Як боротися з корупцією у своїх містах: 11 порад від успішних проектів

Наприкінці травня у рамках Антикорупційної школи — спільного проекту USAID «ВзаємоДія!», Міжнародного фонду «Відродження » та Програми розвитку ООН, представники низки українських проектів ділилися власним досвідом, як організувати ефективну антикорупційну діяльність у своєму місті. У цьому тексті — 11 порад для тих, хто хоче «лупати цю скалу» результативно.

1. Визначте, з чим потрібно боротися

«Перше, це вибір теми — з чим боротися. Якщо є журналістські матеріали — беріться за те, що вони розкопали.

Дуже важко, коли на місцевому рівні є фахівці з адвокації, які займаються певним проблемним питанням, але немає сильної журналістики. В результаті адвокатор виходить в поле, витягає шаблю, починає махати і різати те, що він вважає поганим, якийсь «будяк». А поруч ростуть величезні «дуби», які він просто не помічає — тому що про ці «дуби» можуть написати або журналісти, або люди, які мають доступ до цієї інформації. Адвокатор має мало часу і ресурсу, дуже часто він ще працює на основній роботі, і якщо він точно не знає, куди прикласти свої зусилля — він їх витрачає хай не даремно, але з дуже низьким ККД», — Олекса Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».

2. Залучайте експертів

Важливо не лише побачити проблему, але й довести, що це порушення закону. Активіст не може розбиратися у всьому, але може залучити юристів і вузькопрофільних фахівців, які у цих питаннях розбираються.

«Візьмемо, наприклад, історію з незаконним будівництвом. Люди йдуть пікетують, їх б’ють, вони знову виходять і так далі. А коли ти їх питаєш: «Слухай, а це законно чи незаконно?», вони кажуть: «Це несправедливо». Зрозуміло. А законно? «Ми не знаємо, нам не вистачає компетенції». Тому без залучення експертів, які можуть роз’яснити, де це є незаконно і т.д., часто боротьба також є нерезультативною. Наприклад, в Одесі активісти борються за Літній театр. Я попросив шістьох одеських журналістів описати, у чому проблема і як це рухається, — ніхто (і самі активісти) не знає. В результаті ми зараз збираємося писати, де там незаконні речі, і як законним шляхом можна подолати цю корупцію», — Олекса Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».

3. Наводьте фокус

«Найкрутіша корупція — у тих галузях, де ми її просто не бачимо, через те, що не розуміємо, як це працює. І тому наші останні проекти дуже вузькогалузеві. Наприклад, у нас є зараз проект про корупцію в будівництві. Нам знадобилося два роки — ми тільки зараз зрозуміли, як це працює. Ми почали стежити за Антимонопольним комітетом — десь на дев’ятий місяць ми зрозуміли, де корупція в Антимонопольному комітеті. Але якщо займатися чимось вузькогалузевим, то ти дуже швидко «підтягуєш» експертне середовище, людей, яких це зачіпає і так далі, — можна дуже якісно зупиняти цю корупцію», — Олекса Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».

«Ви зможете більш ефективно вирішувати проблеми, коли ви станете суб’єктними: коли ви працюєте в одній темі і вас усі знають — ви набагато потужніші. І тоді у вас вже є можливість залучати ресурси і фінансові, і людські. Відповідно, ви можете з більшим махом вирішувати більше коло проблем», —

Віта Думанська, координаторка Руху «ЧЕСНО».

4. Залучайте депутатів

Депутати можуть бути зацікавлені допомогти — потім вони зможуть демонструвати це як доказ своєї активності й ефективності. Більш того, завдяки своїй посаді і контактам вони мають більший доступ до інформації та більше важелів впливу на тому рівні, де приймаються рішення.

«Ми з подивом виявили, що є депутати, які справді хочуть працювати і потім піаритися на своїх досягненнях. Якщо депутат щось зробив — йому вигідно ходити і кричати про це. Їх треба залучати. Насправді у міській раді, за нашими емпіричними підрахунками, не більше 5 депутатів такого плану, всім іншим треба бабло. Але 5 людей — це вже дуже багато. Інколи навіть 2–3 вистачає.

Але ми не підтримуємо депутатів — це взаємно вигідна гра. Ми отримуємо від депутата інформацію, яку б самі не знайшли. Ми її оприлюднюємо — і вже щасливі. Він на нашій інформації піариться — він щасливий, і ми знову щасливі, що він актуалізує нашу тему. Тобто, ми не пишемо ніколи, що «цей депутат хороший» — ми взагалі його можемо не згадувати, або згадувати — якщо він зробив якийсь реліз, якісь поправки», — Олекса Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».

5. Створюйте спільноту

Підсилюючи одне одного, можна досягти значно більше, ніж поодинці.

