«Made in Ukraine» на світових ринках: коли Україна отримає «промисловий безвіз»?»

Reforms UCMC
Nov 25 · 6 min read

Україна вже тривалий час готується до підписання з ЄС угоди АССА — про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. Її називають також «промисловим безвізом», оскільки після підписання такої угоди виробники промислової продукції, отримавши сертифікат відповідності в Україні, не потребуватимуть додаткових процедур для виходу на європейський ринок.

Перемовини розпочалися ще у 2016 році. Були сподівання, що її підписання для перших трьох секторів (низьковольтне обладнання, машини, електромагнітна сумісність) відбудеться ще у 2017–2018 році, але цього не сталося.

Наскільки корисна ця угода для українського бізнесу, наскільки Україна виконує своє «домашнє завдання», та коли очікувати підписання угоди?

На «фінішній прямій»

Україна прийняла майже все необхідне законодавство, необхідне для підписання угоди. Цей процес тривав не останні 5, а майже 10 років. Окрім декількох фінальних кроків, залишається переконати європейських партнерів у тому, що нам можна довіряти.

Ольга Стефанішина

«Фактично за останні 2 роки ми ухвалили все законодавство, яке зобов’язує наших виробників виробляти продукцію на основі європейських стандартів. Ми повністю трансформували горизонтальне законодавство, яке стосується вимог до якості продукції, оцінки відповідності вимог до формування національної системи технічного регулювання. Тепер українські, європейські та інші світові виробники чекають, щоб ці домовленості були формалізовані у так званий «безвіз» — укладення угоди АССА» Ольга Стефанішина, експерт з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Вікторія Куликова

«Що стосується секторального законодавства, у нас прийнято близько 60 технічних регламентів для різних видів продукції. Нам залишилося внести зміни у законодавство щодо ринкового нагляду. На минулому тижні відповідний закон №2172 було ухвалено у першому читанні. Ми дуже сподіваємося, що до кінця року його буде прийнято і підписано. Після цього Єврокомісія має оцінити законодавство на відповідність нормам і практикам, які існують в ЄС» — Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.

«ЄС має відправити в Україну оціночну місію, яка оцінить, як працюють законодавство та інституції, зокрема, Мінекономрозвитку, в частині ринкового нагляду, Держпродспоживслужба та інші інституції з контрольними функціями. Після отримання цих рекомендацій ми зможемо рухатися далі, маючи певність, що ми виконуємо наші зобов’язання не лише в букві Угоди, але й в її дусі. … Щоправда, коли ми свою «домашню роботу» виконали, ми почали чути багато цікавих позицій з боку ЄС, зокрема про те, що ми неправильно читаємо угоду» Ольга Стефанішина, експерт з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Фото: Фейсбук-сторінка Тараса Качки

«Складнощі політичного характеру полягають у тому, що угода АССА, як правильно зазначають деякі представники Європейської комісії, укладена на сьогодні лише з Ізраїлем. Такі угоди існують лише між країнами, які називають себе промислово розвиненими. І тут є велике упередження щодо України, яке нам треба подолати: переконати, що Україна, хоч, можливо, і недостатньо багата країна, але достатньо технологічно розвинута для того, щоб укласти таку угоду. Крім того, ця угода є одним з базових пріоритетів економічної співпраці ЄС, яку він популяризує впродовж більше 10 років.

Є велике сподівання на те, що ми зможемо досягти політичної домовленості з Єврокомісією, і вже на технічному рівні довести угоду до повної реалізації. Чим чіткіше буде у нас в операційних висновках написано, що ми починаємо офіційну процедуру оцінювання України з метою укладання промислового безвізу — тим ближче ми будемо до цієї мети» — Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник України.

Кому і чому вигідна угода?

Підписання угоди суттєво спростить життя бізнесу: і українським, і європейським виробникам промислової продукції більше не потрібно буде проходити додаткову сертифікацію для експорту.

«Ця угода здешевить експорт та імпорт: не потрібно буде додатково проходити процедуру відповідності, ставити маркування, зніметься багато проблемних моментів у спілкуванні з нашими перевіряючими органами.

