5 принципів, які допоможуть підібрати правильний шрифт

Багатьом новачкам вибір шрифта може здатися якимось містичним процесом. Здається, що є нескінченна кількість варіантів — від звичайних і стандартних шрифтів до цікавих та нестандартних. Вибір правильного шрифта — це суміш жорстких правил з інтуїцією, і підуть роки на те, щоб отримати потрібну кількість досвіду. Ось п’ять принципів, які допоможуть вам правильно вибирати і застосовувати шрифти.

1. Одягайтеся по ситуації

Багато новачків підходять до вибору шрифту так, як вони б вибирали музику: вони намагаються зрозуміти особистість кожного шрифта і шукають щось унікальне, те, що буде виражати їх смак, перспективи та історію. Цей підхід дуже проблематичний, оскільки він дуже багато уваги приділяє індивідуальності.

Грубо кажучи, вибір шрифта можна порівняти з процесом вибору одягу. Рівно, як і в випадку з одягом, є відмінність між шрифтами, які більш експресивні й стильні, і тими, які можна використовувати в різних ситуаціях. Наше завдання — знайти правильний баланс.

Вашим улюбленим одягом може бути приголомшлива пара штанів-кльош з 70х, але ви не будете діставати їх з шафи частіше, ніж раз на рік на Хеллоуїн. У кожного дизайнера є свій улюблений шрифт-зразок цих штанів — експресивний і персональний, той, який ми притримуємо до особливого випадку. Найчастіше ви надягаєте все ті ж старі джинси щоранку. Це не те, що вам подобається більше, ніж ті штани-кльош… але вони нейтральні і підходять до повсякденного стилю.

У кожного дизайнера є кілька шріфтов-«робочих конячок», які виконують ту ж функцію, що й джинси: вони підходять до всього, адаптуються до оточення і стають більш формальними або розслабленими в залежності від того, чого від них вимагає випадок. Зазвичай ці шрифти йдуть у різних накресленнях і варіаціях.

2. Знайте сімейства шрифтів

Аналогія з одягом дає нам хорошу ідею, яка полягає в тому, що ми повинні вміти поєднувати шрифти й ситуацію. Наступне завдання — винайти щось на зразок структури, яка допоможе нам розбити шрифти по категоріям.

Шрифти можна розділити на купу категорій і підкатегорій, але насправді нам потрібно знати всього п’ять груп, щоб виробити розуміння більшості шрифтів, які використовуються сьогодні.

Список, наведений нижче, не є офіційною класифікацією, але він допоможе вам осягнути ключові групи шрифтів. Давайте подивимось на дві основні групи шрифтів без зарубок, дві з зарубками і один з брусковим шрифтом.

1. Геометричний без зарубок

Ця група шрифтів ґрунтується на чітких геометричних формах. Форми літер в цих шрифтах мінімалістичні й збалансовані.

Геометричні шрифти чисті, сучасні та універсальні у своїх кращих проявах. Але в них є й свої мінуси: вони холодні, не індивідуальні, нудні. Класичний геометричний шрифт як красивий аеропорт: він вражаючий, сучасний і корисний, але ми двічі подумаємо над тим, чи хотіли б ми жити в будинку з таким дизайном.

Приклади таких шрифтів: Helvetica, Univers, Futura, Avant Garde, Akzidenz Grotesk, Franklin Gothic, Gotham

2. Гуманістічні шрифти без зарубок

Цей тип шрифтів було створено на основі рукописних шрифтів — як би чисто й сучасно вони не виглядали, в них все одно є щось людське. Порівняйте його з геометричним шрифтом — ви побачите, наскільки він гуманістичніший, деталізованішиий і м’якіший.

У цьому й полягає суть даної групи шрифтів: в той час, як геометричні шрифти створені якомога простішими, форми гуманістічних шрифтів містять в собі більше деталей і часто включають в себе більш тонкі або товсті штрихи. У них більше індивідуальності. Позитивні сторони таких шрифтів: вони більш натуральні, хоч і виглядають сучасно, більш приємні, хоч і виглядають чисто. Мінуси: вони виглядають невиразно й неприродно, можуть викликати почуття нещирості.

Приклади таких шрифтів: Gill Sans, Frutiger, Myriad, Optima, Verdana.

3. Старий стиль

Також їх називають «венеціанськими». Ці шрифти є результатом постійного розвитку класичних шрифтів протягом століть. Вони мають невеликий контраст між тонкими й товстими штрихами, а вигини букв прагнуть в ліву сторону (як у каліграфії). Шрифти старого стилю класичні, традиційні, читабельні… що і є як їх плюсами, так і мінусами.

Приклади таких шрифтів: Jenson, Bembo, Palatino, Garamond.

