Зворотній зв’язок повинен бути завжди. День 46

Photo from “Free for Commercial Use

Відсутність зворотнього зв’язку усюди в Україні — це тотальна хвороба.

В нас керівники часто ігнорують підлеглих, в нас підлеглі постійно ігнорують клієнтів, а клієнти ігнорують нові пропозиції і т.д. Ви мене зрозуміли.

Щось пороблено чи що? Скоріше просто відсутня культура спілкування, особливо вона викривлена стосовно електронного листування. Якщо Ви пишете в якусь малу компанію листа, а якщо ще пишете її босу, а ця компанія не працює в digital, даю гарантію, що шанс отримати feedback = 0.

Відповідати але через тиждень чи місяць часу, це вже також можна сказати, що нікому не треба. На Вас вже образились і внесли в чорні списки :).

Іноземні компанії чи ті, які орієнтуються на іноземців або на їх стиль менеджменту, фактично завжди Вам відпишуть чи зателефонують. Спочатку напишуть, що листа отримали. Далі повідомлять про рішення. Навіть, якщо Ваші пропозиції їм нецікаві чи запитання їх не стосувалося, або Ваше резюме не відповідає рівню вакансії, Вам дадуть знати і про це. Бо вони поважають людей, час, очікування.

В Україні, отримати відповідь — це велике свято.

Особисто я, відповідаю усім по роботі та і не по роботі також, хіба на штучний спам не реагую. А ще, можу відмовитись від послуг компанії, котра проігнорує листа але через якийсь час почне відписувати і надзвонювати. От тільки з внутрішньокорпоративною культурою листувань дещо складніше, треба людей вчити і пояснювати…