Дайджест реформ. 7 липня 2017.

Заяви проти реальних рішень — кому би повірили ви? Цього тижня уряд України дуже ефективно розповідав про плани змін: затверджений стратегічний план, його презентували у Лондоні, створена дорожня карта приватизації (про все це — нижче). Добрі новини, на які міжнародні партнери відповіли у звиклий спосіб: попросили пришвидшити економічні реформи та реформи судочинства. Терпець втрачається. Україна відповіла по-своєму. Вища кваліфікаційна комісія дала шанс залишитися на роботі голові Верховного суду України (який підтримав “закони 16 січня”) а Генеральна прокуратура України зупинила роботу європейських підрядників “Укргазвидобування”. Асиметрична відповідь.

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ: обіцянки чи плани?

Зранку реформи — звечора гроші. Так, відкинувши дипломатичні формулювання, можна було прочитати заяви цілої низки міністрів країн ЄС, що зібралися на конференцію в Лондоні. Більшість партнерів висловили занепокоєння зупинкою реформ, і натякнули, що інвестицій без них годі чекати. Окремо згадували судову реформу — ніхто не принесе гроші в країну, де вони незахищені. Уряд хвалився здобутками та затвердженим стратегічним планом. Вже наступного тижня ми побачимо наскільки він реальний. Починається останній сесійний тиждень перед відпусткою, коли депутати можуть підтримати реформаторські ініціативи.

Прем’єр-міністр Гройсман заявив, що в Україні нарешті розпочнеться повноцінна приватизація. Причина оптимізму — уряд нарешті підтримав законопроект про приватизацію, створений спільно з Фондом державного майна України.

А також завершив так званий “тріаж“ — стратегічне бачення, яке визначає: які держпідприємства в довгостроковому періоді повинні залишитись у державній власності, які бути передані в концесію, а які — приватизовані або ж ліквідовані.

Приватизація — один зі способів убити так званих “дійних корів” — держпідприємства, прибутки з яких потрапляють в каси політичних партій. Чи вдасться — питання відкрите, обіцянки провести приватизацію звучать щороку від часу Революції Гідності.

РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ : втрачені можливості

Цього тижня експерти вперто нагадували про можливості, які відкривають реформи перед країною. Українські, російські та англійські експерти вчергове нагадали уряду, до реформи на ринку газу — це не лише можливість інтегруватися в ЄС. Це також спосіб убезпечити себе від Росії, яка використовує видобуток газу для тиску на сусідні держави. “Всі плани є, ми їх чули, але вони не впроваджуються” — дивувався Михайло Крутіхін, російський незалежний експерт. Експерт фонду “Вільна Росія” Ілля Заславський такоє презентував доповідь “The Kremlin’s Gas Games in Europe: implications for policy makers” . У ньому нагадують: якщо Україна хоче переконати ЄС у власній надійності, то потрібні рішення, а не заяви. Зволікання з реформами спричиняє лише підозри, що “Україні знову не вдасться”. Вчергове з 90х.

Ще однин втрачений потенціал — енерго-ефективність. В Офісі ефективного регулювання підрахували: якщо би ми витрачали енергію так само ощадно як європейці, то зекономили би 5 мільярдів доларів лише минулого року. Ці підрахунки були оприлюднені в Зеленій книзі “Аналіз якості регулювання сфери енергоефективності в секторі малого та середнього бізнесу”, яку презентували для обговорення у Києві.

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ: великі очікування

Останній сесійний тиждень перед канікулами буде насиченим. Очікування великі: і зняття недоторканості з депутатів, і розгляд пенсійної та медичної реформи. Якщо медична реформа практично “на виході”, залишився один законопроект, то пенсійну ще навіть не починали обгворювати. Все це ставить під сумнів виділення чергового траншу МФВ, для якого потрібна ще й аграрна реформа, разом зі зняттям мораторію на продаж землі. Після оптимістичних заяв Прем’єра у Лондоні до вересня може запанувати гнітюча тиша.

ЛОЖКА ДЬОГТЮ : дії замість заяв

Дисонансом з урядовим оптимізмом прозвучали дві події, наслідки яких можуть бути дуже сумними. Спочатку керівник державної компанії “Укргазвидобування” розповів про те, що Генпрокуратура розпочала розслідування щодо закупівлі гідророзривів — послуги, яка дозволяє збільшити видобуток. Її придбали в іноземних компаній, але тепер роботу зупинили. А потім стало відомо, що до конкурсу на посаду судді Верховного суду України допустили Ярослава Романюка. Це чинний голова ВСУ, який підтримав “диктаторські закони” 16 січня. Такі новини значно більше говорять про здатність країни змінюватися, ніж заяви та плани урядовців.

Проект Українського кризового медіа-центру.

Публікується в партнерстві з Реанімаційним пакетом реформ