4. Модерн і Перехідний

Перехідний (середина XVIII століття) і модерн (кінець XVIII століття) були експериментальними шрифтами, створюючи які дизайнери намагалися зробити форми букв більш геометричними, гострими й віртуозними, ніж вони були в старому стилі.

Ця група шрифтів має більш сильний контраст між товстими й тонкими штрихами. Їх кращі сторони — вони виглядають сильно, стильно, динамічно. Гірші — вони можуть виглядати занадто зухвало для класики й занадто нудними, щоб бути модерном.

Приклади таких шрифтів: Times New Roman, Baskerville.

5. Брускові шрифти

Ця група шрифтів стає досить популярною сьогодні. Брускові шрифти зазвичай містять зарубки, але ці зарубки досить важкі і мають прямокутну форму. Ця група дуже специфічна й суперечлива.

Вони можуть додати відчуття вагомості та авторитету, якщо використовувати важкі версії цих шрифтів; але також вони можуть бути досить доброзичливими. Чимало брускових шрифтів є доволі урбаністічними. Вони можуть додати родзинку, але їх потрібно застосовувати з обережністю.

Приклади таких шрифтів: Clarendon, Rockwell, Courier, Lubalin Graph, Archer.

3. Не будьте занудою: принцип контрастності

Тепер, коли ми знаємо приклади різних шрифтів, нам потрібно вирішити, як їх комбінувати — і що важливіше — коли їх комбінувати. Найчастіше буде достатньо одного шрифта, особливо якщо ви використовуєте шрифт, який має різні накреслення. Але якщо ми потрапляємо в ситуацію, в якій нам потрібен другий шрифт, то завжди дотримуйтесь одного простого правила: або використовуйте абсолютно схожий шрифт, або зовсім інший.

Кращий спосіб побачити це правило в дії — взяти різні монетки з різних країн і розкласти їх на столі. Якщо ви виберете дві ідентичні монетки і покладете їх поруч, то разом вони будуть виглядати добре. З іншого боку, якщо ви покладете поруч дві абсолютно різних монетки, вони теж будуть виглядати цікаво, так як вони контрастують одна з одною.

Але якщо ви візьмете монети, які розрізняються, але все одно мають, наприклад, один і той же колір і форму, то вони не будуть виглядати добре. Це створює складну візуальну комбінацію, так як нам складно зрозуміти, однакові вони чи ні, і це відволікає нас від суті.

Коли ми поєднуємо два різних шрифта, ми хочемо, щоб вони співіснували мирно й комфортно, ми не хочемо відволікати людину питанням «Чи однакові вони?». Ми можемо почати з того, що будемо уникати поєднання шрифтів однієї категорії. Наприклад:

Якщо ж ми використовуємо шрифти з різних категорій, ми отримаємо достатньо контрасту, щоб шрифти мирно ділили між собою сторінку:

На жаль, все на так просто. Часто немає ніякого пояснення тому, чому шрифти поєднуються — вони просто відмінно виглядають разом і все.

Тому ось ще один принцип: шрифти виглядають разом добре в тому випадку, якщо вони мають якийсь загальний елемент, але в іншому повністю розрізняються.

4. Штани-кльош

«Досить цих правил та стандартних шрифтів,» скажете ви. «Я хочу щось для свого флаєра або різдвяної листівки!»

Все, що ми описали вище — це наші повсякденні джинси. Так як щодо штанів-кльош?

Час від часу нам бувають необхідні оригінальні й незвичайні шрифти. І це приводить нас до їх надзвичайної різноманітності. Такі шрифти можуть як додати в дизайн родзинку, так і повністю зіпсувати його.

І нарешті настав час для ще однієї аналогії з одягом:

Цей ремінь гарно пасує до джинсів, тому що він є своєрідним акцентом. Але якщо ми подивимось на фото нижче, ми побачимо, що зловживання рожевим може привести нас до такого:

Можемо назвати це «принципом рожевого ременя»: нестандартні шрифти добре працюють, якщо їх використовувати в малих дозах. Якщо ж цей крутий шрифт використовувати з кожним текстом в вашому дизайні, незвичайність шрифту швидко зійде нанівець, а текст стане важко читати. Приміром, нам потрібно підібрати шрифт для тайського ресторану. Цей типово «азіатський» шрифт добре підходить для назви:

Але ось що буде, якщо ми застосуємо його до всього меню:

Занадто, чи не так? Давайте спробуємо замінити його чимось нейтральним:

Так краще. Тепер, коли ми зменшили використання нашого супершрифта, він знову засяяв.

5. Правило — «Ніяких правил»

Ну дійсно. Подивіться навколо і ви побачите безліч порушень тих правил, про які ми говорили. Існують лише настанови, немає ніяких залізо-бетонних правил, які вказують нам, як використовувати шрифти. Варто спробувати все і подивитися, що вийде з цього.

Автор: Dan Mayer

Переклад: UIUXUA