Млинці щосуботи. Випуск 5, або Жити по-новому.

*Примітка дрібним шрифтом.
Як і обіцяла минулого тижня, перевожу дайджест на нову платформу. Оскільки блоги на двигунцях типу Wordpress чи Blogger я вже пробувала, а до Medium все не доходили руки, поживемо трохи тут.
**Одна пісня на повторі — це явна ознака того, що тиждень був важкий і суботу треба провести в позі зірочки на ліжку. Словом, Ви зрозуміли, чому млинці знову виходять не в обіцяний час. Простіть:-(
Тиждень живу під Moderat — Reminder.

“Сьогодні в нас побачення зі Львовом...”
Сказати, що цей тиждень був важкий - це ніби про Умберто Еко, що він розумний. От ніби й правда, але тоді епітет стає непридатним до використання для іще когось. Най-най цього тижня - це завершення останніх приготувань до Форуму. Остаточну програму Ви вже бачили. 16 сторінок тексту! Як і обіцяла в минулому випуску, із подіями до бібліотечного форуму я заморочилася, підготували кілька шпаргалок:

https://www.facebook.com/events/1947430112166215

- Розпис усієї програми за заходами. Тепер кожен захід має свій постер, шукати їх треба в події VIII Львівський міжнародний бібліотечний форум. Фейсбук дає можливість класти пости в “збережені посилання”, тому можете зберегти потрібні Вам заходи, щоб потім підглядати. Інформація там актуальна, тому якщо будуть якісь зміни чи уточнення — вноситимемо їх в ці пости;
- Для тих, хто любить сприймати всю інформацію візуально, зробили таймлайн усіх подій. Тепер видно, де і які заходи перетинаються, коли треба піти з одного, щоб встигну ти на інший. Він в екселі, але не треба дуже на нього гнати за це. Якщо любите папір — роздруковуйте, якщо ні — просто завантажте на телефон чи збережіть в свої документи на Google Drive і розставте позначки. Взагалі така штука обов’язкова для заходів масштабу форуму.;
- Ще одна річ, яку я робила з точним розрахунком під себе, це карта усіх локацій Бібліотечного форуму. Кожна мітка при натисканні на неї показує усі заходи, що будуть відбуватися там. До речі, карта отримала якраз найменше переходів, можливо тому, що для нормальних людей орієнтація в місті, в яке їдеш не вперше, не викликає проблем. Що ж, хоч собі шпаргалок наробила.
Знаю, що все це можна зробити краще, а мобільний додаток то було би геть ідеально, але й це робилося тиждень, двома руками, у вільний від основної роботи час (ночами, тобто😊). Хто хоче — для наступногї події можемо зробити нямочку, зголошуйтесь.
З тих заходів, на які потраплю, обіцяю вести текстові та фото-трансляції (слідкуйте за хештегом #lvivlibforum2017). Також публікуючи свої дописи, враження та звіти, не забувайте ставити хештег та робити дописи публічними, якщо у Вас стоять налаштування приватності для друзів. Буду за ним слідкувати, лайкати і поширювати в подію.

Наука крокує країною/повз бібліотеки
Тема, яку все руки не доходять розгорнути в дайджесті — це популяризація науки. Вона настільки близька до бібліотек, що те, як на фоні активізації цього руху в нашому суспільстві в останні кілька років, бібліотеки вперто лишаються осторонь і продовжують вітати на своїх сайтах зі Спасом медовим, мене трохи заводить в ступор.
2 вересня відбулася Науково-популярна конференція Braine&Ukraine, спікерами якої виступали науковці, винахідники, представники бізнесу та ін. Серед них, наприклад, Омар Хатамле, керівник відділу інновацій NASA, Іван Примаченко, співзасновник освітньої платформи онлайн-курсів Prometheus, Олег Кришталь , директор Інституту фізіології ім. О. Богомольця та Українського наукового клубу, академік НАНУ, один із найбільш цитованих українських науковців у світі, Алла Ємець , доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Також під час конференції відбувалася виставка наукових розробок та інновацій. Канал @bitlive вів трансляцію всієї конференції, записи можна знайти на їх youtube-каналі (там 6 записів окремо, не загубіться).
Невеличкий матеріал із співорганізаторкою конференції Міріам Драгіною вийшов на shortmedia.

Що ще почитати про популяризацію науки:

