Лінія блакитна, лінія зелена: наскільки ефективні нові правила забудови?

Хаотична та щільна забудова, висотки посеред лісу чи парку — це проблеми великих міст та приміських районів. Вони викликають не лише роздратування — щомісяця у медіа з’являється нова історія про конфлікт навколо забудов.
Для того, щоб українські міста не перетворилися на нетрі, уряд спільно з незалежними експертами розробив нові державні будівельні норми «Планування і забудова територій». 1 вересня 2018 року вони набрали чинності. Що це може означати для розвитку населених пунктів в Україні?

Яка принципова відмінність нових ДБН від попередніх норм?

Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Про важливі нововедення у плануванні території розповів Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

· «Блакитна лінія», яка обмежуватиме висотність будівель. «Усі європейські міста мають таке поняття. Наприклад, у Парижі це поняття «блакитної лінії» з’явилося у 1830 році, 200 років тому».

· «Зелена лінія», якою «обмежуються всі території зелених насаджень. Це повинно зробити місто. Тоді не буде ні в кого можливості для зловживань будувати, отримувати містобудівні умови на тих територіях, де це неможливо робити».

· «Жовта лінія», яка «унеможливлює перекриття шляхів евакуації у разі руйнування будівлі. Може, це не практичне питання, але це також дуже важливе питання. Коли якась НП трапляється, тоді це дуже важливе питання».

· Процент забудови залежно від поверховості. «Якщо поверховість 3 поверхи, то можна забудувати 50% території. Якщо вище 11 поверхів, то не більше 30%».

· «Ми зробили більш жорстку вимогу до щільності забудови. Вона і в тому ДБН була, 450 людей на гектар, але ми зробили максимальну щільність».

· «Також ми зробили дуже важливу вимогу до встановлення максимальної поверховості житлової забудови в залежності від чисельності населення. Ми ввели таку норму, як у сільських населених пунктах до тисячі осіб не повинно будуватися більше 4 поверхів. Якщо це селище міського типу, можливо до 5 поверхів. Міста до 50 тисяч — до 9 поверхів. І до 100 тисяч — не більше 16 поверхів. А міста від 100 тисяч населення — там вже вирішують згідно з документами про планування на місцях»

Житлові квартали та будівлі

· Скориговані вимоги до проїзду пожежних машин до будинків;

· Заборона паркування у дворах машин, крім служб екстренного виклику;

· Скасування обов’язкової норми проектування господарських майданчиків та розширення спортивних та дитячих майданчиків за рахунок їх площі;

· Нормування наземного, підземного та ваккумного збору сміття;

· Скасування обов’язкової норми щодо сміттєпроводів при проектуванні будівлі;

· Сполучення ліфтом жилої частини та підземного паркінгу;

· Скління балконів на всіх типах будинків;

· Безбар’єрний доспуп до під’їздів.

Транспорт та дороги

· Обов’язкове проектування підземних автостоянок в історичних зонах міста;

· Розміщення підземного паркування під закладами харчування, спорту, культури і охорони здоров’я;

· Заборона тимчасових стоянок на тротуарах;

· Можливість проектування автоматизованих гаражів;

· Обовязкове облаштування електрозарядними пристроями усіх АЗС та автостоянок;

· Транспортно-пересадочні вузли та перехоплюючі автостоянки для нормалізації руху транспорту;

· Розробка комплексних систем транспорту на 30–40 років (у кожному місті);

· Нормування 4 видів ширини доріг, які можна проектувати (2,75 метра; 3 метри; 3,5 метри; 3,75 метра)

Лев Парцхаладзе:

«Є дослідження, які говорять, що тільки за умови там, де смуги зменшуються, наприклад, в містах з 3,75 до 3 метрів, вулиці всередині, до ДТП зменшуються на 20% і смертність знижується від 5 до 10 разів».

