Кризовий стан юросвіти

Vladyslav Vlasiuk
Oct 1, 2018 · 5 min read

Тільки об`єктивні дані за підсумками літніх вступних кампаній

Спеціальність «Право» з року в рік користується шаленим попитом серед вступників, не став виключенням і 2018 рік. У рейтингу найпопулярніших спеціальностей, спеціальність «Право» зайняла друге місце, із 72965 заяв абітурієнтів.

Також, на спеціальність «Право» було виділено 3090 бюджетних місць, що дозволило увійти до топ-10 спеціальностей, на які виділено найбільше місць державного бюджету.

Дещо парадоксально, проте “Право” з прохідним балом 182,784 не увійшло до топ-10 спеціальностей з найбільшим прохідним балом. Натомість, спеціальність 293 «Міжнародне право» із прохідним балом у 193,350 займає другу сходинку рейтингу.

Ще парадоксальніше, а також тривожніше, що нині ринок юридичної професії перегрітий повністю: 1000 юристів на 91 вакансію, а також понад половина роботодавців незадоволені рівнем знань молодого фахівця, який влаштовується на роботу.

Який умовний портрет студента першого курсу юридичного факультету?

Якщо на навчання за кошти державного чи регіонального бюджету змагаються, і його отримують дійсно найсильніші, то на навчання за кошти фізичних чи юридичних осіб мають змогу йти абітурієнти з низькими балами ЗНО, що, на наш погляд, негативно позначається на загальному рівні й результатах навчання.

Для прикладу, до Київського національного університету імені Тараса Шевченка цьогоріч були зараховані на контракт за денною формою навчання 39 осіб, середній бал яких за сертифікатами ЗНО склав нижче 150 балів, у Львівському національному університеті імені Івана Франка таких студентів зарахували на контракт 26 осіб, на факультет цивільної і господарської юстиції Національного університету «Одеська юридична академія» — 33 особи тощо. Натомість, до Національного університету «Києво-Могилянська академія» на бюджетну і контракту форму було зараховано 125 осіб, а найнижчий бал абітурієнта 167,8 .

Якщо у найрейтинговіші заклади вищої освіти набирають на контрактну форму частину слабких студентів, то у інших закладах вищої освіти ситуація ще гірша. Зокрема, в Київський національний торгово-економічний університет зарахували 47 осіб, що мають середній бал сертифікатів ЗНО нижче 150, у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» — 31 з 46, у Білоцерківському національному аграрному університеті — 9 з 16 тощо.

В системі відомчих закладів освіти ситуація ще драматичніша. Зокрема, у Львівському державному університеті внутрішніх справ 74 особи з 196, які зараховані на навчання за спеціальністю «Право» на контрактних умовах мають середній бал сертифіката ЗНО менше 150, у Харківському національному університеті внутрішніх справ — 109 осіб, в Одеському державному університеті внутрішніх справ — 67 осіб, в Академії державної пенітенціарної служби — 21 з 34 студентів, у Національній академії державної прикордонної служби імені Б. Хмельницького ‒ 17 з 31. В Університеті державної фіскальної служби України ще парадоксальніша ситуація — із 110 осіб, зарахованих на бюджет 57 мають середній бал сертифіката ЗНО нижче 150 та 6 з 8 на контракт.

До речі, на рейтингову спеціальність 293 «Міжнародне право» заклади вищої освіти також зараховують вступників з балами нижче 150. Наприклад, в Київський міжнародний університет зарахували 5 таких осіб з 11, в Ужгородський національний університет — 20 з 34, в Міжнародний гуманітарний університет — 60 з 85.

Встановити 150 балів мінімум?

Середнє значення сертифікатів ЗНО виступає зваженим ідентифікатором перевірки рівня знань вступника, проте, воно не гарантує високого рівня знань з обов’язкових дисциплін для спеціальності «Право». Наприклад, вступник може мати достатньо високий бал з необов’язкового третього сертифікату, але при цьому низькі з української мови або історії України. Крім того, в середнє значення враховується бал документа про освіту.

