Reforms UCMC
Jul 23, 2017 · 11 min read

БЕЗПЕЧНІ ПРОДУКТИ НА СТОЛІ: як відкрити споживачам можливості, закладені в угоді про асоціацію з ЄС?

Як угода про асоціацію з ЄС може покращити якість продуктів харчування, що знаходяться на прилавках українських магазинів, кафе та навіть кіосків? Дискусія в Українському кризовому медіа-центрі засвідчила, що ми взяли на себе зобов’язання посилити стандарти якості та контролю, втрачені за останній час. Вимоги до продуктів, переробки, навіть корму для тварин тепер однакові — в Парижі, Варшаві чи Києві. На папері. Щоб цього досягнути насправді чиновникам та бізнесу потрібно багато працювати.

“Відкрити для українського виробника європейські ринки, а українському споживачеві дати європейську якість продуктів”. Така кінцева мета гармонізації вітчизняного харчового законодавства із нормами ЄС. Процес має завершитися в 2021 році і за цей час потрібно прийняти не один десяток законів і підзаконних актів. Виклик, який, головним чином, стоїть перед українським парламентом та урядом.

Для виробників важливі в першу чергу політики, які формує держава. І гармонізація із стандартами ЄС дає шанс, що їх не переглядатимуть кілька разів на рік. При цьому великі ритейлери вже зараз, конкуруючи за споживача, вибудували систему перевірки якості, яка мало чим поступається європейським аналогам.

ЯК ПРАЦЮЄ НИНІШНЯ СИСТЕМА ПЕРЕВІРКИ ЯКОСТІ: ДЕРЖАВА VS ПРИВАТНИЙ БІЗНЕС?

Нинішня система перевірки якості харчових продуктів, яка дісталася у спадок від Радянського Союзу працює вкрай неефективно. Від отримання заяви про невідповідність стандартам того чи іншого продукту до початку самої перевірки може минути місяць-півтора. За цей час не те що зіпсовану ковбасу у відділі можна поміняти, але й переїхати з усім магазином.

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

Щоб ми, як компетентний орган мали можливість вийти на перевірку, споживач повинен купити пончик, або будь-який інший вид харчової продукції, переконатись, що він не відповідає вимогам законодавства і написати скаргу в наш територіальний орган. Скарга дається на погодження до центрального апарату, тобто до нас, ми даємо до органу формування політики. У випадку небезпечності харчового продукту — це Міністерство аграрної політики і продовольства.

В середньому, час між скаргою і фактичним виходом на перевірку це щонайменше місяць-півтора, і зрозуміло, що за цей час на поличках вже знаходиться інший пончик, або інший вид продукції. Зрозуміло, що в рамках нинішнього законодавства, забезпечити виконання дієвого контролю надзвичайно складно, а в багатьох випадках неможливо.

Євген Горовець, представник проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»:

Наразі має місце конфлікт між згаданим законом «Про безпечність харчових продуктів», що був прийнятий у 2014 році, набув чинності у 2015 році, із загальним законом «Про держнагляд і контроль», який поширюється на всіх суб’єктів господарювання, знову з певними винятками. Конфлікт між цими законами робить неможливим впровадження базового принципу європейського законодавства у сфері перевірок — це перевірки без попередження.

Якщо ти хочеш перевірити, ти повинен попередити суб’єкта господарювання про те, що ти прийдеш за 10 днів. Звісно, це тоді вже не контроль, а імітація швидше контролю. Тому що за ці 10 днів найбільш очевидні речі підчищаються, робиться вигляд, що все ok, і, власне, як би, перевіряючий приходить і складає звіт, що все добре, а наступного дня відновлюється, скажімо так, недобросовісна практика.

Максим Барабуха, керівник департаменту якості Fozzy Group:

У кожного великого оператора на ринку роздрібної торгівлі є відділи, департаменти, окремі люди, які займаються якістю і безпечністю продукції, відповідають за неї фактично. Тому що, купивши пончик неякісний пончик, людина звичайно ж піде в першу чергу в магазин, напише скаргу чи зателефонує на гарячу лінію.

І встановлюючи додаткові вимоги в договорах поставок, ми, наприклад, як оператор ринку, отримуємо для себе додаткову гарантію того, що виробник буде виконувати базові вимоги по якості і безпечності, а також ті, які прописані додатково. І якщо державі потрібно півтора місяці для того, щоб поїхати на перевірку за якимось інцидентом чи скаргою, то нам, в принципі достатньо день-два максимум, щоб погодити з виробником час і дату нашого приїзду.

Ми маємо повне право зупинити поставки, зупинити реалізацію тієї продукції, яка є потенційно небезпечною. Зрозуміло, що виробник не зацікавлений в тому, тому що він втрачає кошти, бо товар не продається, і таким чином, він зацікавлений більше і більше, якомога швидше інцидент і відновити поставки і реалізацію своєї продукції в мережі.

ЧИ ВДАСТЬСЯ ЗАПРОВАДИТИ ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЗА ТРИ РОКИ?

Вісім тисяч сторінок, абсолютно нові правила для українського виробника в окремих галузях, невелика кількість фахівців, які можуть вести питання гармонізації. Насправді попереду — неймовірно багато роботи. Попри це і народні депутати, і голова Держспоживслужби переконані — до кінця 2021 року Україна працюватиме за єдиними із Європою стандартами.

Геннадій Кузнєцов, голова Правління Ліги виробників харчових продуктів:

За нашими підрахунками, якщо ми бажаємо наблизитись реально, прошу звернути увагу, до законодавства ЄС протягом наступних, наприклад, 3–4 років, там необхідно приймати приблизно 30–40, щонайменше, законодавчих актів. Це закони, підзаконні акти кожного року, щонайменше.

Якщо говорити, наприклад, про 2016 рік, то як приклад можу навести, ми звернулися до наших органів влади що, безпосередньо займаються або встановленням показників, або контролем, скільки документів було прийнято за 2016 рік. Виявилося, що або ми отримали відповіді, від деяких не отримали, але ж кількість, названа там, 3–4 документи

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

Верховною Радою уже схвалено законопроект «Про державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів». Далі буде перехідний період дев’ять місяців, за які треба розробити ще підзаконні акти, які передбачаються цим законом, а це понад 40 нормативних актів. І, відповідно, ми вже будемо мати систему контролю, яка буде значною мірою наближена до тієї системи контролю, яка діє в Європейському Союзі. Дев’ять місяців — це на зміну ідеології системи.

Євген Горовець, представник проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»:

Наразі ми можемо говорити про те, що наше законодавство відтворює лише загальні тези, чи найбільш принципові ідеї європейського законодавства.

Ну, якщо брати, наприклад, такий сегмент харчового законодавства, як норми, які стосуються так званих контактуючих матеріалів, ну, наприклад, плівки, в яку ми замотуємо якийсь харчовий продукт, там дуже величезний масив законодавства, який сотні сторінок присвячує хімічним речовинам, їх граничним нормам, які можуть бути присутні в тому чи іншому якомусь ізолюючому матеріалі, чи в плівці харчовій. І щодо цього у нас регулювання надзвичайно відстає. Нас очікує величезна робота.

ДЕРЖСПОЖИВСЛУЖБА. ПЛАН НА 2017 РІК

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів — кллчова організація, яка покликана відстежувати якість продуктів та відповідність стандартам. Тут не ставлять собі за мету перетворитися на “нове ОБХСС”, радше пояснюють бізнесу, що відповідність стандартам відкриває перед виробниками дуже багато можливостей для розвитку.

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

Оператори ринку харчової продукції мають бути зареєстровані. Реєстрація — це абсолютно формальна процедура, без жодної затримки, без нічого. Подаєте заяву, і вас включають до реєстру. Жодних проблем у нас в цьому немає, безоплатна процедура.

Станом на початок року було 142 тисячі зареєстрованих потужностей, зараз у нас 155 тисяч. Я думаю, що це десь щонайбільше половина від тих операторів ринку, які реально працюють на ринку. Тому, фактично, навіть примітивної базової вимоги харчового законодавства щодо реєстрації потужностей велика кількість господарюючих суб’єктів на даний момент її ще не дотримується.

Наша логіка не в тому, щоб іти штрафувати, хоча за незареєстровану потужність також передбачені штрафні санкції. Але цього року ми в основному фокусуємо роботу наших територіальних органів на тому, щоб проводити широку роз’яснювальну роботу в цьому плані. І збільшення кількості зареєстрованих потужностей показує, що поки що все спрацьовує.

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

ХАССП (міжнародна система управління безпекою харчових продуктів) з 20-го вересня запроваджується для великих виробників, які виробляють продукцію тваринного походження, або продукти, що містять продукцію тваринного походження. Ще через рік для інших великих виробників, і уже через рік для всіх операторів ринку харчових продуктів. Також, скажімо, відсоток там далеко не 100%, тому я думаю, що тут спрацювали і ті мораторії, які діяли два роки. Тобто господарюючі суб’єкти звикли до того, що не має контролю і, в принципі, комфортно себе в такому режимі почувають.

Ми еволюційно входили в цю таку надто ліберальну систему державного контролю, і хочемо так само з неї так само еволюційно виходити. Тому що, за великим рахунком, якщо зараз там 100% дотримання норм закону, то переважну кількість підприємств можна просто зупинити. Немає такої мети. Є мета через роз’яснення, реєстрацію, дотримання ХАССП, інших норм закону, який зараз набуває чинності, і ми цей рік спрямовуємо роботу наших територіальних органів, власне, на досягнення цієї мети, паралельно з тим, щоб розробляти підзаконні акти для більш ефективного державного контролю.

ЩО МІНЯЄ ЗАКОН ПРО БЕЗПЕКУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ?

Підписаний нещодавно Президентом закон закладає основу для роботи вирообників та продавців за новими правилами та стандартами. Якщо він запрацює по-справжньому, то ми знатимемо що якість куплених продуктів буде контролюватися “від лану до столу”.

Оксана Продан, народна депутатка України, фракція «Блок Петра Порошенка»:

Закон, який ми нещодавно прийняли посилює контроль, посилює можливості для контролю, посилює вимоги для бізнесу, і одночасно захищає бізнес від корупційних можливостей, які до сих пір ще існують через діючу сьогодні невизначеність.

Коли ми забезпечуємо для споживача безпечні товари і безпечні продукти харчування, ми одночасно даємо можливість виробнику захиститися і в тій чи іншій мірі здешевити виробництво, захиститися від корупції. Тому що за корупцію платить споживач в першу чергу. Коли бізнес платить ті чи інші зайві платежі, чи за дозволи, чи за якісь непотрібні насправді речі, це все закладається у вартість товару і за це все ми платимо з вами.

Марина Неліна, представник Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції:

Введення в дію закону №0906 «Про державний контроль» забезпечить реалізацію базових принципів системи контролю, про який я розповіла, у сфері безпечності харчових продуктів і створення основи того принципу, який називається «Від лану до столу», ризик-орієнтований підхід до проведення перевірок, забезпечення прозорості та передбачуваності роботи компетентних органів, які відповідають за безпеку продукції.

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

Система мінятиметься повністю. Це і чек-листи і виключний перелік питань, які будуть проходити перевірятись в режимі перевірки, це і додаткові права і у господарюючих суб’єктів щодо відеофіксації, це можливість не штрафувати за малозначущі порушення, які не впливають на безпечність харчової продукції. Тобто, є багато моментів, які балансують в цьому законі інтереси виробника, споживача і компетентного органа, який покликаний стежити за дотриманням законодавства.

ГАРМОНІЗАЦІЯ ПРАВИЛ З ЄС ВІДКРИЄ НЕ ЛИШЕ ЄВРОПЕЙСЬКІ РИНКИ

Стандарти якості харсових продуктів в усьому світі приводять до єдини стандартів. Глобалізація торгівлі вимагає такого підходу, і відповідність правилам ЄС автоматично відкриває двері на ринки інших континентів. Йдеться не про спільні угоди — просто контроль має бути побудований таким чином, що перевірка з іншої держави ніколи не стане проблемою більше.