«Якщо є антикорупційна машина, яка бореться, активіст виконує функцію реле. Реле — це невеликі струми, які насправді керують великими потужностями та напругами. Активіст — це є точка збору всіх цих людей, тому що вони між собою дуже рідко стикаються. Щоб правоохоронці, журналісти, експерти, депутати сіли за один стіл — їх може зібрати лише активіст. В результаті він, докладаючи невеликих зусиль, робить такий ефект синергії, що навколо все розривається на шмаття. Якщо ж він сам виходить і бореться, то він витрачає справді дуже багато зусиль, але цей ефект майже нульовий», — Олекса Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».

6. Радьтеся з колегами

Якщо у вашому місті немає з ким порадитися — контактуйте з активістами та журналістами з більших міст.

«Наприклад, ми маємо мережу журналістів-розслідувачів на 200 людей. Ми її не піаримо, але якщо людина в умовному місті Балта Одеської області не знає, як щось зробити — вона нам пише, ми їй це робимо. І таких організацій досить багато. Якщо я не можу знайти експерта (тому що експерт погоджується говорити, коли розуміє, що його зрозуміють) — можна звернутися до журналістів, які вже мають вихід на цього експерта, і таким чином отримати інформацію. Тобто, залучення Києва — це теж працює. І дуже часто Київ сам зацікавлений у цьому: він собі поставить галочку, що «ми допомогли» — і всі щасливі», — Олекса Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».

7. Дійте на випередження

«Коли ти бачиш, що розікрали гроші, не зробили транспортну розв’язку з невідомих причин, — діяти вже пізно. Тому ми сфокусувалися на контролі за якістю прийняття рішень, до прикладу, у Київраді. «Наші гроші» мають різних депутатів, які можуть поділитися інформацією. Зазвичай це — опозиція, тому що ніхто так не в темі, що відбувається в комісіях, що в цих проектах рішень, як опозиційні депутати — вони фахові, орієнтуються в ситуації, розуміють, що до чого. Коли вони пояснюють ці моменти, ти можеш копнути глибше, проаналізувати цей проект рішення. Ти можеш подзвонити лідерам фракцій і запитати: друзі, будете чи не будете за таке голосувати? Після таких опитувань лідери фракцій починають обговорювати це питання на своїх радах, думають, і, врешті, не голосують за ці речі. Це починає працювати», — Віта Думанська, координаторка Руху «ЧЕСНО».

8. Розголос має значення

«У мене була власна історія адвокації, тому що живу під лісом і у нас почали незаконну забудову. До того я не писала, але для цієї боротьби почала писати колонки на «Українській правді». Допомогло, не допомогло — я спочатку не знала. Потім, коли у нас вже були судові засідання по скасуванню дозвільної документації і ми писали апеляцію ще як громадські активісти, ми додавали роздруковані публікації. І судді на нараді радяться, а ти чуєш: «Там у них колонка на «Українській правді», про те всі знають» — і потім вони виносять рішення на користь громади», — Віта Думанська, координаторка Руху «ЧЕСНО».

9. Історії потребують лідерів

«Кожна історія протидії має мати свого лідера — активіста, який розбирається у темі, фаховий і може повноцінно висвітлювати ситуацію. Такого лідера виховати насправді дуже складно. Тому що є люди, які розбираються в ситуації, знають, чого забудова незаконна, але не вміють пояснити іншим людям, в чому справа. Але цим людям дуже часто потрібна, по-перше, платформа, де це можна сказати, по-друге, їм потрібна редакторська базова підтримка», — Віта Думанська, координаторка Руху «ЧЕСНО».

10. Не послаблюйте одне одного

«Те, що ми бачимо, що відбувається на місцях, — ви дуже конкуруєте між собою. Не те що за теми — за гроші. Наприклад, ми працюємо в цій сфері, ми отримали підтримку від того донора, ми молодці. Але якщо хтось заходить і починає робити подібні історії, виникають конфлікти. Треба думати не з позиції теми, а з позиції вирішення проблеми. Якщо хтось може зробити краще і вирішити цю проблему, чому ні? Якщо ви це можете робити краще, то робіть. Але ця комунікація має бути», — Віта Думанська, координаторка Руху «ЧЕСНО».

11. Фокусуйтеся на вирішенні проблеми

«Ставайте суб’єктами, ставайте експертами. Не вистачає впевненості — знайдіть де знайти, або купити, або «виростити» свого експерта. Усі звикли, що активісти просто «кричать». Щоб бути ефективними, ви маєте сказати, що «громада з цим незгодна» і запропонувати рішення. І це можна вирішувати не тільки акціями під міською радою — це можна вирішити з лідерами фракцій, це можна вирішити на комісіях. Не бійтеся висловлювати свою позицію, тому що в своєму місті ви маєте бути певною силою, яка робить зміни. І тоді громада стане за вами і легше буде вирішувати проблеми», — Віта Думанська, координаторка Руху «ЧЕСНО».