Думати прямолінійно

Petro Momot
Aug 28, 2017 · 3 min read

Прочитав нещодавно одну з книг Террі Пратчетта з серії про Плоский Світ і вичепив для себе кілька цікавих думок.

Він був одним з тих людей, що здатні думати прямолінійно. Більшість людей думають вигинами і зигзагами. Наприклад, почнуть з думки “А давай подумаємо, як мені розбагатіти” і одразу ж звертають, чіпляючись за всілякі “цікаво, що сьогодні на вечерю” або “у кого б перехопити кілька монет”. Він був одним із тих людей, які здатні розпізнати думку на протилежному полюсі процесу, провести між цими двома полюсами пряму, а потім подумки по ній пройтись, повільно і терпляче, поки не досягнуть протилежного полюса.

Вау :) У попередньому пості велась мова про одночасну обробку декількох задач на високому рівні, а тут ми порівнюємо якісь серйозні цілі/плани/мрії і щось повсякденне та буденне, — речі/справи/думки які пролітають повз нас як комахи, не турбуючись, що там у нас і як.

Чи багато разів у тебе були ситуації, коли ти сідаєш щось творити (малювати, писати, ліпити, конструювати) чи планувати і секунда за секундою твоє натхнення, яке щойно було таке живе, уже відлітає невідомо куди? Відлітає воно саме через такі речі, як відсутність концентрації і розсіяність. Ще одна річ, яку я помітив у себе — через брак звички проводити якісний час на самоті, розмірковуючи про щось своє (не робоче чи чиєсь), коли з’являється такий час — я інколи впадаю в ступор. В один момент прилітає стільки всього, про що, ніби як було б добре подумати, спланувати і т.д. Але потім проходить пів години, а сторінка в блокноті така ж чиста, як була і якесь незрозуміле відчуття всередині — ніби думав весь цей час, а про що — незрозуміло.

Здавалося б, чому це може розцінюватись як проблема взагалі? Людина ж повинна турбуватись про різні речі і повсякденні речі тому так і називаються, що відбуваються повсяк день ;) і приймати рішення щодо них потрібно кожного дня. Все так. Але.

У мене є одна ілюстрація на цю тему з мого життя. Під час вибору спеціальності і університету, де її здобувати, я, по-перше, викинув з розгляду початкову ідею напрямку, на якому хотів навчатись, бо не міг уявити (в той момент) де б я міг застосувати отримані знання і обрав інший напрямок просто прочитавши його назву в брошурі університету, а, по-друге, не провів ретельного дослідження університетів України (і може навіть закордонних), а просто вирішив вступати туди, де уже навчався один мій знайомий. Я просто не хотів напружуватись в той момент, — добувати інформацію на якихось інтернет ресурсах (це був суровий час, коли домашній інтернет був далеко не в усіх, не кажучи про мобільний) чи шукати когось компетентного, хто б міг порадити щось корисне. Звичайно, в мене все чудово склалось, спеціальність я отримав хорошу і друзів з університету також маю, але хтозна що було б, якби я додатково напрягся в потрібний момент? ;)

Так от, тут можна багато розписувати, та річ у тому, що треба не боятись, не лінуватись, а навпаки напружуватись і розбиратись в собі, у свої планах, цілях і мріях. Інакше буде, як у наступній цитаті з тієї ж книги:

Трагедія цього світу в тому, що тут повно людей, котрі так і не дізналися, ким вони хочуть стати або в чому полягає їх талант. Сини, що прийшли в кузню тому, що там працювали їхні батьки. Неповторні флейтисти, які постаріли і померли, так і не побачивши ніколи музичного інструменту, і стали НЕ флейтистами, а некомпетентними орачами. Таланти, які так і не були виявлені…

Через те, що ми не можемо чи не хочемо зайвий раз напружитись, зібрати волю в кулах і сфокусуватись, щоб отримати необхідну ціль, вектор руху (а потім пройтись по ньому взад-вперед і намітити собі контрольні точки), ми самі багато чого втрачаємо, але разом із нами щось неймовірно цікаве, нове і свіже втрачає світ навколо нас. Думаю, що усіх захоплюють історії великих людей, які мали ціль, йшли до неї і змінювали обставини та світ навколо себе. Давай ми будемо такими людьми?

)
Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade