Дайджест реформ. 14 липня 2017.

Цього тижня в Україні висадився вражаючий десант міжнародних партнерів України. Після держсекретаря США Тіллерстона Київ відвідали також делегації НАТО та ЄС найвищого рівня. Всі говорили одне: ключ для успіху та безпеки України знаходиться в самій Україні. І це — успішні реформи. Реформи та успішна боротьба з корупцією дозволять запустити економіку, відірватися від Росії та виконати всі вимоги угоди про Асоціацію з ЄС. Цього ж вимагали і активісти під Верховною радою України. Через три з половиною роки після Революції там знову горіли димові шашки та гупали барабани. Всі хотіли змін. Парламент натомість зміг проголосувати лише за розподіл бюджету, зняття недоторканості з кількох депутатів та пенсійну реформу в першому читанні. І пішов у відпустку.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ: попереду найважче.

На саміті Україна — ЄС ми нарешті отримали те, за що вийшов свого часу Майдан: узгоджену та підписану Угоду про асоціацію з ЄС. Попереду найважче: впровадження реформ, закладених в угоді. І Президент Європейської Ради Дональд Туск і Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер були доволі компліментарні до влади, нагадали що Україна здійснила за останні кілька років більше перетворень ніж будь-коли. В повідомленні про результати Саміту європейці зазначають:

“Українська влада провела складні та безпрецедентні реформи в багатьох сферах, зокрема: децентралізація, суспільне мовлення, боротьба з корупцією, судочинство, реформа поліції, система державного управління, управління державними фінансами та державних закупівель, торгівля, енергетика, банківський сектор, охорона здоров’я.”

Втім, всі ці реформи — лише початок, і точка неповернення не пройдена. Під час Саміту Президент Порошенко оголосив про дві нові конференції, які повинні залучити інвестиції в Україну — обидві в 2018-му році. Кажуть це — новий варіант “Плану Маршала” для України, коли кошти принесуть інвестори. Але для того, щоб вони прийшли, потрібні не конференції, а бізнес-клімат та реальна боротьба з корупцією.

Сьогодні ми ясно бачимо, що зовнішньому ворогу вас не здолати. Ви занадто сильні. Але ви можете зазнати поразки від самих себе. Саме тому ви маєте будь-що тримати свою єдність і уникати внутрішніх конфліктів як чуми. Я завжди це повторював своїм співвітчизникам, коли був прем’єр-міністром Польщі. І я повторюю це сьогодні всій Європі: ми зможемо подолати виклики нинішніх часів тільки якщо об’єднаємося. Немає нічого гіршого за розпад спільноти через сучасні загрози. Так, демократія — це розбіжність поглядів і конкуренція, але це також і постійний пошук консенсусу. Тому ваше найважливіше завдання сьогодні — побудова сучасної держави, яка піклується про своїх громадян, опирається корупції і шанує найвищі стандарти суспільного життя. Якщо ви зможете скласти цей іспит, ніхто і ніщо вас не переможе. Дональд Туск, Президент Європейської Ради

Між тим поки офіційні особи на прес-конференціях говорять про позитив, аналітичні видання говрять про інше. “Вікно можливостей закривається” — пише аналітик Аtlantic Council в газеті The Washington Post. Збільшенню інвестицій це не сприятиме.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: справжня чи популізм?

Довести прихильність до реформ мають не лише Президент та уряд, але і парламент. Цього тижня він цією можливістю не скористався — замість повноцінного обговорення вкрай важливих для людей законів довго сперечалися про зняття недоторканості та зміни до бюджету. Недоторканість з кількох депутатів таки зняли, але чи сприймуть це за ознаку справжньої боротьби з корупцією — дуже велике питання. В останній сесійни тиждень встигли лише розглянути законопроекти про пенсійну реформу. Депутати підтримали в першому читані “осучаснення пенсій”, передбачене урядом. Це вважають початком реформи, але фактично — лише зміна способу нарахування в рамках солідарної системи. Коли почнеться справжня реформа — питання відкрите. Поки що обіцяють лише “дорожню карту”

МЕДИЧНА РЕФОРМА: програна битва

“Іноді треба прийняти бій не один раз, щоб виграти війну”. Такою цитатою Маргарет Тетчер в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун відреагувала на провал голосування за медреформу. Впровадження медичної реформи у же двано перетворилося на детективну історію. Після кількор років протистояння між міністерством та профільним комітетом парламенту здавалося порозуміння знайдено. Це весною на засідані Національної ради реформ оголосили про “спільну робота депутатів та МОЗ”. Ця роботи вилилася в марафон правок, які парламентський комітет з питань охорони здоров’я розглядав зі скандалами. Кілька разів в.о. Міністра заявляла про “зрив роботи”, але комітет таки завершив обговорення та підготував узгоджений варіант початку реформи охорони здоров’я. В день голосування детектив продовжився. Голова комітету Ольга Богомолець не змогла підписати рішення комітету, бо потрапила в “Феофанію”. Потім під стіни МОЗ прийшли профспілки — теж протестувати проти реформ. Ще жодні пропозиції не зустрічали такого масштабного спротиву, і не мали такої масштабної підтримки громадськосі з іншого боку. За допомогою активістів команда Супрун вистояла і була готова до останнього бастіону — голосування в Парламенті.

Але депутати не встигли нічого розглянути. Забракло часу. Пішли у відпустку.

СУДОВА РЕФОРМА: Конституційний суд по-новому.

В останній день роботи сесії перед відпусткою Верховна рада України таки проголосувала за важливий закон в рамках судової реформи — про Конституційний Суд. Цей закон передбачає зміну структури, повноважень КС, а також встановлення процедури розгляду конституційної скарги. Також вводиться конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду. Відповідно до закону, КС буде діяти в складі 6 колегій, 2 сенатів і Великої палати. Крім того, суд отримує право видавати забезпечувальні накази і зупиняти дію будь-законодавчої норми, конституційність якої оскаржується. Запроваджується відповідальність за невиконання рішень КС. Законом суттєво підвищується зарплата суддів КС — до 75 прожиткових мінімумів (близько 120 тис. гривень).

Втім, і цей закон ухвалювали зі скандалом, під бійки на трибуні та спроби зурвати голосування. Опозиційні депутати та громадські активісти заявили про те, що нова редакція закону ставить суд під контроль Президента. Довіри до суду це не додає.

РЕФОРМИ ТА ДЕШЕВІ ПОЛЬОТИ

Нашуміла історія з відмовою авіакомпанії RYANAIR приходити в Україну незважаючи на попереднє оголошення стала лакмусовим папірцем для влади, громадськості та експертного середовища. Бізнес-суперечка аеропорту “Бориспіль” та жорсткої в переговорах компанії негайно стала гарячою темою. Вона засвідчила:

  • що громадськість спрагла до хороших новин, і прихід лоукостера такою новиною вважається
  • що урядовці спраглі демонструвати хороші новини — на історії з Ryanair намагалися отримати позитивний PR не лише міністри але і Прем’єр Гройсман, що організував нараду
  • що бізнес радо використовує бажання уряду “піаритися” щоб отримати преференції. Це робили і директор аеропорту і менеджмент Ryanair
  • що криза довіри до державних чиновників та керівників державних підприємств — просто зашкальна. Щоб її зупинити реформи мають дати хоч якийсь результат.

Проект Українського кризового медіа-центру.

Публікується в партнерстві з Реанімаційним пакетом реформ