Тому, на наш погляд, вимоги до вступників на спеціальність «Право» слід підвищувати, і правильним видається встановлювати вимоги до знань з обов’язкових предметів ЗНО на рівні більше ніж 150 балів з обов’язкових предметів сертифікату ЗНО.

Окреме питання, це щодо зміни системи проведення вступу на правничі спеціальності. Давно дискутується питання щодо запровадження вступного тесту на загальні компетенції на бакалаврат з права.

Тест на загальні правничі компетенції, що з 2016 року проводиться при вступі на магістратуру з права, показав його результативність і, ймовірно, є можливим запровадження його на вступ на бакалаврські програми. Хоча, при цьому необхідно розуміти, що має бути удосконалена і сама система ЗНО, як підсумкового іспиту.

Вступ на магістратуру з права

Вступ на магістратуру з права у 2018 році проводився відповідно до наказу МОН «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань організації та проведення вступних випробувань для вступу на другий (магістерський ) рівень вищої освіти в 2018 році», яким було встановлено процедуру відбору на основі Єдиного фахового вступного випробування з права і ТЗНПК та Єдиного вступного іспиту з іноземної мови.

Цьогоріч, вступна кампанія була складнішою ніж у минулому році, оскільки вперше вступали на магістратуру за цією процедурою і випускники бакалаврату за спеціальністю 293 «Міжнародне право». Також, до ЄФВВ з права, додались блоки тестів з міжнародного публічного права та міжнародного захисту прав людини, а кількість тестів в робочому зошиті була збільшена з 70 до 100.

В 2018 році на ЄФВВ зареєструвались 18186 осіб, з яких на тестування з’явились 15834 особи. Відсоток неявки склав 12,93% (2352 особи). В результаті не склали правниче ЗНО (не подолали порогів) майже третина тих, хто брав участь у тестуванні.

Близько 72% тих, хто подолав поріг отримали бали нижче 150 з права, а 180 і вище тільки 3,1%, що свідчить про низький рівень знань бакалаврів.

Формування фахових комісій та встановлення порогових балів.

Фахові комісії з права та ТЗНПК, які формувалися МОН, повинні були затвердити правильні відповіді на тестові завдання та встановити поріг склав / не склав. Тут слід говорити про три ключові питання — підходи до формування складу фахових комісій, якість тестових завдань, обґрунтованість порогових балів.

До складу фахової комісії з права входили 16 членів, тільки троє з яких не були представниками закладів вищої освіти. При таких умовах, на жаль, не можливо було очікувати, що порогові бали будуть високими. В результаті, поріг склав/ не склав був встановлений на рівні 30, що відсіяло 19,6% вступників. Хоча об’єктивно, порогові бали мають бути значно вищі. Можливо, доречніше було б формувати фахові комісії із юристів-практиків, які не мають відношення до ЗВО.

Якість тестових завдань.

Цьогоріч, фахова комісія з права дискваліфікувала два запитання, як такі, що не дають можливість встановити правильну відповідь, що може свідчити про недостатню їх якість. Це породило нову дискусію про створення єдиної інституції, яка б займалася розробкою тестів, їх відбором до робочих зошитів та відповідала за її якість. В цьому питання може бути корисним досвід функціонування Центру тестування при Міністерстві охорони здоров’я України.

Єдиний вступний іспит з іноземної мови.

На жаль, програма ЄВІ з іноземної мови та тести, які розроблялися на основі цієї програми, були встановлені на рівні шкільної програми ЗНО, що не є правильним. В ідеалі, вступники на магістратуру повинні володіти іноземною мовою на рівні, що відповідає рівню В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Замість підсумків:

Існування кризи підтверджується обєктивно, подобається це комусь чи ні. Тому важливо всім разом вже зараз вживати дієвих кроків, зокрема: мінімум 150 балів на вступ, англійська мова рівня B2, запровадження ЄДКІ, перегляд складу фахових комісій, розвиток діяльності центрів забезпечення якості юросвіти.