(А-З) з церковнослов’янської на руську мову (з Лексису 1596 року)

Приклади перекладу деяких слів і їх сучасних відповідностей.

У 1596 році, український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Лаврентій Зизаній видає у Вільні свій “Лексис” — перший друкований словено-руський словник на 1067 слів.

Лаврентій Зизаній у своєму словнику перекладає незрозумілі церковнослов’янські слова.

Щодо цього тексту тут, то потрібно зробити невелике пояснення: літера Ѣ (Ђ) в церковно-слов’янських словах позначала голосний звук [ Е ] ([æ]) або дифтонг «і» ([ie:]) з пом’якшенням попереднього приголосного.
Руською (українською) ця літера читається як голосний [ і ].
Літера ѧ в руських словах читається як [ я ] (див. в кирилиці).

(Гіперпосилання в тексті — на українські онлайн-словники та перекладачи).

Аданай — г̃ь, пан

áбїє — зáраzъ (зараз)

авва — тато (тато), отецъ (отець, батько)
áгг̃лъ — вѢстник (вістник, вісник) албо (заст. укр. албо — або, чи, альбо) повѢдáч (повідач, оповідач)
áгнецъ — барáнокъ (баранок, баранець)
áгнїца — молодáѧ овéчка (молода, овечка)
áдъ — тéмность (темно, темність) недо недовЂ́домое (недо відомое, невідомое) мЂ́сце (місце), преисподнѧѧ (пресподниця,преісподня, пекло). по грéцъку áдис и аíдисъ
áеръ — въздýхъ (воздух)
ázъ — ѧ (я)
алълилуíѧ — хвáла б̃у. Геръман патриархъ в толковáнiи литургíи ст̃оимóвитъ.

алълилуїѧ, прихóдит хóдит б̃ъ, хвали́те и въспЂвайте живáго б̃а.єврéйским бò яzьíком éстъ áль, идет, яви́сѧ, à иль, бг̃ъ. à уїѧ, хвали́те,въспевайте
(це все написано церковнослов’янською, окрім слів хвалити, єврейським, мовить,бо, яви́сѧ, вспівайте)

алкáнiе — и́сти (їсти) хотéнїе (хотіння).
áлчу — и́сти (їсти, їсте) хочý (хочу, прагну)
амин — запрáвды (заправди, запра́вжки) албо (заст. укр. албо — або, чи, альбо) нехай (нехай) тáкъ бýдетъ.
апостолъ — посланецъ (посланець).
арωмáты — зáпахи (запах), и дорогíи (дорогі, дорогий) мáсти (масти), и тыж (теж, також) корЂ́нье (коріння, кореня), áлъбо зЂ́лье (зілля) пахнýчее (пахнуче, пахне)
аръхитрїклин — маршáлок (маршалок), начáлник (начальник) трéмъ въсклонéниѧмъ, си́рЂчъ лáвам
архáнгелъ — стáроста (староста) áгг̃ельскiй.
áрхистрати́гъ — цЂ́саръ (цісар, цесар) и тыж (теж, також) стáръшiй (старшiй,ста́рший) княз (князь).
анθипат — бурми́стръ (бурмістр, бурмистер), стáршїй (старший) радца (радця), áлбо (заст.укр., албо, альбо, — або, чи то, чи), спрáвъца (справця, справець)

баня — лазня (лазня)

алéктор — пЂ́вен (пiвень)
алавáстръ — кáмен (камінь) éстъ так (так) наzвáный (названий). ис (із,з) тогò (того) кáмене (каменя) оурóбленый (уроблений, вроблений) слóикъ (слоїк), áлбо (заст.укр., албо) скри́ночка (скриньочка, скринечка)
акáθистъ — не сЂдáлно (не сідально)
акри́ды — вершки́ (вершки) деревѧньíи (дерев’яні) пучѧ, и тыж (теж, також) кóники (коники)
беzлобїе — щирая (щирий), добротъ (заст.укр., доброть — доброта, добрість)
багряница — шарлат (шарлат) албо (заст.укр., албо, альбо, — або, чи то, чи), едваб багровои (багрової, багровий, багрові, багрова), фарбы (фарби, фарба, барва)
безумство — глупство (глупство, глупо, глупота)
безумен — дурень (дурень, дурепа, дурний, дурник)
безумствую — дурѣю (дурію) глупѣю (глупію, глупієш)

блюдо — миска (миска, миса)
брашно — покарм (покорм) йдло (Їдло, їдла)
беда — оупадок (упадок) небезпечность (небезпека, небезпечність)
бисеръ — перла (перла, перло)
близ — бли́зъкω (близько)
брань — война (війна)
бренїе — глина (глина), болото (болото)
бедный — недужный (недужний) срокгїй (заст.укр. срокго — суворо), й (укр.)тыж (укр. теж, також) потужный (потужний) и довтепный (дотепний), вмове (мова)

безчестіе — зелживость (заст.укр. зелжити — сварити, зелживость — ганьбити сором, ганьба, безчестя, образливість, зневага, наруга, кривда, обмова, паплюження, образа), сромота (соромота, сорома)

слово — байка (байка)
баснь — казка (казка)
баснословіе — нѣкчемнаяікчемная) мова (мова)

благоговЂнїе — набóжность (набожності, набожністю, набожний, набожність)
встыдъли́вость (встидливий)
бл̃гоговЂиный — набóжный (набожний)
бл̃гоговЂнствýю — набожный éстем
бáлий — закли́нач (заклинач) чаровни́къ (чарівник, чаклун)
бЂждéніе — примушéне (примушене, примушувати, примушування,примушений), бѣдà (біда)
бóхма — згóла (згола) надарéмне (надаре́мне)
бождрéнїе — чуйность (чуйно, чуйність), пи́лъность (пильно, пильність),ωсторожность (осторожність, осторожности)
браздà — борознà (борозна)
броздà — оуzдà (вузда, узда), оуздяни́ца (уздениця, оброть)
бЂдъство — срóкгость (заст.укр. срокго — суворо, срóкгость — суворість), итыж (укр. теж, також) потужность (потужно, потужність) въ мó†(мові)
бóдрость — чуйность (чуйно, чуйність)
бодръствýю — чоýюся чуйность (чуйно, чуйність) мáю (маю)

беzъвЂ́стный — не ωзнаймéный (не ознаймений, неозначений), знагла (знагла) боудучiй (будучий)

благодненствую — щаститмися (щаститися)

благопрiѧтный — до принятя (приняти, прийняття) лацный (лацний), и тЪжъ (теж, також) вдячный (вдячний), милый (милий)

благодарный — подячливый (подячливий, подячний, вдячний)

бл̃говъспрїемлю́ — вдѧчне (вдячне, вдячно, вдячність) прiймýю (приймую, приймаю)

благодарение — дякованье (дякувати, дякування)
добротливость — щедробливость (заст.укр. щедробливий — щедрий)

благодарю — дякую (дякую)

благочествую — хвалю (хвалю), набоженство (набоже́нство), ωтправýю (отправую, справую)

благость — доброть (заст.укр. доброть — доброта, добрість)
блажỳ — хвалю̀ (хвалю), щáстѧ (щастя) комоý (кому) признавáю (признаваю)

безблазнен — без погоршеня (погіршення) живетъ (живе)

бракъ — женитва (русиньске женитва укр.закарп. женитва), веселъе (весілля)

брачусѧ — женюся (женюся), веселье (весілля) справую (справа, справлю, справляю)

беzместный — неслушный (неслушний)

бегство — оутѣканье (утікати, утікання, втікання)
беzбЂдно — безоупадку (без упадку), безтрудности

безтудство — невстыдливость (невстидливість)

бысть — сталося (сталося)

безсловесие — нелюдзскость (не людськість)

внЂ града — за мЂстомъ (за містом)воинъ — жолнЂр (заст.укр. жолнЂр — жовнір, воїн, вояк, солдат, найманий солдат, ратник)
виденїе — вгяданье (вглядання, углядання, вглядатися)
внЂший — надворний (надворний, надвірний), зверхний (зверхній), того (того) свЂтний (світний)
виденїе — свЂдомость (свідомо, свідомість), вЂдане (відання, відати)

вина — причина (укр.)
внЂ — надворЂ (укр.)
внутръ — внутри (укр.)
вЂтїя — риторъ (укр.)
оратор — красномовца (укр.)
вселенная — вувсесвЂт (укр.)
вериги — пута (укр.)

врачество — лЂкарство (укр.), докторство (укр.)

врачба — лЂчЂнье (укр.)

врата — върота (укр.), брона (заст.укр. — міська брама)

вратаръ — воротный (укр.)

враг — ворогъ (укр.)

вражда — ворогованье, неприязнь (укр., укр.)

враждую — ворогую (укр.)

вред — нарушенье (укр.)

вретище — плахта (укр.)

вредитель — шкодца, (укр.), котрiй (укр.) нарушаетъ (укр.)

възбраняю — забороняю (укр.)

взбранител — забороняючiй (укр.)

велеречую — многовеликих речей мовлю

въспять — назад (укр.)
внимаю — зрозумЂваю (укр.)
внимание — зрозумЂвание (укр.)
весьма — всяко (укр.)
всячески — всиляки (укр.), способом (укр.)
воистину — заправды (укр.)
взъражаю — спыхаю (укр.), спротивляюся (укр.)
взъзражение — спыханье (укр.)

