Cinema “Uzhhorod” is an architectural monument of the world level and a special place for the citizens of Uzhhorod. The building was constructed in 1932, in the Art Deco style, according to the project of the talented architect from Košice — Ľudovít Oelschläger.
The development of the project
The work on the cinema project started in 1930. The first iteration of the sketch that was signed by Ľudovít Oelschläger dates to the November of the same year. According to it, the building had a distinctive architectonics of the so-called Crystal Expressionism and the architectural details that are typical for this style — definitive rhythmic articulation, the continuous vertical glazing of the flight of stairs along the whole height of the building, bull’s eye windows, windows segmented into spaces and the metal flagpoles, etc.
Проект та будівництво
Проект для ужгородського музичного павільйону в міському парку розробила празька фірма Freiwald-Böhm у 1925 році.
16 квітня 1926 року магістратом міста Ужгород було проведено конкурс підрядників на будівництво павільйону. У цьому тендері переміг пряшівський майстер теслярської справи Ян Міхл (Ján Michl), запропонувавши економічно найраціональніший варіант втілення архітектурного задуму.
24 жовтня 1928 року міська технічна комісія провела оцінку та схвалення виконаних робіт.
Проект павільйону
Музичний павільйон конструктивно складався з двох частин — залізобетонного подіуму та легкої дерев’яної надбудови з дахом над сценою у формі конхи, позаду якої були дві технічні кімнати з окремими дверима на вулицю та на сцену.
Ярослав Фраґнер (чеськ. Jaroslav Fragner) — відомий чеський архітектор, один з піонерів архітектури нового часу на теренах Чехословацької республіки. Студії розпочав у Чеському технічному університеті в Празі, однак не завершив навчання через розбіжність у поглядах з викладачами.
Архітектура модернізму, особливо стилі, що виникли після середини 1920-х років, відрізняються чіткістю ліній та практично повною відсутністю декоративних не функційних елементів. Чи не єдиним декором на спорудах функціоналізму, експресіонізму, традиціоналізму та пуризму є стрічковий ледь помітний візерунок, зазвичай нанесений на кутах фасадних стін, навколо вікон та порталів, на перепадах різних поверхонь тиньку. Цей делікатний декор у спеціалізованій літературі має назву “штучний камінь” (faux stonework — англ., umělý kámen — чеськ.).
Обрамлення в вигляді штучного каменю можна віднести до найбільш працезатратних і водночас найбільш вишуканих декоративних способів завершення поверхні фасаду. Його робили зі спеціальної тинькової суміші, яку, після нанесення на поверхню…
архітектор Alois Dryák, 1924 рік, рондокубізм
Згідно плану Адольфа Лібшера у центрі кварталу Малий Ґалаґов мала бути збудована споруда Земського уряду. Неподалік цього місця, на сучасній вулиці Довженка (колишня вулиця Розсипала) спочатку постала тимчасова урядова будівля. Поки всі справи впорядковувалися та велося будівництво земського уряду, саме тут держслужбовці виконували свої обов’язки.
архітектор Франтішек Крупка (František Krupka), 1929–1932 роки, ар-деко / експресіонізм.
Окрім будівлі Земського уряду Підкарпатської Русі, видатний архітектор Франтішек Крупка створив для Ужгорода ще один яскравий проект — поліфункційну будівлю товариства «Леґіо».
Кінотеатр «Ужгород» — пам’ятка архітектури світового рівня та культове для ужгородців місце. Будівлю кінотеатру в стилі ар-деко зведено у 1932 році за проектом талановитого кошицького архітектора Людовіта Оелшлеґера (Ľudovít Oelschläger).
Розробка проекту
Роботи з проектування кінотеатру розпочались у 1930 році. Перша ітерація креслень за підписом Людовіта Оелшлеґера датована листопадом цього року. Згідно з ними будівля мала чітке ритмічне членування, суцільне вертикальне засклення сходового прогону на всю висоту будівлі, вікна-ілюмінатори, сегментовані шпросами площини вікон, металеві щогли-флаґштоки тощо.
