Багатозадачність

Petro Momot
Aug 23, 2017 · 2 min read

Я думаю, що нам потрібно забити на “багатозадачність”. Мені точно.

Почав за собою помічати, що мені складно буває тримати одну лінію думок в голові (за виключенням робочого процесу, коли я повністю занурююсь в задачу). Важко почати, тому що завжди є ціла купа факторів, які відволікають — цікаві статті, розсилки, якісь завдання, що ставив собі колись і успішно забув, а тут згадав і т.д. Також складно думати про щось одне, коли йду кудись (наче б то чудовий час для роздумів, але чомусь зараз він у мене якийсь розсіяний виходить). Навіть зараз, у мене пішла година з моменту створення нової чернетки до моменту написання першої стрічки тексту (я не дивився в одну точку на екрані весь цей час, а просто отримав ще купу несподіваних імпульсів від мозку на рівні “глянь це”, “прочитай те”).

Радує те, що це не остаточна річ. На мою думку, мозок можливо тренувати і підлаштовувати його процеси під свої очікування. Звичайно, це не просто, але :)

Дуже хорошим мотиватором у цьому плані є оточуючі люди. Я впевнений, що кожен може без проблем знайти в своєму оточенні особистість, яка розпилена на купу речей одночасно, займається всім, думає за все, а результат має доволі посередній. І причина цього, на мою думку, саме в переоціненій “багатозадачності”. Ми, чомусь, сподіваємось, що можемо оброблювати декілька потоків даних одночасно і з кожним з них справлятись на максимальному рівні, але правда в тому, що так не виходить. Мозок уміє швидко переключатись між задачами, а багато речей взагалі працюють на рефлекторному рівні, але в прагненні оптимізації свого часу ми хочемо одночасно слухати якийсь подкаст, відповідати на повідомлення в месенджерах і виконувати якісь робочі завдання (як мінімум). В результаті ж — продуктивність менша, а в довгостроковій перспективі стає ще гірше, бо втрачається здатність фокусуватись на чомусь на 100%.

Рішення, на мою думку, полягає в тому, щоб:

  1. Позбавляти себе відволікаючих факторів і ставити ціль виконувати одне завдання за один раз (не намагатись, наприклад, розв’язати кубічне рівняння, одночасно спілкуючись з донькою і проглядаючи пости в соціальній мережі).
  2. Виділяти час на тематичні роздуми — по-перше, навіть наявність такого виділеного часу уже хороший знак; по-друге, це допомагає відсортувати думки і позбутись зайвого фонового шуму. Мені, наприклад, такий час дуже необхідний і я буду активно працювати найближчим часом над його появою, тому що різних думок/ідей/планів/цікавинок багато, а порядку в них немає ;)

Ще одна думка з цього приводу. Коли ми ставимо собі завдання і виконуємо його, ми отримуємо радість від цього, а якщо у нас таких завдань багато і невідомо, коли хоча б одне з них дійде до щасливого кінця, ми крадемо цей радісний момент самі у себе на рівному місці — від цього страждає наша подальша мотивація і бажання взагалі займатись якоюсь корисною діяльністю.

Тому, не розслабляємось і тримаємо мозок у формі, даючи йому одне завданя чи одну тему за один раз і результат не змусить довго себе чекати ;)

)

Petro Momot

Written by

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade