Дайджест реформ. 26 травня 2017.

Кому потрібні реформи? Громадські активісти цього тижня намагалися переконати депутатів взятися за впровадження реформаторських законів. Приносили під Раду іржаві ліжка, щоб показати чому медреформа вкрай важлива. Приносили сміття, щоб зобов’язати бізнеси оцінювати шкоду екології. Але поки що здається, що реформи потрібні лише активістам, МВФ та посольству ЄС (де теж підтримали медичну реформу). Самі лікарі вимагали під кабінетом міністрів зарплат а не реформ. Для депутатів прийшли важкі часи. Вони люблять популярні законопроекти. Реформи такими вже не є.

МЕДИЧНА РЕФОРМА: знову за старе.

Як ми і передбачали минулого тижня, пристрасті навколо реформи надання медичної допомоги розгортаються. Це, мабуть, найбільш розроблена та зрозуміла реформа з тих, які внесені до Парламенту. Але і дуже впливова — змінює життя дуже багатьох. Теоретично за неї мали би виступати самі лікарі, адже вони зможуть більше заробляти чесно. Втім, поки що лікарі вийшли на пікет під КМУ з вимогою збільшити зарплати. Вимоги провести реформу досі озвучує здебільшого команда Людмили Супрун.

РЕФОРМА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ: активісти показують новий напрям.

Цікаву (і поки не згадану в пріоритетах реформування ) проблему роботи правоохоронців висвітлив проект “Наші Гроші” — відомий в Україні антикорупційний портал. Там підрахували: із 9,6 мільярдів гривень, про які Генеральна прокуратура України відзвітувала як “повернені у результаті представництва інтересів держави або громадян у суді за 2016 рік”, реально повернули 3,8 мільярдів. Причина такої розбіжності — специфічна методологія підрахунку даних про відшкодування коштів за прокурорського реагування. «Не Юрій Луценко винен, що є така система — ця система працювала, працює і буде працювати. […] Але для того, щоб рухатися далі, генпрокурор має розуміти, чим він володіє, а бази немає», — зауважив Олексій Шалайський, керівник порталу “Наші Гроші”.

ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ: нові зобов’язання для бізнесу.

В ЄС підприємствам легше і дешевше побудувати системи очистки, ніж платити штрафі за забруднення екології. В нас поки навпаки. Активісти перед парламентом розклали карту України із символічними наймасштабнішими екологічними лихами. Таким чином вони вимагали від депутатів ухвалити законопроекти №2009а-д “Про оцінку впливу на довкілля” та №6106 “Про стратегічну екологічну оцінку”. Документи запроваджують європейські підходи до процедури екологічної оцінки при плануванні господарської діяльності та сталого розвитку територій та забезпечують участь у цьому процесі громадськості. Простіше кажучи — тепер при будівництві бізнес має чесно порахувати скільки шкоди принесе навколишньому середовищу. Для людей, які живуть поруч з підприємствами тваринництва, наприклад, закон дуже корисний.

“Законопроекти запроваджують прозорі, чіткі процедури, які будуть визначати коридор, в якому може вестись господарська діяльність. Це дуже важливо, бо наразі вся дозвільна діяльність відбувається кулуарно і корупційно. І прийняття цих законів є дуже важливе для України”, — зазначив Богдан Яцун, аналітик Реанімаційного Пакету Реформ.

СУДОВА РЕФОРМА: на початку скандалу

80% кандидатів із негативними висновками від Громадської ради доброчесності продовжують участь у конкурсі на посаду суддів до Верховного Суду України. Так вважають активісти руху ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Громадська рада доброчесності надала 114 негативних висновків щодо кандидатів, що проходили співбесіди у період з 21 квітня по 19 травня включно. При цьому припинили участь у конкурсі лише 23 кандидати із “заветованих” громадською радою, а решта 91, продовжили участь у змаганні й рішення щодо них прийматиме ВККС у повному складі на пленарному засіданні.

“Тенденції, зафіксовані нами у результаті моніторингу свідчать про те, що фінальне рішення щодо найбільш одіозних кандидатів буде прийматися таємно і фактично за зачиненими дверима під час пленарного засідання ВККС. Таким чином висновки Громадської ради доброчесності фактично не мають серйозної сили у конкурсі і той громадський механізм недопуску негідників у судову систему, обіцяний нам владою, зараз тією ж владою нівелюється. Врятувати ситуацію Комісія може, відкривши поіменні результати голосування на пленарному засіданні” — зазначив директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕФОРМИ: зупинка дотацій шахтарям.

Уряд нарешті схвалив концепцію реформування вугільної промисловості України. Реформа державних шахт, що працюють неефективно та приносять збитки на часі дуже давно. Але поки що і уряд Арсенія Яценюка і уряд Володимира Гройсмана продовжували виділяти кошти з бюджету на зарплати шахтарям, які видобувають вугілля дорожче ніж можуть його продати. Міністр Насалик пообіцяв, що за кілька років збиткових шахт більше не буде. Ми попереджали ще минулого року, що процес перетворень буде дуже і дуже складним.

Більше матеріалів про впровадження реформ

Проект реалізовується за підтримки міжнародного фонду “Відродження”

Тижневик публікується в партнерстві з Реанімаційним пакетом реформ