въздвиzаю — подвигаю (двигати, подвигати, ворушити) взношу (взносити, здіймати, піднімати)
въздвижение — подвигнене (заст.укр. подвигнутися — зрушитися; спрямуватися, кинутися; потрудитися, вчинити подвиг), взношене (укр.)
время — часъ (укр.) час)
временный — дочасный (укр.)
власть — влада (укр.)
вручаю — поручаю (укр.)
врученїе — вданiе (укр.), поручене (укр.), подане (укр.)
властельствую — владzу (заст. укр. — владца „той, хто може розпоряджатися чим-небудь; володар” [Словник української мови ХVІ — першої половини ХVІІ ст. Випуск ІV, 91]), маю (укр.), владарство (укр., укр.)
владычество — владарство (укр., укр.)
владка — владар (укр., укр.)
властелин — владар (укр., укр.)
предваряю — оупережаю (укр.) , чекаю (укр.)
воплощенїе — втЂленье (укр.)
вълнение — навалность (укр.)
воплощенїе — втЂленье (укр.), чловечества принятье (укр.)

гнушаюся — бриджуся (укр.)
господствую — паную (укр.)
господство — панство (укр.)
гоненїе — пренаслЂдованя (заст.укр. — переслідування)

гибель — утрата (укр.), погибЂль (укр.)
грань — оугол (укр.)
часть — штука (укр.)
краегранесее — початок (укр.), стіха (укр.), альбо (укр.), строки (укр.)
да будетъ — нехай (укр.), будетъ
дар — подарок (укр.)
десница — правица (укр.)
дебелость — грубость (укр.)
дерзаю — смЂю (укр.), смЂлый (укр.)
доблественнЂ — стале (укр.)
древодЂльство или древодЂлание — тесельство (укр.)
древодЂля — тесля (укр.)
древодЂлъствýю — тесéлством (укр.) ся бáвлю (укр.)

всячески — дощадку (заст.укр. дощадку — всячески (всіляко) (“Українсько-російський словник початку XVII століття” Іван Огієнко).
гаданіе — розмова (укр.) загадка (укр.)
гусли — арфа (укр.), лютня (укр.), скрипица (укр.)
гль — мова (укр.)
глю — мовлю (укр.)
глаголаніе — мовленье (укр.)
гряду — йду (укр.)
гордыня — пыха (укр.)
гордый — пышный (укр.)
голЂмо — велико (укр.)
голЂмый — великий (укр.)
гортань — горло (укр.)

дщица — таблица (укр.)
добротЂтель — цнота (укр.)
доброта — оурода (укр.), чуйность (укр., укр.)
дЂяние — справа (укр.)
дЂмон — бЂс (укр.), чорт (укр.)
дЂло — оучинок (укр.)
домостроитель, шафаръ — справца (заст.укр. — кервіник, діяч), дому (укр.)
добродЂтелный — цнотливий (укр.)
добродЂянїе — цнотливыи (укр.) справы (укр.)

єпаристрис — ячанце, суди́на до черпаня áлбо наливáня, на кшталтъ кáганца збЂ́лого желЂ́zа.
жажда — прагненье
жажду — прагну, пити хочу
желáю — жадáю.
желáнїе — пожадли́вость, хоть (хуть, хоть — хіть, охота, бадьорість, бажання, прагнення)
жестоковьíйный — запамятáлый
житница — стодола клуня

житїè — мéшъкане.
жýпель — сЂ́рка.
жи́лище — мéшъканьє, дóмъ.
жéрътва — заколéнїе, офЂ́ра.
жáтва — жни́во.
жáтелъ — жнéцъ.
жрỳ — zакóлюю, зарЂ́zую, офЂрýю.
жрЂ́нїе — офЂровáне.
живот — мéшъкане, и тыж скáрбъ, грошЂ̀.
жизнь, живот — живность, выховáне
забрáло — паркан.
зáверть — ви́хоръ.
завирáю — застановляю.

заемлю̀ — поzычáю
заемлéніе — поzычáнье.
закалáю — zарЂzую, zакóлюю.
заколéніе — zарЂzане.
заклáтел — рЂзник.
занè — абовЂм (абовім, альбовім — бо, тому що, через те, що)
заýтръник — снЂ́данье
здáнїе — zдà, будóване, подстрЂшъе (під стріхою, підстрище)
зи́жду — будýю.
заzор — погужéне, пороzумЂ́нье.
запрЂщáю — zагрóжую zакázую (забороняю)
запрЂщéнiе — zаегрожéне zакázане (заказанє — заборона)
зрак — ώбраzъ.
злáкъ — пáша, травá z розмаи́тым зЂ́льемъ.
заключáю — zамыкáю.
заключен — zамкнен.
заключéніе — zамкнéнье.
zéлїе — зЂ́лье.
за динар — zа пЂня
злобà — zлóсть