Андалусія 2.0

Sofia Merenych
Mar 31, 2019 · 10 min read

Я для себе поки не відкрила такого куточка в Європі, де я б кайфувала так, як в Андалусії. Найпівденніший регіон Іспанії дуже колоритний і дуже різноманітний. Тут вам і надзвичайні міста (чого тільки варті Севілья, Кордова, Гранада), і могутня природа, і мальовничі сади, і мавританські палаци. А ще без кінця хочеться говорити про їжу (особливо ту, яку можна добути на місцевих ринках і приготувати вдома — овочі, морепродукти, фрукти) і флору (фікуси висотою в десятки метрів, гібіскуси всіх можливих кольорів). А особливо мені запамятався аромат квітучих апельсинів. Як шкода, що сучасні технології не вміють фіксувати запахи, для мене це було б ще крутіше, ніж фото.

Але про все по порядку. В Андалусію я прилетіла вдруге. Про першу подорож в нашій дружній компанії можна почитати (і позалипати на фотки) за цим лінком.

Друга подорож була особливою. Це був тур, в який зібралися абсолютно незнайомі люди. Але, не зважаючи на різний вік, різні професії і різні регіони проживання, ми всі чудово знайшли спільну мову. Вкотре переконуюсь, що кожна людина притягує те, що сама випромінює :)

Звідки, куди, на скільки?

Цього разу, в Севілью ми летіли з Кракова (минулого разу купили Квитки з Варшави, але логістика зїла дуже багато часу та сил).

Image for post
Image for post

В Краків більшість групи прилетіла літаком зі Львова, що набагато зручніше ніж автобус чи поїзд. Потім була прогулянка Краковом і вечірній виліт до міста моїх мрій.

Image for post
Image for post
До літака треба було трохи пройтись

В нашу квартиру ми заселилися вже після півночі, день був довгим, але ентузіазму це не відняло.

В Севільї ми зупинилися на дві ночі, а наступні 5 днів провели на віллі з розкішним видом на море в місті Альмуньєкар. На 6 днів орендували автомобіль і їздили всюди, куди очі бачили. Дуже зручно!

Зворотній рейс з Севільї у Краків був через тиждень, а з Кракова ми вже розїхались хто куди: хтось залишився в Кракові, хтось полетів відразу до Києва, а когось ще чекала ніч у хостелі і автобус до Ужгорода.

Березень — ідеальний час для відвідання Андалусії. Літо тут дуже жарке і температура вдень більше +40. А на початку весни досить комфортна температура, до того ж все цвіте, аромати і кольори просто неймовірні. Можна також запланувати собі відпустку на листопад чи зиму, але травень-вересень точно не рекомендую.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Севілья

Після минулої поїздки я записала Севілью на перше місце в моєму особистому рейтингу найкрасивіших міст. А на цей раз закохалась ще більше. Частково через погоду — було сонячно і +26 (а вдома тим часом дощило при +12).

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Перше, чим зачарувала Севілья — апельсиновим цвітом. Таких ароматів не почуєш більше ніде. Ми кілька годин тинялися парком Марії-Луїзи і любувалися квітами найрізноманітніших сортів. Потім плавно перейшли на величну Площу Іспанії, робили фото з усіх ракурсів і насолоджувалися фламенко.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

На площу ми повернулися після 22.00, щоб випити ще сангрії з видом на цей монумент і прогулятися безлюдним парком. Кааайф…

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Ще був Кафедральний Собор Севільї — вхід коштує 9 євро, а гуляти собором треба щонайменше півтори години, щоб все роздивитися. Підйом на вежу Хіральда обовязковий, тут найкраща панорама міста. Популярний чекпойнт — могила Колумба. Є легенда, що після сварки з королем Колумб крикнув “Я не хочу, щоб мої кості колись лежали в іспанській землі”. А хитрі іспанці просто не закопали могилу Колумба в землю, а доручили чотирьом лицарям тримати саркофаг в повітрі.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Будучи в Андалусії обов’язково треба відвідати бодай один мавританський палац. В Алькасар Севільї ми не потрапили, квитки онлайн розкупили на кілька місяців вперед, а черга на місці тягнулася на десятки метрів.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Наступного ранку в аеропорту Севільї нас вже чекала наша машинка. Цього разу попався Fiat Cubo, який ми ласкаво називали “наша маршрутка”)) Місткий, швидкий і з дуже комфортною посадкою для водія. Ідеальний для компанії! В нього без проблем поміщалися всі наші пожитки, включно з мішком стиглих апельсинів, який ми купили в одному з придорожніх кафе.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Забігаючи наперед скажу, що за 6 днів ми наїздили 1800 км. Оце так водійська практика!

Гранада

Наступною зупинкою була Альгамбра — палацовий комплекс в Гранаді. Знову ж таки, квитки обов’язково брати наперед. Наші квитки давали пропуск у всі частини комплексу крім Палацу Насрідів (не встигли, тому плануйте заздалегідь, бажано за кілька місяців).

