Спрощення «спрощенки»?
В найближчий місяць-два Україна розраховує отримати від Міжнародного валютного фонду кредит на 1 мільярд доларів. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявляє, що Меморандум між урядом та МВФ майже готовий — узгоджуються останні деталі. Далі підписання і виділення чергового траншу. І виконання зобов’язань, закріплених у Меморандумі. А це, як стверджують журналісти Економічної правди запуск пенсійної реформи, ринку землі, підвищення прозорості фіскальної служби та перегляд спрощеної системи оподаткування.
За виконанням останнього пункту уважно стежитимуть більше мільйона підприємців-спрощенців, які досі не розуміють як уряд буде “мінімізувати зловживання з боку крупного бізнесу” та що означає вирівнювання податкового навантаження між спрощеною та загальною системою оподаткування.
Легка жертва
Бізнес завжди намагається заробити більше. В тому числі і за рахунок сплати меншої кількості податків. Влада завжди намагається максимально наповнити бюджет. А розумна влада робить це так, аби кількість і розмір податків не нашкодили економічному розвитку країни.
В Україні ж все трохи по інакшому, говорить старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський: уряд обіцяє міжнародним партнерам мінімізувати зловживання зі спрощеною системою оподаткування, весь оборот якої складає 7% від загального і геть не бачить зловживання великого бізнесу, який за даними Global Financial Integrity щорічно виводить з України в офшори біля 10% ВВП. “Те що роблять великі компанії — воно не наочно. Його видно на макроекономічній статистиці, але на ній знаються 0,00001% населення. А те, що “спрощенці” перевищують обороти, торгують контрабандою чи великі компанії використовують “спрощенців” для того, щоб через них торгувати — оце бачать”, ‑ говорить Володимир, пояснюючи чому влада береться в першу чергу за “спрощенців”, коли міжнародні впливові структури вимагають результатів у боротьбі з тіньовою економікою.
Історія перша: Поганий ФОП
Бізнесмен відкрив невеликий кафе-бар в Києві і зробив номінальними співвласниками своїх родичів — Кирила, Уляну, Катерину, Ігоря, Шарлотту, які зареєструвалися як ФОП ІІ групи
Річний дохід кожного із п’яти співвласників ‑ 980 000 гривень. Разом вони сплачують 80 640 гривень податків.
Якби бізнесмен вчинив чесно і зареєстрував підприємство, яке працює на спрощеній системі з річним доходом 4 900 000 грн., то мали б сплачувати 253 448 грн.
Отже бізнесмен зекономив, а бюджет втратив — 172 808 гривень.
Ще один аргумент чому «трясуть» в першу чергу “спрощенців”— їхня розпорошеність. Більше мільйона підприємців, що працюють на спрощеній системі, представляють різні сфери, з різним рівнем обороту і мають значно менший горизонт планування ніж великий і середній бізнес. Як наслідок — фактична відсутність потужних об’єднань, які б представляли “спрощенців”.
Щоправда Володимир Дубровський радить владі не забувати — в критичних обставинах об’єднуються навіть розпорошені. І нагадує листопад-грудень 2010 року, коли тисячі представників малого бізнесу вийшли на Майдан, протестуючи проти Податкового Кодексу Тігіпка-Азарова.
Зайнятість і «захист від дурня»
Коли запроваджувалася спрощена система оподаткування — це був компроміс, який дозволив вивести частину бізнесу з тіні. «Люди почали працювати легально, вони сплачують хоча б якісь гроші до бюджету, вони отримують можливість свій бізнес розвивати, вони отримують певний захист від держави і їм не треба весь час тремтіти. І якщо все нормально побудовано, то вони залишаються або в такому стані, або вони продовжують його розвивати далі», — перераховує плюси спрощеної системи Володимир Дубровський. А ще це створення робочих місць і оздоровлення суспільної атмосфери.
Історія друга: хороший ФОП
Андрій живе у Луганській області. Він власник невеликої пекарні, на якій працює 5 осіб. Їх сумарна зарплата — 17 000 гривень в місяць.
Річний дохід Андрія — 890 000 гривень.
Він як ФОП ІІ групи, у якого працюють офіційно оформлені працівники, сплачує 100 788 гривень в рік.
Але головний аргумент за “спрощенку” при нинішній фіскальній системі — це “страховка від дурня”, говорить Володимир Дубровський: “Головна мета спрощеного оподаткування це захист від сваволі податківців. Тут навіть грають роль не стільки суми податку, скільки важливість не вести документацію, тримати первісні документи, тобто не створювати жодних приводів для того, щоб податкова могла прийти, перевірити і оштрафувати”.
Боротьба з мінімізацією
Міністерство фінансів у відповіді Українському кризовому медіа-центру зазначило, що “певні проблеми у використанні спрощеної системи оподаткування з метою мінімізації податків дійсно існують. (…) Особливо у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оренди нерухомості комерційного призначення, електронної комерції та надання різноманітних послуг через мережу Інтернет”. Це в свою чергу створює неконкурентні переваги для недобросовісних підприємців. Плюс несплачені кошти до бюджету.
Історія третя: поганий ФОП
Вінничани Федір, Іван, Григорій та Артем є власниками онлайн-магазину, що продає техніку. В магазині працює 10 чоловік, сумарна зарплата яких — 93 000 гривень в місяць.
Річний дохід магазину ‑ 20 000 000 гривень. Це значно більше, аніж дозволено для спрощеної системи оподаткування. Але дохід порівну ділять між собою співвласники, які є ФОПами ІІІ групи — по 5 мільйонів гривень кожному.
Федір, Іван, Григорій та Артем сплачують податків на 1 496 932 гривень в рік.
Якби власники були чесними і зареєстрували підприємство, що працює на ІІІ групі спрощенки, то з 20 мільйонів змушені були сплатити 2 508 488 гривень податків і з наступного року перейти на загальну систему оподаткування, оскільки максимальний розмір доходу, дозволений для спрощеної системи — 5 000 000 гривень.
Для зниження зловживань у Міністерстві фінансів планують “переглянути види діяльності, дозволених для використання в межах ССО (спрощена система оподаткування — Авт.) з одночасним запровадженням дієвого обліку результатів їх діяльності, зокрема шляхом розширення сфери застосування РРО (касові апарати — Авт.) та їх обов’язкового використання малим та середнім бізнесом”.
Боротися з мінімізацією податків через спрощену систему потрібно не закручуванням гайок, а лібералізацією загальної системи оподаткування, вважає Володимир Дубровський. І наводить приклад: бізнесу, який працює з маржею в 10–15%, вигідніше працювати на загальній системі, де потрібно платити податок з прибутку, а не доходу. У першому випадку від складе 2–2,5%, а на “спрощенці” ІІІ групи — 5% від обороту. “Сплата податку на прибуток пов’язана з тим, що його перевіряють прискіпливо, що там є можливість причепитися, що є можливість виписати штраф, що є можливість прийти з планом штрафів або податків і вичавлювати з цього підприємця зайві податки”, — пояснює небажання підприємців не переходити на загальну систему Володимир Дубровський.
Після Меморандуму
Меморандум з МВФ може бути підписано в найближчі дні. Про це першого березня повідомила прес-служба Національного банку України. І якщо уряд після цього почне виконання умов, під якими підписався, вкрай важливо аби ці правила писалися спільно із представниками бізнесу, які працюють на спрощеній системі оподаткування.
Як в цій реформі не втратити людей, які чесно розвивають бізнес? Про це будемо говорити в Українському кризовому медіа-центрі у вівторок 7 березня о 13:00 під час дискусії з експертами та урядовцями. Стежте за анонсами тут