· Обов’язкове облаштування велосипедних доріжок і смуг на дорогах;

· Перехоплюючі велостоянки на станціях метро та на зупинках громадського транспорту;

· Обов’язкове встановлення захисних огороджень на автостоянках, зупинках громадського транспорту та перехрестях;

· Заборона проектування люків на дорогах та тротуарах.

Навчальні заклади

· Організація та створення інклюзивного простору;

· Встановлення норм енергоефективності для матеріалів та технологій, що застосовуються для будівництва шкіл;

· Збільшення площі класів з розрахунку на дитину;

· Скасування обов’язковості проектування класів для фронтальної норми навчання (діти сидять одне за одним);

· Покращення формату евакуаційних виходів з будівлі.

Повна версія усіх змін до ДБН «Планування і забудова територій»: презентація

Щодо майбутніх змін, які Мінірегіонбуд планує впроваджувати — нові вимоги до доступності будівель і міського простору.

Лев Парцхаладзе: «Через місяць ми затвердимо новий ДБН, який є революційним для людей з інвалідністю. Тому що у нас є ДБН, він необов’язковий і тільки для [людей з проблемами опорно-рухового апарату]. Але також є глухі та сліпі люди, для них немає ніяких переваг».

Іван Шпилевський, директор Державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя

Іван Шпилевський, директор Державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя, який брав участь у розробці нових норм, сказав: «Я би хотів розвіяти той міф, який зараз ходить по країні. Що нові будівельні норми не дають забудовникам та інвесторам якісно будувати. Навпаки — є великі можливості для інвесторів». Він також розповів про таку важливу зміну, як введення термінологічного словника, що дасть можливість уникнути маніпуляцій з термінами та некоректного тлумачення норм.

Позиція забудовників: «Як ми це зробимо»?

Андрій Рижиков, комерційний директор компанії UTG

Андрій Рижиков, комерційний директор компанії UTG:

«Якщо у нас є триповерхова забудова всюди, проведуть на три поверхи і скажуть: все, більше не будую. А що робити, якщо є десь 3, 3, 3, 9? І в мене є ділянка поруч з 9-поверховим будинком. Я цю вже ділянку придбав як забудовник до того моменту, коли ця була блакитна лінія. І я розраховував економіку, виходячи з 9-поверхової забудови. Адже забудовник — це ж не про квадратні метри, це про прибуток. З одного боку, добре комфорт зробити, з другого боку, треба виконати економічні показники».

«Ще один аспект — процент забудови. Як раніше відбувалися забудови невеликих ділянок? Будувався стилобат на 100% ділянки, і потім свічка, наприклад, в центрі міста Києва. Де-факто 100% забудова, але на стилобаті ми мали і зелені ділянки, і майданчики, і зону відпочинку. І це дозволяло відступити від магістралі, захистити людей. Що зараз каже ДБН? 30%. Тобто, я тепер мушу, я не можу поставити стилобат, я мушу тепер поставити тільки свічку або три поверхи, якщо мені є блакитна лінія».

Позиція експерта: «За планом»

«Ми говоримо, що в кожному населеному пункті під час розроблення документації з просторового планування органи місцевого самоврядування у відповідності, (…) або в населеному пункті може бути прийняте окреме рішення, це написано в завдання на проектування, що, наприклад, такий населений пункт, як Київ, може мати по деяким територіям різні блакитні лінії. Центральна частина, історична частина міста Києва і зона історичних ареалів — блакитна лінія визначається історико-архітектурним опорним планом», — Іван Шпилевський, директор Державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя

«В наших нормах прописано: якщо будується житловий будинок і біля нього будується будь-яка споруда, чи то підземний чи напівпідземний паркінг, або громадська будівля, і якщо на ці будівлі на даху облаштовується майданчики відпочинку, зелені насадження, то ця територія не враховується в площу забудови. Вона не враховується в площу і вона не рахується, що не можна забудувати», — Іван Шпилевський, директор Державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя

Позиція місцевих органів влади: Як ці зміни впроваджуються в регіонах?

