5 речей, які ти зміниш подорожуючи

Люди, яким це не подобається, просто робили це неправильно.

Подорожувати, це дуже цікаве хобі або навіть стиль життя, для когось з нас це просто відпочинок, а для когось можливість змінити своє життя.

Подорожувати, тому що це буде змушувати вас відчувати себе більш живим. Тому що це якось по новому надихає і заставляє цінувати життя більше. Ти вчишся, спостерігаєш і отримуєш безцінний досвід. Це знову надихне вас, до творчості, до нових ідей які почнуть кипіти у вас в середині. Це дозволить вам зарядитись, працювати і творити більше і по новому.

Сьогодні я хочу написати чому все таки подорожувати треба більше! Дуже давно в мене в голові крутиться ця думка, хоча такий стиль життя не всім підходить, бо не всім подобається тинятися по всьому світу і тратити свій час і гроші, але я впевнений що ті, хто не любить цього, просто ще не спробували це зробити так як треба! Напевно, важливу роль відіграє тут ще наш вік, бо сприйняття нових речей і здатність усвідомлювати і реагувати на нове все ж таки пов’язана з віком, можливо не на 100% і не завжди, але поки що, в своїх 26 років я дійсно так думаю, і хочу розказати чому я так думаю.

1. Змінити і вийти з зони комфорту

Особливо відчутно це, коли ти подорожуєш сам, бо це не дуже комфортно. Спочатку навіть страшно коли ти собі уявляєш через що тобі треба пройти і проїхати, якщо це стосується якогось бюджетного туру з нічними переїздами і дешевими хостелами в неблагополучних районах мегаполісів таких як, Бангкок наприклад. Проте… плюсів все ж таки набагато більше, про плюси цього разу я якраз і хочу написати. Всі ми стараємось по вуха залізти в свою зону комфорту, оточуючи себе матеріальним в процесі облаштування нашого особистого життя настільки, що забуваємо що щастя приносять нам саме досвід і емоції а не речі. Коли ви за межами своєї зони комфорту, свідомість охоплює значно більше поле інформації, ви потрапляєте в ситуації, в яких ви дізнаєтеся те, що ви дійсно любите.

2. Змінити своє переконання про культуру і людей

Давно вже спостерігаю одну цікаву закономірність. За кордоном, українці один до одного не дуже раді бачити, якась конкуренція, чи просто уникають своїх, я цього поки що не розумію. Можливо це пов’язано ще з тим що з України реально дуже важко виїхати кудись. Але зараз ця проблема майже зникла, тому можливостей дивитись як живуть ті що не мають кордонів в нас тепер є багато. Коли ми подорожуємо особливо в місцях де культура зовсім інша, нехай це мусульмани, буддисти чи євреї то все ж дуже чітко бачимо що ці люди не тільки привітніші ніж очікувалось але й відкриті до любих діалогів і завжди гостинні і раді допомогти. Країна в якій ми живемо не є інтернаціональна, і в цьому є мінус, тому ми всі дивимся на життя і діємо в основному однаково. В тому що ми такі прямі і прості у спілкуванні однозначно є плюси, але розвитись нам ще є куди. Навчитись довіряти один одному, наприклад. Нам треба збагачувати своє життя, розвиваючи дружні стосунки з людьми які зовсім на нас не схожі

3. Змінити своє уявлення про навчання і знання.

Чим старше ми стаємо, тим більше усвідомлюємо, що дуже мало знаємо про це життя. Таке враження, що до 23 років в нас в голові сидить такий собі «Гомер Сімпсон» через якого ми ще взагалі поняття не маємо що навколо нас відбувається. Для тих хто не знає що за персонаж «Гомер Сімпсон», є ось Вікіпедія. 
 Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Гомер Джей Сімпсон — один із головних героїв мультсеріалу «Сімпсони». Гомер — грубий і неввічливий батько родини, він має очевидні вади: товстий, лисий і не дуже розумний. Нерідко він поводиться як блазень, абсурдно, егоїстично і нетактовно, але все ж лишається симпатичним. Гомер дуже лінивий і багато п’є. Правша. Атеїст (хоча іноді відбріхується що він віруючий).

