“Big little lies” — скелети у ваших шафах

Я прочитала цю книгу в оригіналі дякуючи моїй неймовірній сестрі, яка привезли мені цю книжку з рекомендацією — читати обов’язково, тобі сподобається. І дійсно, це одна з книжок, яка глибоко зачепила мене. Тож сьогодні поговоримо про книгу “Big little lies”.

Сюжет

За сюжетом це розповідь про життя в райському куточку. Океан, приватна школа, щасливі сім’ї, iдеальнi стосунки. Що тут могло піти не так? Ну так, вбивство трапилось, не зважайте. А от хто жертва та хто вбивця ви дізнаєтесь аж наприкінці роману, коли це, насправді, вже й не важливо. Бо за час читання цього чималого твору тобі стає абсолютно байдуже до цього розслідування та вбивства і переймаєшся ти долями героїв.

Питання підіймаються неймовірно важливі і складні — місця жінки у суспільстві, поєднання материнства та роботи, побудова здорових стосунків у звичайній родині, побудова стосунків меж родинами розведених батьків. Це на 100 відсотків соціально-психологічна книга, без зайвих сліз та перебільшень. Тут ви побачите більшість можливих варіантів побудови сімей та те, як це відображується на дітях, їхніх стосунках та житті невеликого міста в цілому.

Стиль

Мені дуже сподобалось як написана книга. По-перше, нелінійна розповідь з точок зору різних героїнь допомагає розкрити різні аспекти однієї й тієї ж ситуації. Невеликих коментарів наприкінці кожної глави вистачає, щоб подивитись на тільки що розказану ситуацію під декількома різними кутами зору — і ти розумієш, як відбувається, що трапилось одне, а побачили люди кардинально різне.

Плюс мені сподобалась мова автора — вона проста й жвава. Існує певний відсоток судження і власної думки автора, але він завжди подається через призму героя чи героїні, яка або проголошує свою позицію, або чує тверду та рішучу відповідь на своє питання, коли перебує у розгубленості. Тож висновки з книги робити достатньо легко, тим більше, що вони співпадають із загальноприйнятими людськими імперативами про людяність та адекватність.

Рекомендації

Я рекомендую читати цю книжку влітку на відпочинку, коли у вас є багато часу. Читати перед сном не раджу, якщо ви все ж таки хочете заснути не під самий ранок — книжка дуже затягує, її дуже шкода відкладати. Персонажі обємні, із добре прописаними мотиваціями, розвиток подій нелінійний, може сповільнювати та пришвидшуватись, розповідь змісновна. Це не тільки достатньо приємная книга в плані читання, але й достатньо цікава з точки зору загальнолюдських цінностей та побудови стосунків. Тож читайте — воно того варте!

В якості постскриптуму — у мене є зауваження буде стосовно перекладу — я вважаю, що в нас він не точний і втратив частинку суті розповіді. Це не велика маленька брехня, це маленькі брехні. Бо в кожного є маленькі брудні таємниці, які він ховає за фасадом посмішок та фальшивого щастя. В кожного є своя, особлива таємниця, і порівняти їх неможливо, бо болить однаково сильно. Кожному є що приховувати, у кожного своя велика маленька брехня.