаж так і не здійснено імовірно є те, що діяльність у будівлі здійснює теж комунальне, але вже об’єднання «Київкіно», яке підпорядковано Департаменту культури КМДА. Особливої пікантності додає той факт, що до складу саме цього департаменту входить Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини, а будівля кінотеатру «Київ», згідно наказу Міністерства культури і туризму України від 2008 року, є пам’яткою архітектури і містобудування. Ну а після ось цієї “цитати” з Закону України «Про рекламу»: «Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб)», — певен кожен зрозуміє про що йдеться.

Хочу нагадати, що це вже не перший гучний випадок демонтажу реклами, що розміщена на пам’ятці. Трохи більше року тому з будівлі станції метро «Вокзальна» після хвилі невдоволення у соціальних мережах було демонтовано логотип інтернет-магазину «РОЗЕТКА» (щоправда металева конструкція, на якій він був розташований, “прикрашає” її й досі). З документами тоді теж було майже все гаразд.

До обох успішних “кейсів” небайдужої громадськості, додам від себе ще трохи позитиву. По-перше, як свідчить анонс відкриття піцерії, який було розміщено на її фейсбук-сторінці, все могло виглядати значно гірше (щоправда не довго).

По-друге, діючий порядок розміщення зовнішньої реклами дійсно передбачає внесення змін до дозволу при зміні технологічної (конструктивної) схеми рекламного засобу, але БЕЗ ЗМІНИ ЙОГО МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ. А з огляду на те, що дозвіл на рекламну вивіску з назвою «АПЕЛЬСИН» передбачає таке розміщення безпосередньо на фасаді будівлі (див. скріншот вище), про те, щоб внести у нього зміни і змонтувати таку як минулого разу рекламу жодної мови бути не може.

Тому прошу вважати цю чергову перемогу здорового глузду остаточною і закликаю усіх частіше звертати увагу на реальний стан речей у столичній рекламі (бо там далеко не все так, як розповідають ті, хто нею опікується).

Далі буде…