  • Проект Science Ukraine — новини науки в популярному викладі. Інтерв’ю із засновником тут.
  • Матеріал на MediaOsvita “Голос наукпопу. Чому його так слабо чути?”
  • Проект “Моя наука”, організатори “Днів науки” (найближчі в листопаді) по різних містах та “Наукових пікніків” (23 вересня в Києві). До цих заходів можна долучатися і як спікери, і надати місце для проведення.
  • Platfor.ma почала активно писати про наукові новини. Зазвичай такі пости в них починаються на “наука виявила”, “наука з’ясувала” тощо. Хай Вас вступи в стилі “британські вчені” не лякають, всередині там хороша наукова журналістика. Десь півроку — рік тому в них існував спецпроект “Науковий підхід”, де публікувалися інтерв’ю з українськими науковцями. Зараз він неактивний, проте перечитати публікації можна. До речі, підпишіться на фейсбук-сторінку Платформи, їхній СММник (за сумісництвом — головний редактор) Юрій Марченко — один із найцікавіших контенщиків (читай грамотних тролів) українського фб.
  • Окремий матеріал на Platfor.ma про популяризаторів науки в Україні — поіменнно із посиланнями на їх сторінки у Фейсбук.
  • Якщо Ви не купуєте у бібліотеку науково-популярний журнал Куншт — то дуже раджу почати. Проект, що виник як ініціатива двох студентів, з кожним новим випуском набирає все більших обертів, нових тем, авторів, збільшує присутність в мережі та реалі. Сьогодні журнал має тільки (чи вже) 7 випусків, що коштують абсолютно бюджетно для тих затрат часу та сил, що потрібні для підготовки видання такого рівня.
  • Активному зростанню теми популяризації науки сприяло видавництво Наш Формат, що за останні кілька років збурило видавничий ринок своїми проектами, довівши, що наукпоп можна і треба видавати. Єдине, книжковий ринок України поки практично не має достойних видань українських вчених чи журналістів. А вже би пора, ми готові і чекаємо.
  • Ну і на останок, пораджу одну книжечку — Ася Казанцева “В інтернеті хтось помиляється”. Ася — російська журналістка, відома популяризаторка науки, українською перекладено дві її книжки, мені більше подобається друга (писала тут трохи про неї), бо розкриті механізми перевірки та пошуку інформації, і теми обрані не такі хайпові на позір.

Які у Вас улюблені наукпоп книжки? Чи за ким із популяризаторів/проектів Ви слідкуєте? Які заходи із популяризації науки проводять у Вас в бібліотеці? Діліться в коментарях посиланнями та відгуками, будемо в темі разом.

http://en.unesco.org/themes/literacy-all/literacy-day

#InternationalLiteracyDay
8 вересня пройшов Міжнародний день грамотності. При чому повз Україну він “пройшов” у прямому значенні цього слова, в той час коли у всьому світі проводились якісь заходи. Чесно, я навіть підготували заготовки для допису на бібліотечному блозі, але мене так затягла вся ця підготовка до Форуму, а СММник бібліотеки відпущений у відпустку, що часу нормально щось підготувати не вистачило. Ще більш образливо від того, що тема цього року Literacy in the Digital World. Але тепер Ви попереджені, тому можете вставити в свій план заходів щось іще між привітаннями з Днем знань та Днем бібліотек у вересні.

У ЗМІ
7 вересня у Верховній Раді був виступ Президента України, який, крім усього іншого “Закликав збільшити видатки на закупівлю літератури для бібліотек”. Власне, під таким заголовком ця новина була розтиражована, підхоплена і поширена десятками бібліотекарів із тегом #хорошіновини. Якщо ж прочитати все речення, то буде отак “Я просив би уряд наступного року підтримати національне книговидання, збільшивши видатки на закупівлю літератури для бібліотек”, — сказав П.Порошенко. Тобто, книги нібито й для бібліотек, але лобі самізнаєтекого якось дуже неприховано проступає. І знову про бібліотеки говорять із використанням дієслів пасивного стану...
Кому цікаво, можете почитати фактчек виступу Порошнека. Звісно, не все, що він говорить #зрада, але не завжди то й #перемога.

Українці торік купили книг на $112 мільйонів — таке сказав президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін у Києві під час прес-конференції організаторів та учасників 24 Форуму видавців у Львові. Про це ж тут і тут. Якщо пройтись по прізвищах тих, хто говорить, то на “манєжє всьо тєжє”, а якщо почитати чи подивитися заходи, присвячені цим же темам із цими ж учасниками за останні 10–15 років — текст майже не міняється: винні ті ж, все погано, ріст є, але повільно, не так і не туди. Трохи вся ця тональність уже набридла, та й дані, якими оперують від року в рік, хотілося б бачити більш відкритими і доступними для аналізу ще комусь, крім тих, хто їх створює. Досить уже просто вірити оцьому “сказав”, “заявив” і “поділився”, 2017 рік на вулиці.

У вересневому номері L’OFFICIEL вийде великий матеріал із красивими фоточками, присвячений Сергію Жадану. Відео з бестейджу можна глянути вже — https://www.youtube.com/watch?time_continue=58&v=1LwTjpbYf74.

Не по темі
Ду-у-уже красивий проект від журналу TIME — Firsts, про жінок, що стали першими у різних галузях, від мистецтва і науки, до політики і війська. Звісно, проект про заточений під США. Але є чудесні історії. Наприклад, Ви знали, що Карла Хайден, теперішній директор Бібліотеки Конгресу США, не просто перша жінка, чи перша афро-американка, що посіла цей пост у 2016 році (а-а-а!!!). Вона перша, кому було менше 60-и років під час обрання! Тобто, установою, що задає тон бібліотечній спільноти усього світу до минулого року керували мало не однолітки нашого Патона.

P.S. Дякую, що читаєте та поширюєте, і, як завжди, лайкаю усі коментарі сердечком. До зустрічі на Форумі (хто буде), чи до наступного випуску млинці. Попередні випуски дайджесту — тут.

--

--