Андалусія 2.0

Я для себе поки не відкрила такого куточка в Європі, де я б кайфувала так, як в Андалусії. Найпівденніший регіон Іспанії дуже колоритний і дуже різноманітний. Тут вам і надзвичайні міста (чого тільки варті Севілья, Кордова, Гранада), і могутня природа, і мальовничі сади, і мавританські палаци. А ще без кінця хочеться говорити про їжу (особливо ту, яку можна добути на місцевих ринках і приготувати вдома — овочі, морепродукти, фрукти) і флору (фікуси висотою в десятки метрів, гібіскуси всіх можливих кольорів). А особливо мені запамятався аромат квітучих апельсинів. Як шкода, що сучасні технології не вміють фіксувати запахи, для мене це було б ще крутіше, ніж фото.

Але про все по порядку. В Андалусію я прилетіла вдруге. Про першу подорож в нашій дружній компанії можна почитати (і позалипати на фотки) за цим лінком.

Друга подорож була особливою. Це був тур, в який зібралися абсолютно незнайомі люди. Але, не зважаючи на різний вік, різні професії і різні регіони проживання, ми всі чудово знайшли спільну мову. Вкотре переконуюсь, що кожна людина притягує те, що сама випромінює :)

Звідки, куди, на скільки?

Цього разу, в Севілью ми летіли з Кракова (минулого разу купили Квитки з Варшави, але логістика зїла дуже багато часу та сил).

В Краків більшість групи прилетіла літаком зі Львова, що набагато зручніше ніж автобус чи поїзд. Потім була прогулянка Краковом і вечірній виліт до міста моїх мрій.

До літака треба було трохи пройтись

В нашу квартиру ми заселилися вже після півночі, день був довгим, але ентузіазму це не відняло.

В Севільї ми зупинилися на дві ночі, а наступні 5 днів провели на віллі з розкішним видом на море в місті Альмуньєкар. На 6 днів орендували автомобіль і їздили всюди, куди очі бачили. Дуже зручно!

Зворотній рейс з Севільї у Краків був через тиждень, а з Кракова ми вже розїхались хто куди: хтось залишився в Кракові, хтось полетів відразу до Києва, а когось ще чекала ніч у хостелі і автобус до Ужгорода.

Березень — ідеальний час для відвідання Андалусії. Літо тут дуже жарке і температура вдень більше +40. А на початку весни досить комфортна температура, до того ж все цвіте, аромати і кольори просто неймовірні. Можна також запланувати собі відпустку на листопад чи зиму, але травень-вересень точно не рекомендую.

Севілья

Після минулої поїздки я записала Севілью на перше місце в моєму особистому рейтингу найкрасивіших міст. А на цей раз закохалась ще більше. Частково через погоду — було сонячно і +26 (а вдома тим часом дощило при +12).

Перше, чим зачарувала Севілья — апельсиновим цвітом. Таких ароматів не почуєш більше ніде. Ми кілька годин тинялися парком Марії-Луїзи і любувалися квітами найрізноманітніших сортів. Потім плавно перейшли на величну Площу Іспанії, робили фото з усіх ракурсів і насолоджувалися фламенко.

На площу ми повернулися після 22.00, щоб випити ще сангрії з видом на цей монумент і прогулятися безлюдним парком. Кааайф…

Ще був Кафедральний Собор Севільї — вхід коштує 9 євро, а гуляти собором треба щонайменше півтори години, щоб все роздивитися. Підйом на вежу Хіральда обовязковий, тут найкраща панорама міста. Популярний чекпойнт — могила Колумба. Є легенда, що після сварки з королем Колумб крикнув “Я не хочу, щоб мої кості колись лежали в іспанській землі”. А хитрі іспанці просто не закопали могилу Колумба в землю, а доручили чотирьом лицарям тримати саркофаг в повітрі.

Будучи в Андалусії обов’язково треба відвідати бодай один мавританський палац. В Алькасар Севільї ми не потрапили, квитки онлайн розкупили на кілька місяців вперед, а черга на місці тягнулася на десятки метрів.

Наступного ранку в аеропорту Севільї нас вже чекала наша машинка. Цього разу попався Fiat Cubo, який ми ласкаво називали “наша маршрутка”)) Місткий, швидкий і з дуже комфортною посадкою для водія. Ідеальний для компанії! В нього без проблем поміщалися всі наші пожитки, включно з мішком стиглих апельсинів, який ми купили в одному з придорожніх кафе.

Забігаючи наперед скажу, що за 6 днів ми наїздили 1800 км. Оце так водійська практика!

Гранада

Наступною зупинкою була Альгамбра — палацовий комплекс в Гранаді. Знову ж таки, квитки обов’язково брати наперед. Наші квитки давали пропуск у всі частини комплексу крім Палацу Насрідів (не встигли, тому плануйте заздалегідь, бажано за кілька місяців).

Альгамбра збереглася з арабських часів (а це більше тисячі років, на хвилинку!), і тодішні правителі зналися на розкоші і красі. Сади навколо палацу просто заворожують, ми і не зчулися, як пролетіли 5 годин. Комплекс зачинявся, а нас вже виганяли додому.

В саму Гранаду ми не встигли — вже вечоріло, а нас ще чекала дорога до нашої вілли. Тому, є ще за чим повернутися.

