Все, що ви хотіли знати про монетизацію субсидій, але не могли спитати: 5 відповідей від експертів

Що таке монетизація субсидій та що вона змінить?

Монетизація субсидії — це виплата субсидії у грошовій формі безпосередньо людям. Це може відбуватися по-різному, але її основна мета — зробити допомогу більш адресною та навчити споживача відповідально використовувати ресурси.

Олексій Хабатюк, заступник директора департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України»
«Основна ідея [монетизації] — щоб людина, по-перше, була зацікавлена економити. Вона отримала, наприклад, тисячу гривень, використала газу чи ще чогось на 500 гривень, і 500 гривень собі залишила — і це її гроші.

Друге: люди мають звертати увагу — і будуть звертати увагу — на свої платіжки. Якщо раніше споживачеві було нецікаво в принципі, що там було записано, тому що все одно за нього заплатить держава, зиску від того, що десь йому більше записали, а він це відкоригує, не було. Тепер він буде сам персонально контролювати те, скільки йому нарахували і скільки він має заплатити.

Це особливо актуально в тому ключі, що останніх три місяці по всій країні є така хвиля,особливо у газзбутів, що вони нараховують додаткові обсяги газу. Люди не розуміють, звідки ці цифри беруться. Я хочу сказати, що ті нарахування були незаконними. Тепер люди самі просто гроші не віддадуть. А раніше за них просто сплачувала держава. Вони навіть не могли відкоригувати цю платіжку […]

Другий напрямок — це комунальні підприємства, які надають послугу. Тепер вони будуть працювати також по-новому. Чому? Тому що раніше вони взагалі не турбувалися про більшу частину коштів, які їм треба було збирати — тому що ці гроші, хоч і з запізненням, але приходили їм на рахунок одним платежем з одного центру. Їм не треба було думати, як зібрати гроші, як працювати зі споживачами, як їх переконувати, як їх інформувати. Зараз стає нормальна робота надавача послуг. Він працює в першу чергу не з бюджетом, це не його завдання. Його задача — працювати з його споживачами».

Як зараз виглядає монетизація в Україні?

27 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову про надання житлових субсидій населенню у грошовій формі. Механізм призначення субсидії залишається незмінним, але тепер гроші йдуть не «через голову» споживача постачальнику, а напряму людям. Щоправда, лише тим, яким призначили субсидію минулого року. Хто подавався на субсидію цього року — отримує за старою схемою.

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА», експерт коаліції «Енергетичні реформи»
«Справжня монетизація почнеться лише в березні, коли люди отримають гроші за лютий місяць. […] Що буде діяти паралельно? Цей механізм, який я сказала, коли люди отримають гроші, отримають вони їх двома способами.

Ті, хто отримує пенсії, тобто пенсіонери, їх отримають разом із пенсією. Відповідно це буде або в “Ощадбанку”, або на рахунок “Ощадбанку”, якщо вони мають рахунок, або просто готівкою через такий механізм, по-моєму, «Швидка копійка» він називається. Другий варіант — це через «Укрпошту», якщо вони отримують пенсію через «Укрпошту». У нас є 500 сіл, які не мають доступу взагалі близько до банківської системи. Тому єдиний спосіб, що цим людям субсидію принесе поштар разом із пенсією. Тобто, так це все буде працювати з березня, а субсидія сама буде за лютий місяць.

Це все стосувалося тих, кому субсидії призначені до 1 січня 2019 року. Кому ж субсидії призначені з 2019 році, то для тих буде все по-старому. Єдине що ці кошти будуть надходити ОСББ, управителям виконавців послуг, на їхні рахунки, а людині буде приходити просто СМС, який взагалі там стан, скільки їй потрібно доплатити грошей. І якщо у них утвориться залишок після опалювального сезону (ми ж знаємо, що субсидія взагалі нараховується на норматив, ці нормативи зазвичай є вищими, ніж фактично приходить рахунок людині, ніж фактично вона споживає) — цей залишок, якщо він буде, людина зможе собі зняти. От тоді, можна сказати, відбудеться часткова монетизація для тих людей, яким призначені субсидії в 2019 році.

Те, що ці дві системи паралельні — це велика помилка».

Олексій Хабатюк, НАК “Нафтогаз України”: 
«Я також не підтримую існування двох систем паралельно, тому що вони дуже плутають людей. При тому, доцільність залишити ту систему через рахунки “Ощадбанку”, коли платиться напряму постачальникам послуг, в мене викликає величезне нерозуміння. На сьогодні близько 4 тисяч осіб за цією схемою отримали кошти за січень. При тому, що за механізмом старим, який діяв до цього, 256-а Постанова, отримало 4 мільйони чоловік. Порівняйте: 4 тисячі і 4 мільйони. Це одна сота відсотка. І городити ради цього тин — мені, чесно, це незрозуміло. Така подвійна система має бути все-таки скасована, щоб не створювати викривлень в першу чергу в інформаційному полі».

Якими можуть бути потенційні проблеми з впровадженням монетизації та як їх планують вирішувати?

Найбільше застереження противників монетизації: чи готові люди до самостійного рішення? А що, якщо вони їх використають не на опалення, а на щось інше?

Тетяна Бойко: «Я хочу сказати тільки, що якщо, наприклад, взяти тему енергоефективності, і навіть проплат за житлово-комунальні послуги, то завжди люди виконували свої зобов’язання краще, ніж держава. Рівень сплати, попри всі борги, які там є, все одно в загальному за рік становить 90%. […]

У нас вже є монетизована субсидія фактично на скраплений газ і тверде паливо. І люди платять: вони отримують живі гроші і вони прекрасно розпоряджаються цими грошима.

Тому я вірю, що українці цими коштами зможуть розпорядитися краще, ніж держава. А я наголошую, як вона ними розпоряджалася. Протягом всіх минулих років, починаючи з 2014 року, стабільно була заборгованість перед ОСББ, виконавцями послуг, управителями.

Тому в таких умовах, коли сама держава часто провокує ці міфи, що люди не сплатять, мені хочеться сказати: подивись на себе, як ви перед тим виконували свої зобов’язання. […] Треба розбиратися, коли люди не платять, тому що на це є об’єктивні причини, і коли люди не платять, тому що вони пішли, умовно кажучи, і витратили ці гроші. Я не вірю в те, що люди масово підуть і їх просто “проїдять”. Звичайно, для цього треба по-людськи з людьми працювати».

У тому випадку, коли споживач все ж не буде сплачувати за комунальні послуги, отримуючи субсидію, Міністерство соціальної політики може не надавати цьому споживачу субсидій у наступному сезоні, поки борг не буде погашений.

Олексій Хабатюк, НАК “Нафтогаз України”: «Люди мають розуміти, що так, це гроші вам у руки, але разом з грошима приходить і відповідальність — відповідальність за те, що ви маєте сплатити послугу, яку ви отримали. І якщо ви її не сплатите, у вас буде щонайменше два наслідки. Наслідок перший: вас можуть відключити від цієї послуги. Наслідок другий : вам просто не дадуть цієї субсидії. І це, як на мене, те завдання людей, і завдання нас усіх — донести до людей це просте розуміння. […]

Я не кажу про поголовне відключення. Є певні норми (і вони є в тому самому європейському законодавстві), що є певні групи споживачів у певні періоди, зокрема в зимовий період, коли не відбувається відключення споживача від послуги у зв’язку з загрозою його життю. Але після того, як цей період закінчується, йому все одно відключають цю послугу і вживають заходів до того, щоби з нього стягнути [плату] за цю послугу».

Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”: 
«Якщо ми говоримо про дисципліну платежів, котра є також одним із страхів і теж впливає як фактор на успіх монетизації, я хочу звернути увагу на важливість зрозумілих стосунків між державою і споживачами, між постачальниками і споживачами. Я маю на увазі рахунки, котрі виставляються людям. Вони мають бути зрозумілими. […]

Зараз ми переходимо до ситуації, де рахунків буде добрий десяток, а то й більше. У нас буде рахунок: внесок на утримання, за теплу воду, за холодну воду, доплати, можливо, по будинку за власне розподілене загальне, спільне споживання, втрати в будинку. Людям треба пояснювати, що включено в цей рахунок і що це означає. Бо в масі своїй закону про комерційний облік, закону про житлово-комунальні послуги люди не читають, і їм термінологію зрозуміти складно».

Як монетизація пов’язана з енергозбереженням?

Утеплення будинків, встановлення приладів обліку, використання енергозберігаючого обладнання — все це дозволяє суттєво скорочувати використання ресурсів, а також заощаджувати гроші на сплату комунальних послуг. Але навіщо це робити, якщо «живих» грошей ніхто не бачить? Монетизація субсидії покликана змінити звички отримувачів субсидії. Люди будуть зацікавлені економити енергію, адже це — реальна економія реальних грошей.

Олексій Хабатюк, НАК “Нафтогаз України”: 
«Цей елемент дуже важливий для тих, хто проживає у багатоквартирних будинках. Там субсидіанти виконували стримуючу роль. Якщо субсидіантів у будинку, наприклад, половина — а це дуже часто зустрічається, особливо у старих будинках — то якщо навіть ті, хто платили самі, хотіли щось зробити, то субсидіанти просто їх стопорили, тому що треба було рішення всіх спільно, і фінансування треба було, щоб було все спільно. А субсидіанти казали: «Слухайте, а для чого мені платити свої гроші, коли за той обсяг, який я спожив, заплатить держава? Свої гроші я взагалі витрачати не буду». Абсолютно раціональне, логічне пояснення. І щось цьому протиставити було досить важко, практично неможливо.

Тепер людина отримає свої гроші в руки, і вона цими грошима буде голосувати, виходячи з загальної логіки: «Я щось вкладу, але потім зекономлю і залишу собі». Тобто, вони стають активними учасниками прийняття рішень у цих багатоквартирних будинках».

Тетяна Бойко: 
«У багатоквартирному будинку сам власник квартири може зекономити дуже мало. Для того, об досягти економії в теплі — це єдиний комплекс, єдиний механізм, потрібно всі рішення приймати спільно. Згідно з законом 417, більшість, або згідно з законом про ОСББ. Не може одна квартира утеплитися: це не утеплення, це взагалі шкідливо. Тому, якщо говорити про енергозбереження у багатоквартирних будинках, то це тільки комплексні заходи».

Що ще може зробити держава для покращення енергоефективності та створення більш комфортних умов для людей?

  1. Повноцінно запустити Державний фонд енергоефективності.

Святослав Павлюк: 
«Фонд енергоефективності, котрий є абсолютно правильною, бажаною, рекомендованою програмою, буде поширюватися на цьому етапі лише на будинки з ОСББ. Будинки поза ОСББ залишаються поза дією фактично програми діяльності фонду енергоефективності. А будівлі одноособові і в селах, в сільській місцевості загалом залишаються без інструменту. […]

На цей момент у нас близько 30 тисяч будинків мають ОСББ, це десь близько 15–20% загалом будівель по країні. Багатоповерхівки, багатоквартирні будинки становлять десь половину житлового фонду. Тобто, у нас фактично Фонд енергоефективності за цей момент заточений на роботу максимум з 10% житлового фонду»

2) Розвивати та збільшувати фінансування на програму «теплих кредитів».

Теплі кредити — грошові позики з цільовим використанням на підвищення енергоефективності будівель. Частково виплата таких кредитів забезпечується державою.

Тетяна Бойко: 
«Ми знаємо, що відсоткова ставка поки що в банках велика. Тому для більшості людей вони все одно є недопустимими. І без місцевої програми цієї однієї державної програми чи програми IQ-Energy, яка ще є приватна програма, часто недостатньо. Все-таки ці програми, особливо IQ-Energy, для людей із середнім рівнем достатку, яких у нас небагато. Тому ключове — це місцеві програми співфінансування заходів, компенсації відсоткової ставки, компенсування частини тіла кредиту.

Є багато хорошого позитивного досвіду — потрібно брати і робити. Але без якихось фінансових механізмів я теж не бачу, що ці люди можуть ефективно взяти цих своїх зекономлених 500–600 гривень чи 1000, і кудись інвестувати. Тому що потрібно ще — все-таки докласти інші гроші».

3) Запустити інформаційну кампанію для населення про нюанси впровадження монетизації субсидії.

Святослав Павлюк: 
«Я сьогодні питався у трьох своїх знайомих, які є головами ОСББ, чи вони розуміють, як це буде працювати на рівні будинку. Жоден з них не сказав, що він має розуміння, як буде це працювати. Тобто, ми на сьогоднішній момент маємо два тижні до старту, і розуміння важливого компоненту, важливих учасників цього процесу — на рівні нуля. Я вважаю, що просто терміново урядові структури повинні включити масовану інформаційну кампанію, пояснюючи ці моменти. Нарахування, розрахунки і процедуру взагалі, як це має відбуватися».

4) Поступово зменшувати кількість енергії, на яку нараховують субсидію.

Тетяна Бойко: 
«Я би ще з кожним роком поступово зменшувала соціальні нормативи. Можливо, навіть вже прийняти якийсь план на кілька років. Є багато міфів, які часто навіть розпускають самі виконавці послуг, наприклад, “не використаєш всю субсидію — потім не дадуть”.

Людина має чітко розуміти, що зараз в неї 3 куби, через рік буде 2,5, а потім буде 1. І нічого страшного, якщо цей соціальний норматив через якийсь час буде нижчим. Всі розуміють, що неможливо вкластися в цей 1 куб холодної чи гарячої води. Але це певна соціальна гарантія, і вона має весь час зменшуватися».

Переглянути відеозапис цієї дискусії можна тут.