Тим не менш, чим раніше ми позбудемося Гомера Сімпсона, тим краще; принаймні у моєму випадку це спрацювало. Поїздки іноді ставлять нас у важкі ситуації. Ви бачите, що світ набагато більший, ніж ви собі уявляли. Ви скоро розумієте, що світ не обертається навколо вас. Приходить розуміння що треба бути більш відкритим і вчитися від кожної нової людини і ситуації. Ви дізнаєтеся, що це досить великим викликом, є простий самоконтроль і вміння відмовлятись від матеріального.

4. Змінити все що пов’язано з їжею!

Найбільше в плані їжі можуть вразити такі місця як, Азія і Близький Схід, Скандинавія і Південна Європа. Їхня культура, клімат, стиль життя просто створені для того щоб вражати нас тим всім, і дати можливість посидіти за їхнім столом. Особисто для мене це найкращий спосіб знайомитись з людьми, дивитись на те як круто, автентично і з душею вони відносяться до того що для вас готують, особливо це відчувається на різноманітних ринках вуличної їжі, де немає стандартних видів сервісу і ти маєш можливість спілкуватись з людиною яка і є власником тої ідеї. Особисто в мене змінилось ставлення до їжі без якої я собі і дня не уявляв, і яку зараз від сили три рази на рік можу їсти. Як виявилось в світі є народи, які поколіннями живуть, наприклад: без м’яса, і живуть як правило довше і хворіють менше. Без сумніву, буде над чим задуматись.

5. Змінити думку про свій багаж і ставлення до речей в цілому.

Для когось з нас фраза «Взяти всі необхідні речі», означає «Взяти всі свої речі» в основному для людей які їдуть на відпочинок типу «All Inclusive» і в результаті, два тижня ходять в одних і тих самих трусах. Насправді, реально необхідних речей в таких поїздках окрім сонцезахисного крему дуже мало. Все що нам треба, це зручне взуття і легкий рюкзак якщо це стосується вашої власно-запланованої подорожі. Все решту стосується пори року, самої країни і типу вашої поїздки. З кожним разом місця в рюкзаку має бути більше а лишніх стресу, емоції і хвилювань менше!

Нам ніхто не гарантує щасливу пенсію — отримуйте цей досвід зараз!

Діалоги в моїй голові часто заставляють досить серйозно задумуватись на кожним рішенням про наступну мою подорож. Особливо важко це робити коли починаєш рахувати скільки тобі років і чи не буде це просто марнуванням часу, і потім ще вклеювати себе в рамки «нормальності» людей твого віку і які живуть зовсім іншими речима і яких в 25 років хвилює тільки два питання — сім’я ( і все що навколо неї) і робота (яка має приносити достатньо грошей щоб забезпечувати цю ж смію). Багато хто з нас не подорожують зараз тому що хочуть бути відповідальними, працювати, одружитися, мати дітей і налагодити життя. Однак я думаю що в цьому є якась помилка, в тому щоб відкладати подорожі в обмін на віру в те, що ви можете це зробити все, коли ви вийдете на пенсію і будете мати більше часу. Звичайно що я дуже хочу і планую подорожувати після того, як я вийду на пенсію, але і є усвідомлення того, що мені ніхто не гарантує старість. Якщо щось станеться, і я не доживу, щоб побачити мої сорок, п’ятдесят або шістдесят років, я не хочу чекати на це. Я випробую світ наскільки зможу, скориставшись будь-якими можливостями, завдяки якими я можу побачити все шо в нас є на цій планеті. Подорожі роблять нас тими, хто ми є, і якщо в нас є можливість потратити на цю нашу версію декілька років, то воно цього вартує.

Дякую всім хто дочитав до кінця, мені чомусь невдалося зробити цей блог коротким, дай знати якщо тобі було цікаво, і якщо не цікаво, дай знати теж!