Альмуньєкар

Альмуньєкар ніколи не був в списку міст, які обов’язково варто відвідати в Андалусії. Але, під час перегляду доступних вілл на морському узбережжі одна дуже запала мені в душу. Це був компактний чотириповерховий будинок з фантастичною терасою з видом на море. Сама вілла знаходилась на горі — до моря краще було підїжджати машиною, але цей вид ми не готові були проміняти ні на що.

Несподівано для нас, Альмуньєкар виявився дуже цікавим. Тут і ботанічний сад, і фортеця, і чудовий оглядовий майданчик, а ще шикарна набережна з пальмами і ринки, на яких можна купити все і дуже дешево.

Ронда

В Ронді я вже була, і знала що очікувати. Але все одно, вражень було купа! Місто, що витає над прірвою, міст висотою в майже 100 метрів і каньон. Як же страшно перехилятися через перила цього моста — там дуже глибоко, фотографувати я не ризикнула, бо руки трусились а ноги підкошувались від тієї висоти.

Щоб осягнути масштаб, дивіться на силуети людей на мостах

Цього разу ми знайшли спуск в каньон — для цього треба знайти Casa del Rei Moro — Дім мавританських королів. Крім дуже гарного саду, яким гуляють чудові пави, там є спуск на саме дно каньону. Вода там — блакитна-блакитна, а краєвиди заворожують.

Стежка, якою ми минулого року спускалися під міст, була закрита. Але ми знайшли набагато простіший варіант. Виявляється, машиною можна підїхати до оглядового майданчика, з якого відкривається чудовий вид. Кілька фото перед заходом сонця і в дорогу!

Натискайте на фото, щоб подивитись в повному розмірі

Ель Торкаль

Це було справжнє відкриття для мене, бо я особисто про існування такого чуда природи і не знала. Але обговорюючи плани на наступні дні ми натрапили на неймовірні фото з природного парку Ель Торкаль.

Сказати, що ми були вражені — нічого не сказати. Ці скелі сформувалися сотні мільйонів років назад, коли ця територія була морським дном.

Наостанок, ми потрапили на оглядовий майданчик, вид з якого просто вбив наповал.

Кордова

Останнє місто нашого маршруту — Кордова. Одне з найтепліших і точно найквітучіше місто Андалусії.

Візитівка Кордови — патіо, внутрішні дворики щедро прикрашені квітами, кущами, деревами. Жителі Кордови такі естети… Можна купити квиток за 5 євро і отримати доступ до найкрасивіших патіо міста, а можна обмежитись безкоштовними.

Перш за все, варто відвідати дворик Асоціації Патіо Кордови, тут буває досить людно, але воно того варте! Також, є сувенірні крамниці, де можна придбати квіткові парфуми. Ще гуляючи вулицями міста ви точно побачите відкриті двері у внутрішні дворики. Часто туди можна заходити безкоштовно. В таких двориках є багато творчих майстерень (ювелірні, керамічні, і т.д.), і пускаючи туристів погуляти в своїх патіо вони отримують потенційних клієнтів.

Головна цікавинка Кордови — мечеть Мезкіта, яка зараз є діючим католицьким храмом. Вхід коштує 10 євро, ми довго сумнівались, але все таки пішли. І знову зависли там більш ніж на годину. Варто взяти аудіогід, щоб краще розуміти історію будівлі і всього регіону.

Відкривайте фото на повний екран, щоб краще роздивитися деталі

Ну і як без садів — Алькасар в Кордові, звісно, поступається розмірами і пишністю своїм аналогам в Севільї чи Гранаді, але ці сади… ми просто не могли пройти повз.

Підсумки

Кожного вечора ми повертались додому, відкорковували пляшку вина і говорили про те, що після побаченого нас вже нічого не здивує. І так само кожного дня ми потрапляли в нове місце, яке просто зносило дах своєю красою.

Що особливо запамятається? Є кілька моментів, які я буду згадувати з широкою усмішкою на обличчі.

Сангрія на вечірній Площі Іспанії в Севільї

Вечори з ламбруско і відром креветок

Відкриття купального сезону під повним місяцем

Полювання на квіти під покровом ночі

Десятикілограмовий мішок апельсинів, який ми осилили за 6 днів

Фото з українським прапором над прірвою

Скільки всього крутого було! Готова повторювати цей маршрут знову і знову.


Андалусія 2.0. — це перший тур, проведений в рамках проекту Отакої!. Тут ми організовуємо незабутні авторські тури в Європу. Наші маршрути — небанальні, такого не запропонує жодна класична турагенція. Ми їдемо туди, де цікаво і вражаюче, а не зупиняємось в популярних містах на дві години задля галочки.

В найближчих планах у нас тижневий тур на Мальту — крихітний острів в Середземному морі і неймовірною історією, багатою культурою та фантастичними пляжами. 12–19 травня.

Літні канікули відкриваємо активним вікендом в Барселоні 8–12 червня.

Також, запрошуємо провести активні вихідні в велопрогулянці вздовж Дунаю за маршрутом Братислава-Відень-Братислава 15–18 червня. Царська архітектура, знамениті австрійські десерти та ідеальні велодоріжки чекають на вас!

Не знайшли нічого цікавого? Це привід підписатися на нас в Facebook та Instagram, бо наступні наші тури будуть кардинально інші, а анонси є тільки там :)

Ну і запрошую на мою особисту сторінку в Instagram. Зазвичай, там більше фото і історій з подорожей!