Свято
Ви ж розумієте як важливо для дитини святкування дня народження, саме у тому ніжному віці, коли вона ще вірить у чудеса, але «вже доросла».
У Марічки день народження був улітку. Це чудова пора року, повна смаковитих кольорів сливого, вишньового, получичного, динного, персикового, абрикосового, виноградного, малинового, чорничного та їх відтінків.
Сонце у блакитному небі сходить рано, наповнюючи повітря теплом та ароматами розквітнувших квітів та трав на полі. Напередодні Марічка хотіла прокинутись раніше, щоб нічого не пропустити, але сон був таким солодким, що не відпускав її з ліжка до десятої ранку. Вона швиденько зіскочила, оділась та побігла на подвір’я. Дорослі вже давно прокинулись та займались своїми звичайними справами, але ж день був незвичайний. Марійка осміхнулась, подивилась на синє небо, зелені сосни, свої босі ноги та побігла до столу.
Накривали стіл для сніданку. Поблизу було село, де рано вранці можна було придбати парне молоко, сир, ковбасу, яйця та інше. Для Марічки свято почалося: на столі стояли її улюблені млинці! Така велика стопочка жовтих, рум’яних млинців, бо злодюжка ще спала, поки їх готували. Головну красу столу супроводжували мед, сметана, стиглі ягоди, ароматний трав’яний чай. Дитина була у захваті — про її день народження не забули! Отримала привітання — спасибі! Щаслива, підтягуючи до себе мисочки з ожиною, смородиною, малиною, загортала у вершкові млинці різнобарв’я, смакувала і облизувала пальчики.
Сита й задоволена дитина з радістю побігла купатися у річці, не маючи підозри, що для неї готували сюрприз. День був чудовий, не дуже спекотно, легкий вітерець, вода трошки прохолодна, але приємна. Стоячи на березі біля самої води, вона бачила як маленькі рибки виблискували лускою, на листях білих та жовтих кувшинок грілися жабки, пурхали капусниці, голубянки, крапивниці, у траві тягнулись до сонця тендітні незабудки, високо у небі пролетіли дві лелеки.
Покликали на ранню вечерю. Марічку провели у хатинку перевдягнутись, але іншою стежкою так, що вона не помітила головного столу. А там на неї чекали її рідні та близькі люди, яких вона любила всім своїм гарячим маленьким серденьком. Поміж соснами біля столу висіли рожеві, сині та зелені повітряні кульки. На столі стояли тарілки зі стравами, келихи з вином. Марічку усі вітали, бажали всього-всього, посміхалися, подарували величезний букет польових квітів, що вона ледь могла втримати його двома руками. Білі, фіолетові, зелені, червоні, жовті, блакитні, ароматні і такі улюблені. Малеча плакала від щастя, обіймала кожного, сміялася та кружляла між ними. Її посадили до центру столу, дозволили покласти у тарілку все, що вона сама захоче, налили компот у святковий келих у вигляді металевої кружки.
Це був надзвичайний день, який доповнив своїми кольорами, ароматами та любов’ю ще одне літо Марічки, яке зробило її доросліше ще на рік, та подарував незабутнє дитинство.