Музичний павільйон бюро Freiwald-Böhm

Проект та будівництво

Проект для ужгородського музичного павільйону в міському парку розробила празька фірма Freiwald-Böhm у 1925 році.

Креслення деталей музичного павільйону. Freiwald-Böhm. 1925

16 квітня 1926 року магістратом міста Ужгород було проведено конкурс підрядників на будівництво павільйону. У цьому тендері переміг пряшівський майстер теслярської справи Ян Міхл (Ján Michl), запропонувавши економічно найраціональніший варіант втілення архітектурного задуму.

24 жовтня 1928 року міська технічна комісія провела оцінку та схвалення виконаних робіт.

Проект павільйону

Музичний павільйон конструктивно складався з двох частин — залізобетонного подіуму та легкої дерев’яної надбудови з дахом над сценою у формі конхи, позаду якої були дві технічні кімнати з окремими дверима на вулицю та на сцену.

Технічне креслення залізобетонного подіуму. 1926
План дерев’яної надбудови. 1926

Загальна довжина музичного павільйону становила 10,90 м, висота — 5,75 м, і глибина — 6,80 м. Зовнішній край «мушлі» завершувався архівольтом з декоративними елементами в стилі рондокубізму з древком для прапору по центру.

Сучасна візуалізація павільйону. Uzhhorod Modernism

Кольорова гама декору відповідала кольорам прапору чехословацької республіки — глибокий синій, колір слонової кістки та помаранчево-червоний. У дерев’яній архітектурі подібні кольорові елементи вже використовував архітектор Йозеф Ґочар у своїх проектах будинків 1921 року біля летовища Прага-Кбелі.

Будинок у Празі, спроектований Йозефом Ґочаром (1921)

Фронтальна частина бетонного подіуму завершувалася симетричними виступами, на яких стояли восьмикутні вази для живих квітів. Цоколь подіуму був оздоблений покриттям типу «штучний камінь».

Музичний павільйон у радянський період. 1970-і роки

Ян Міхл також спроектував глухий розбірний дерев’яний щит, яким павільйон закривався на зимовий період.

Конструкція дерев’яного щита. 1926

Freiwald-Böhm

Проектно-будівельну фірму Freiwald-Böhm, Praha-Kárlin засновано у 1921 році архітектором Їндржихом Фрейвальдом та інженером-будівельником Ярославом Бемом.

Їндржих Фрейвальд та Ярослав Бем. 1919 рік

Фірма Freiwald-Böhm була одним з найпродуктивніших архітектурних бюро у міжвоєнну добу — десятки житлових колоній та родинних будинків, банківських установ та театрів. Реалізовані проекти цього архітектурного бюро можна зустріти у будь-якому великому місті колишньої Першої Чехословацької республіки.

Їндржих Фрейвальд

Їндржих Фрейвальд (Jindřich Freiwald, 1890–1945) — чеський архітектор, учень професора Яна Котери, вплив якого відчувався у ранніх проектах архітектора.

Їндржих Фрейвальд

На початку своєї діяльності архітектор надавав перевагу проектам житлового будівництва, які відзначались домінуванням стилю рондокубізм та народної архітектури. Однією з найвідоміших робіт цього періоду є колонія родинних будинків у передмісті Праги — Ореховці.

З середини 1920-их авторський почерк Фрейвальда еволюціонував від рустикального ар-деко до технологічного функціоналізму, а спеціалізація змістилась у бік проектування театрів. Ключовими проектами є театри у містах Гронов (1930), Хрудім (1934) та Колін (1939).

На Закарпатті Їндржих Фрейвальд спроектував Масарикову колонію у Хусті, будівлю ощадної каси у Мукачеві, готель Koruna в Хусті, гірничу житлову колонію в Солотвині. Ймовірно, авторству ательє Freiwald-Böhm належать і проекти наріжних цегляних будинків житлового містечка Мала Прага в Ужгороді.

5 квітня 1945 року Їндржих Фрейвальд був заарештований як учасник празького повстання. Архітектора розстріляли 8 травня при втечі підрозділу СС з Праги. Похований на цвинтарі чехословацьких легіонерів.

Ярослав Бем

Ярослав Бем (Jaroslav Böhm, 1892–1961) — чеський інженер-будівельник, шкільний товариш Їндржиха Фрейвальда. В тандемі Фрейвальда та Бема останній відповідав за інженерно-технічну складову проектів, в той час як Фрейвальд спеціалізувався на художньо-архітектурній частині.

Сучасна ситуація

Нині від колишнього музичного павільйону залишився лише залізобетонний подіум, на якому Ужгородська міськрада у 2018 році планує звести навіс сумнівної естетичної якості (візуалізацію проекта можна переглянути тут: https://goo.gl/w3QQbk )

Подіум музичного павільйону станом на 25 березня 2018 року

З нагоди 100-річчя Першої Чехословацької республіки ми пропонуємо відновити дерев’яний павільйон — архітектурну пам’ятку відомих чеських архітекторів.
 
 Ми готові безоплатно передати міській раді міста Ужгород результати наших досліджень в Закарпатському державному обласному архіві у місті Берегово — всі креслення, проектну та технічну документацію музичного павільйона; а також безоплатно надати консультації щодо ремонту бетонного подіуму та відновлення дерев’яної конструкції — відповідно до технологій, що застосовувалися у міжвоєнну добу на теренах Чехословаччини.