Image for post
Image for post

Альгамбра збереглася з арабських часів (а це більше тисячі років, на хвилинку!), і тодішні правителі зналися на розкоші і красі. Сади навколо палацу просто заворожують, ми і не зчулися, як пролетіли 5 годин. Комплекс зачинявся, а нас вже виганяли додому.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

В саму Гранаду ми не встигли — вже вечоріло, а нас ще чекала дорога до нашої вілли. Тому, є ще за чим повернутися.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Альмуньєкар

Альмуньєкар ніколи не був в списку міст, які обов’язково варто відвідати в Андалусії. Але, під час перегляду доступних вілл на морському узбережжі одна дуже запала мені в душу. Це був компактний чотириповерховий будинок з фантастичною терасою з видом на море. Сама вілла знаходилась на горі — до моря краще було підїжджати машиною, але цей вид ми не готові були проміняти ні на що.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Несподівано для нас, Альмуньєкар виявився дуже цікавим. Тут і ботанічний сад, і фортеця, і чудовий оглядовий майданчик, а ще шикарна набережна з пальмами і ринки, на яких можна купити все і дуже дешево.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Ронда

В Ронді я вже була, і знала що очікувати. Але все одно, вражень було купа! Місто, що витає над прірвою, міст висотою в майже 100 метрів і каньон. Як же страшно перехилятися через перила цього моста — там дуже глибоко, фотографувати я не ризикнула, бо руки трусились а ноги підкошувались від тієї висоти.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Щоб осягнути масштаб, дивіться на силуети людей на мостах

Цього разу ми знайшли спуск в каньон — для цього треба знайти Casa del Rei Moro — Дім мавританських королів. Крім дуже гарного саду, яким гуляють чудові пави, там є спуск на саме дно каньону. Вода там — блакитна-блакитна, а краєвиди заворожують.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Стежка, якою ми минулого року спускалися під міст, була закрита. Але ми знайшли набагато простіший варіант. Виявляється, машиною можна підїхати до оглядового майданчика, з якого відкривається чудовий вид. Кілька фото перед заходом сонця і в дорогу!

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Натискайте на фото, щоб подивитись в повному розмірі

Ель Торкаль

Це було справжнє відкриття для мене, бо я особисто про існування такого чуда природи і не знала. Але обговорюючи плани на наступні дні ми натрапили на неймовірні фото з природного парку Ель Торкаль.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Сказати, що ми були вражені — нічого не сказати. Ці скелі сформувалися сотні мільйонів років назад, коли ця територія була морським дном.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Наостанок, ми потрапили на оглядовий майданчик, вид з якого просто вбив наповал.

Кордова

Останнє місто нашого маршруту — Кордова. Одне з найтепліших і точно найквітучіше місто Андалусії.

Візитівка Кордови — патіо, внутрішні дворики щедро прикрашені квітами, кущами, деревами. Жителі Кордови такі естети… Можна купити квиток за 5 євро і отримати доступ до найкрасивіших патіо міста, а можна обмежитись безкоштовними.

Перш за все, варто відвідати дворик Асоціації Патіо Кордови, тут буває досить людно, але воно того варте! Також, є сувенірні крамниці, де можна придбати квіткові парфуми. Ще гуляючи вулицями міста ви точно побачите відкриті двері у внутрішні дворики. Часто туди можна заходити безкоштовно. В таких двориках є багато творчих майстерень (ювелірні, керамічні, і т.д.), і пускаючи туристів погуляти в своїх патіо вони отримують потенційних клієнтів.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Головна цікавинка Кордови — мечеть Мезкіта, яка зараз є діючим католицьким храмом. Вхід коштує 10 євро, ми довго сумнівались, але все таки пішли. І знову зависли там більш ніж на годину. Варто взяти аудіогід, щоб краще розуміти історію будівлі і всього регіону.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Відкривайте фото на повний екран, щоб краще роздивитися деталі

Ну і як без садів — Алькасар в Кордові, звісно, поступається розмірами і пишністю своїм аналогам в Севільї чи Гранаді, але ці сади… ми просто не могли пройти повз.

Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post
Image for post

Підсумки

Кожного вечора ми повертались додому, відкорковували пляшку вина і говорили про те, що після побаченого нас вже нічого не здивує. І так само кожного дня ми потрапляли в нове місце, яке просто зносило дах своєю красою.

Що особливо запамятається? Є кілька моментів, які я буду згадувати з широкою усмішкою на обличчі.

Сангрія на вечірній Площі Іспанії в Севільї

Вечори з ламбруско і відром креветок

Відкриття купального сезону під повним місяцем

Полювання на квіти під покровом ночі

Десятикілограмовий мішок апельсинів, який ми осилили за 6 днів

Фото з українським прапором над прірвою

Скільки всього крутого було! Готова повторювати цей маршрут знову і знову.


Андалусія 2.0. — це перший тур, проведений в рамках проекту Отакої!. Тут ми організовуємо незабутні авторські тури в Європу. Наші маршрути — небанальні, такого не запропонує жодна класична турагенція. Ми їдемо туди, де цікаво і вражаюче, а не зупиняємось в популярних містах на дві години задля галочки.

В найближчих планах у нас тижневий тур на Мальту — крихітний острів в Середземному морі і неймовірною історією, багатою культурою та фантастичними пляжами. 12–19 травня.

Літні канікули відкриваємо активним вікендом в Барселоні 8–12 червня.

Також, запрошуємо провести активні вихідні в велопрогулянці вздовж Дунаю за маршрутом Братислава-Відень-Братислава 15–18 червня. Царська архітектура, знамениті австрійські десерти та ідеальні велодоріжки чекають на вас!

Не знайшли нічого цікавого? Це привід підписатися на нас в Facebook та Instagram, бо наступні наші тури будуть кардинально інші, а анонси є тільки там :)

Ну і запрошую на мою особисту сторінку в Instagram. Зазвичай, там більше фото і історій з подорожей!

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch

Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore

Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store