Олена Шуляк, голова сектору «Будівництво» з Офісу ефективного регулювання (BRDO), розповіла про те, що іноді місцева влада ігнорує запровадження нових норм. Вона розполвіла, що Офіс ефективного регулювання провів невелике дослідження, в рамках якого було розглянуто реєстри «Містобудівних умов та обмежень», які мають бути доступні на офіційних сайтах відповідних місцевих органів у кожному населеному пункті.

Олена Шуляк, голова сектору «Будівництво» з Офісу ефективного регулювання (BRDO)

«Ось перше місто, яке ми досліджували, — це було Дніпро. Приклад виданих «Містобудівних умов і обмежень». Вони видані в жовтні місяці, 16.10, і бачите, написано, що визначається і допустимий відсоток забудови, і відступ від червоних ліній вже згідно нового ДБН 2.2–12.2018. Точно таку ж роботу ми провели, наприклад, з Вінницею. І також громада може подивитися, що «Містобудівні умови і обмеження» у Вінниці видаються згідно діючих нових уже ДБН», — Олена Шуляк, голова сектору «Будівництво» з Офісу ефективного регулювання (BRDO)

Втім, у Києві та більшості міст-сателітів Києва використовуються старі державні будівельні норми. «Ми зараз зробимо запит до київської влади для того, щоб взнати, що відбувається. Я думаю, це питання, що робити, — мабуть, задавати питання і задавати питання на місцях. Тому що ми бачимо ці хаотичні забудови, і порушення вимог. Звісно, коли проектувальник, якщо розумний (…) буде вже проектувати з урахуванням нових ДБН. Але наскільки ця місцева влада повинна бути, скажімо так, разом з нами у часі і також популяризувати нові ДБН, — це вже питання до них», — Олена Шуляк.

Що можуть зробити місцева громада, активісти та ЗМІ для того, щоб нові норми робили наші населенні пункти зручнішими?

1. Перевірити на сайтах місцевих органів влади, на ДБН якого року посилаються місцеві реєстри

«Це не дуже важко — заходите на сайт, шукаєте реєстр «Містобудівних умов і обмежень», і потім задаєте питання в органах місцевої влади, чому не виконується те, що вже давним-давно прийнято для того, щоб комфорт нашого проживання був набагато кращим», — Олена Шуляк.

2. Слідкувати та коментувати зміни до інших державних будівельних норм, які зараз готує Мінрегіонбуд спільно з експертами:

«Якщо є у глядачів, у фахівців або просто пересічних громадян якісь побажання, рекомендації, будь ласка, направляйте їх на адресу нашого інституту, направляйте на адресу міністерства. Ми розглянемо, після того проведемо широке громадське обговорення», — Іван Шпилевський.

3. Вести діалог із забудовниками для виявлення фактів небажання місцевої влади брати на баланс соціальну забудову та посилати запити у відповідні органи:

«Якщо забудовник, великий, комплексний, забудовує велику територію, він будує дитячі садочки. І місцева влада не хоче приймати їх до себе на баланс. (…)І тому дитячі садочки і школи стають приватними і там, кажуть, шалені кошти за навчання. Тому має ще бути тиск громади, щоб влада таки приймала і знаходила вихователів, вчителів, енергію, ресурси, і це були безкоштовні муніципальні заклади», — Андрій Рижиков.

4. Якщо не виконуються рішення окремих органів влади щодо забудови, звертатись до правоохоронців та суду.

«Є місцеві органи влади, є департамент, є заступник, які відповідають за профіль будівництва. Є також за землю, за архітектуру. Вони повинні контролювати ці процеси. Тому треба до них в першу чергу звертатися. І вони повинні обов’язково цю ситуацію розглядати (…) Далі в правоохоронні органи і також в суд», — Лев Парцхаладзе.