Як працюють в Україні

В Україні всі стали прогресивними, багато говорять про оплату праці як в Європі чи США. Часто кажуть, от ми працюємо, проте, не отримуємо відповідної винагороди. І дуже часто саме так і є. Але це стосується простих виконавців, котрі працюють в великих компаніях і є гвинтиком в системі. Маємо дві біди в підходах до праці і її оцінюванні.

Перше. Коли ти “гвинтик”. Переважно над такою людиною стоїть хтось, хто сприймає всіх інших на порядок нижчими за себе у всіх планах, службовому, життєвому. Тому і отримуємо неадекватну оцінку виконаної роботи і відповідну винагороду.

Друге. Коли ти “власник”. Бувають моменти, коли людина починає сама надавати послуги, збирати навколо себе виконаців, організовувати власну систему оцінки праці.

Для мене найцікавішим є оце “Друге”, оскільки з нього формують і “Перше”. Дуже часто бачу наступне. Оцінка своїх послуг і товару є іноземна, тобто досить велика в розрізі України, а от реалізація, виконання послуг — совкове. Тут домінує брехня, страшна непунктуальність і святе переконання у власній правоті. Звичне явище, загнати ціну до неба, коли бачиш, що в замовника нема альтернатив, а потім розслабитись, забути про терміни, обіцяти на завтра і щоразу пропадати або ігнорувати.

Все це наслідки існування імперії котра пройшла від комунізм до розвалу, де людей навчили красти, брехати, зневажати одне одного. Що цікаво, що ця школа живе і в головах тих, хто вже народився у вільній країні. Зомбування зайшло в гени.

Тож коли вже почнемо працювати?

http://taras.ambroz.me/yak-pratsyuyut-v-ukrajini/