З цими сертифікатами якості для українського виробника відкриється не лише європейський, а й багато інших ринків, тому що ЄС відомий високими стандартами якості і безпечності», — Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.

Вероніка Мовчан

«Угода АССА означає, що немає додаткових паперів: після підписання угоди сертифікат, якщо це оцінка третьої сторони, отримується в одній лабораторії. Він може отримуватися в українській лабораторії або іншому органі оцінки відповідності, залежно від продукту. І цей сертифікат діє і на ринку України, і на всьому ринку ЄС. Експортерам не потрібно отримувати додаткові сертифікати і підтверджувати відповідність для ринку ЄС. Європейські виробники також зможуть зі своїм сертифікатом продавати продукцію в Україні.

Зараз ми маємо два захищених ринки, і кожна лабораторія, орган оцінки відповідності, видає сертифікати на свій ринок. Після цього це буде вибір виробника — де йому вигідніше, кому він довіряє, де краща ціна. Відповідно, ми будемо бачити, скоріше за все, активізацію конкуренції між різними органами оцінки відповідності, які мають право видавати ці сертифікати. Але для експортерів/імпортерів це буде дешевше: один сертифікат на два ринки», — Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи, керівник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Чи значні обсяги експорту продукції, яка буде охоплена угодою АССА?

«Якщо взяти усі товари, то у нас десь 15–20% попаде під ці технічні бар’єри. Це значно більше, ніж у Грузії і Молдові», — Ольга Стефанішина, експерт з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Чи є категорії підприємців, яким це не сподобається?

«Промисловий безвіз» — це абсолютно виграшна історія для всіх, тому що бізнес нічого не втрачає. Якщо подивитися на сфери адаптації, які передбачені в угоді — ми, навпаки, створюємо можливості для продукції з доданою вартістю. Чим довше ми зволікаємо з підписанням угоди, тим довше ми зобов’язуємо наші компанії переходити на європейські стандарти, але проходити подвійну сертифікацію.

Сьогодні ми чуємо нарікання не тільки від українського бізнесу з приводу того, що угода ще не укладена, а й європейського та американського, тому що багато країн світу розглядають український ринок як дуже перспективний і для експорту продукції, і для розгортання виробництва», — Ольга Стефанішина, експерт з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

«Угода не має жодним чином негативно вплинути на малий і середній бізнес. Бо якщо великий бізнес ще можне дозволити собі проходити процедури відповідності за кордоном, для дрібного бізнесу це складно. Тож у перспективі їм, навпаки, відкриється доступ до цих ринків», — Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.

«Питання про програші — це дискусія десятирічної давності, коли Україна тільки переходила на технічні регламенти, тому що тоді потрібно було у це вкластися. Але Україна вже довго це робить, і наші технічні регламенти вже давно гармонізовані з європейськими, тому АССА — це логічний крок, щоб не витрачати додаткові кошти. Єдина галузь якій це може не сподобатися — лабораторії. Принаймні, там зросте конкуренція», — Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи, керівник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Поки що йдеться про «безвіз» лише для певних видів промислової продукції. Якщо Україна захоче розширювати угоду на інші сфери — попереду ще багато роботи.

«Поки що там три сфери: низьковольтне обладнання, машини та електромагнітна сумісність. Але й для товарів, на які поширюються ці технічні регламенти, є ще інші регламенти — щодо обмеження використання небезпечних речовин, екодизайну тощо. Вони ще не включені до переліку пріоритетних сфер.

Складність ще у тому, що законодавство ЄС також постійно змінюється. І щоб відповідати усім критеріям для підписання угоди, Україна має дуже швидко і якісно адаптуватися до всіх цих змін», — Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.

Відеозапис цієї розмови Ви можете переглянути тут:

https://www.youtube.com/watch?v=CLmV7fxpu6U

Reforms UCMC

Written by

Медіа-Центр Реформ — майданчик для відвертого обговорення реформ в Україні: найгостріших потреб, прогресу та проблем на шляху змін країни.

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade