Хроніки війни ч.6

Карта постів: Хроніки війни: Введення
Попередня частина: Хроніки війни ч.5

1 березня:

Випав сніг. Холодно. Стіни вібрують від вибухів. Ранок у підвалі. Світла нема. Зв’язку майже нема.

Сьогодні окупанти вдарили ракетою по телевежі у Києві. Вбили кількох людей що були поряд.

Говорили на цю тему, дійшли до висновку що їхня розвідувальная інформація десь на рівні “Бабка з сосіднього села сказала”. Особливість українського інформаційного простору можна описати через всім відому басню про Лебідя, Рака та Щуку. Кожен канал тягну лямку у свою сторону. Кожен має свої певні наративи. У нас просто немає монолітної пропаганди по ТБ. Вона якби є, але на кожному каналі — своя.

Одна знищена телевежа ніяк не впливає ні на що. Навіть якщо кілька каналів перестануть працювати — у нас є незалежні ЗМІ і більшість людей вже давно перейшли до споживання новин із інтернет-видань.

Приймаючи це до уваги — атака на телевежу виглядає повним маразмом. Просто вбили людей. Тому що окупанти це тупі свинособаки.

Відволікаю себе читанням книги. Криптономікон. Цікаво але щось розвиток події затягнутий.

Сплю вдень щоб компенсувати гучні підйоми вночі. Лягаемо спати набагато раніше, десь о 21, коли ще не сильно холодно. Камін зігріває.

Наступна частина: Хроніки війни ч.7