Марина Неліна, представник Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції:

Вже на сьогодні 280 українських підприємств, у тому числі 98 виробників харчових продуктів, мають право експорту до держав-членів ЄС. Зокрема, м’яса птиці, меду, яєць, молока та молочних продуктів.

Ринок ЄС місткий та перспективний для вітчизняних підприємств, за умови виконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках Угоди. З наближенням законодавства відкриються українцям нові перспективи, у виході на ринки ЄС. А також збільшиться захист вітчизняного споживача, передумови для забезпечення високого рівня захисту здоров’я.

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

Не буде такого, що набув чинності законопроект, і на наступний день всім просто стало експортувати в Європейський Союз. Адаптація законодавства — це еволюційний процес, і по мірі еволюції, по мірі наближення бізнес практики і системи забезпечення харчової продукції і на рівні держави в частині інспектування, і на рівні господарюючих суб’єктів в частині бізнес практики, по мірі наближення до норм законодавства ЄС, так само буде спрощуватись вихід на встановлені ринки.

Власне, мова не йде про ринки Європейського Союзу, тому що у нас в цьому році була комісія по червоному м’ясу з Китайської Народної Республіки. Вимоги по безпечності в світі, я не скажу, що вони уніфіковані, але базові положення, вони, в принципі, однотипні. Тому, мова йде про те, що досягаючи цього, приводячи систему господарювання на рівні бізнесу до виконання вимог європейського законодавства, ми спрощуємо йому можливість виходу не тільки не європейські, а й на переважну кількість ринків у цілому світі.

ЗНАЙ ЩО ЇСИ

В центрі будь-яких стандартів — ми з вами. Споживачі. Саме в інтересах споживача побудовані стандарти якості. Щоправда деякі з них в ЄС… значно більш толерантні до деяких речовин. Наприклад, європейці не бояться нітратів. Зате категорічно проти трансжирів, якими наповнені наші продукти.

Максим Барабуха, керівник департаменту якості Fozzy Group:

Всі знають, що таке нітрати. Це ті хімічні речовини, які здавна вважаються на території Радянського Союзу, України чомусь шкідливими. В Європейському Союзі, в цивілізованих країнах давно проведено багато досліджень, які підтверджують те, що люди, які споживають багато фруктів, багато овочів, отримують більше користі в цілому від споживання, ніж та потенційна шкода, той потенційний ризик, який може статися про споживанні продукції, яка містить нітрати.

Нітрати містить вся продовольча продукція. Я до того веду, що нам, на жаль, навіть найбільшим українським виробникам, використовуючи аргументацію, яку вони отримують від своїх іноземних консультантів по вирощуванню наприклад, помідорів, огірків, не вдалося переконати в тому, що ці норми потрібно скасувати. Вони не діють в Європі, вони не діють ніде, вони діють тільки у нас, тому що ніхто не набрався сміливості поставити свій підпис під скасуванням старих неактуальних норм, які заважають веденню прозорого чесного бізнесу у нас в країні.

Оксана Скиталінська, лікар-дієтолог

У пончику приблизно 2 грами трансжирів. Вживання двох грамів трансжирів збільшує на 23% ризик серцево-судинних захворювань. Чому це проблема? В Україні, 70% смертності займає смертність від серцево-судинних захворювань. І це люди молодого віку, приблизно від 40 до 59 років. Нам треба про це дуже багато говорити.

Треба з виробником сісти і порахувати: скільки буде коштувати перехід на таке виробництво і скільки це буде співвідноситися з лікуванням потенційних оцих хворих, які захворюють. Трансжири треба реально зменшити. І маркування теж має бути. Людина свідомо має розуміти, який вона вибір робить.

    Reforms UCMC

    Written by

    Медіа-Центр Реформ — майданчик для відвертого обговорення реформ в Україні: найгостріших потреб, прогресу та проблем на шляху змін країни.

    Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
    Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
    Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade