Талан — Українські треки

“Талан” — компанія про яку мені є що сказати. Почнімо з того, що вони перші, хто відгукнувся на моє прохання надати продукцію в експедицію. Мало того, що вони дали взуття. Так вони відправили мені відразу дві моделі, щоб я міг вибрати, що для мене краще. Тож зараз буде огляд-порівняння відразу двох моделей Талан: Пластун і нової моделі, що ще не має назви (назву їх Талан “Цивільні”). Та для початку невеликий вступ про компанію.

Останні 4 роки в нашій державі відбувається безліч подій, про які ми всі знаємо, але за цей час маємо і багато змін, які не завжди помічаємо. Компанія “Талан”, для мене, є однією з таких яка символізує ці зміни. Чому?

Та тому, що наші солдати нарешті ходять в нормальному взутті, хочуть вони того чи ні. Нове взуття це +1 крок до вибивання совка з голови військових. Гуталін і берці на замочку — це ера мертвих динозаврів, можливо це ще не всі зрозуміли, але оскільки “начальство” сказало, що треба ходити в “таланах”, то значить треба ходити в “таланах”. І це нове якісне взуття, на яке совкові люди плюються, бо їм не дають чистити його гуталіном, є для мене одним з показників змін та еволюції нашого війська, як в плані забезпечення, так і ідейно. Це символ того, що ти не витрачаєш всю свою з/п на спорядження для себе, щоб воювати було зручніше і шанси на виживання зростали. Це доказ того, що про тебе нарешті починають дбати й думати.

Але моя розповідь не про вояцьке життя, а про взуття, тож вертаймося до теми. Колись “Талан” робило взуття, в якому можна було працювати на заводах, хімзахист, сталеві носки та всяке таке. Настали інші часи й в своє взуття вони взули наше військо. Далі, ще трішки еволюції, та ми вже бачимо комерційні моделі, такі як Талан “Пластун”, а тепер створюються все нові моделі, про які ми й не знаємо.

Вміст стандартного набору

А тепер, вйо до огляду і суб’єктивної оцінки. Що з першого погляду мені подобається, так це стартова комплектація:
-Взуття (черевик лівий, черевик правий);
-Пара запасних шнурівок;
-Пара запасних устілок;
-Водовідштовхуючий спрей;
-Щітка для чищення взуття.
Комплектація мені подобається, але я прихильник того, коли є так званий “захист від ідіотів”, в даному випадку — це окрема інструкція, де написано як правильно користуватись цією магічною щіткою, та спреєм (особливо актуально для військових моделей, бо любителі гуталіну ще не повимирали).
Друге зауваження стосується шнурівок. На перший погляд вони здаються не надто витривалими, та чув чимало нарікань на них з першої військової моделі. Як вихід, можна використовувати паракорд (до того ж вже є українські виробники паракорду), що, на мій погляд, дасть шанс взуттю прожити трішки довше.

Першою на своїх ніжках вирішив випробувати модель, яку я умовно називатиму “Цивільні”. Їхній виклик — це тиждень поневірянь спекотною Хорватією. Перше враження: “Це не треки, це кросівки”. Взуття досить легке, можна без проблем в них бігати + доволі м’яка підошва, тож бігати можна довго, як по землі, так і по асфальту.

Нова модель треків. Фото надане виробником

Другий факт, що дуже приємно вразив, це те як вони себе повели в спеку 45+ (одного дня о 16:30 на градуснику я бачив позначку 47 градусів Цельсія, тож навіть боюсь уявити, скільки було градусів, коли сонце було в зеніті). Мені в ноги взагалі не парило і не пекло, і це при тому, що це демісезонна модель. Іншими словами, “Gore-Tex” і трекінгові шкарпетки ТМ “Трекінг” і “Regata Club” працюють на всі 100%, щоб вашим ніжкам було максимально комфортно.

Ось вони красені, побиті і не миті.

Також кілька раз дерся в “гори”. Дорога була досить кам’янистою, але ніякого дискомфорту я не відчував. Загалом, треки виглядають як приємні класичні треки не для надмірного “хардкору”. Для любителів раз в кілька місяців гайнути в гори, або ходити в трекінговому взутті в умовах міста, на мій погляд, це ідеальний варіант.

Проблемні місця

Тепер до мінусів. Ну, як таких мінусів я не знайшов, тому скоріше до незначних зауважень: З зовнішнього боку є декоративний рельєф. Доки черевики нові, то воно гарно, але після першого дня там з’являються потертості, тож для любителів, щоб все завжди було гарно це буде під питанням.
Маю чимало запитань щодо петель для шнурівок. Виглядає гарно, але їх реальна практичність для мене під питанням. Також, після тижня користування, я до них придивився, і виглядає так, ніби я одну з них намагався вирвати. Тож є небезпека, що довго ці петельки не проживуть.
Подібне зауваження і до тканинної петельки на згині стопи, досвід підказує, що такого формату фіксація довго не живе, але для цього ще потрібно зачекати, бо об’єктивних зауважень на даному етапі немає.

“Клич Лицарів” табір де я випробовував пластунів, ну і взуття Талан “Пластун”, я теж тут випробовував.

Тепер перейдімо до “Пластунів”. Їх я вирішив випробувати на двотижневому пластовому таборі “Клич Лицарів”, що проходив в Перемишлянському районі Львівської області. Відразу попереджу, що через різні кліматичні умови тестувань, чистоти експерименту не дотримано. Відповідно і враження від “цивільної” моделі та від “пластунів” різні. Почну з того, що модель “Пластун” серед учасників табору дуже популярна. Приблизно 1/3 людей була в “таланах” цієї моделі. На вигляд “Пластуни” досить агресивні та, відповідно, їх хочеться використовувати в різних агресивних середовищах.

Дощі та болота і не таке з ними зроблять…

В самій моделі найбільше мені подобається захист на носок. В умовах таборових та бойових, ця річ не одноразово стане в пригоді.
Другий позитив — це гачки для шнурівок.
Колись давно, я дуже скептично ставився до цього, але зараз такі штуки мені подобаються.
Дана модель на порядок важча, ніж попередня, але і має твердішу підошву, що для ходіння “по азимуту” є більш зручним. Та, не зважаючи на вагу, в них теж досить комфортно бігати. Хоча в кросівках все ж краще.

Надіюсь ви зрозуміли про що я написав в цьому абзаці…

Цього разу “Gore-Tex” теж себе показав добре. На місці табору була досить велика вологість, роса, дощі, конденсат і всяке таке. За таких умов, взуття стало мокрим з середини лише на другий тиждень і то не на довго (“Gore-Tex” працює). З приємних дрібниць, петелька позаду щиколотки, крізь яку я традиційно просовую шнурівки, обводячи довкола черевика. Не знаю чи це для цього придумали, але мені зручно і бракує цього в “цивільній” моделі. Тепер до мінусів.

Гумовий захист з боків носка, що за ідеєю мав би укріплювати, з внутрішнього боку має зворотний ефект і є небезпека, що шкіра порветься/відклеїться в місці згину (вже є невелика тріщинка вздовж згину). Дуже швидко почала зношуватись підошва. За цей час по асфальту натоптав не більше 120 км і ще трішки по лісах. А вже видно досить стерті місця на одному черевику і місця, де підошва шматочками розсипається. Не перший погляд, це щось незначне, але хто його знає, який буде ефект в перспективі.

Загалом, враження від обох моделей позитивне. Одно значно рекомендую “Талан”. Особливо зважаючи на співвідношення ціна=якість, дешевше взуття з сертифікованим “Gore-Tex” ви зможете знайти хіба що на “секонд-хенді”. А тут нове, ще й “рідний” виробник. Тож поєднуймо приємне з корисним.

Стосовно того, яку б модель я порекомендував?
Тут все залежить від призначення.
Якщо ви любитель місити землю/мох/болото, ходити “по азимуту”, їздити на військові вишколи й просто часто гасати по лісах, то однозначно беріть “Пластунів”.
Якщо ж ви більший прихильник цивілізації і похід в гори для вас це щось спокійне розмірене та з фотоапаратом. Коли ви хочете дозволити собі прямо з пар/роботи, поїхати в гори та навпаки, і щоб при цьому всі не тицяли пальцем “що за кирзаки він одягнув”, то модель, яку я називаю “Цивільна”, саме для вас.

І не важливо скільки років твоїм кедам, а гуляти горами Хорватії краще все ж в “таланах”. 😉

    Життєпис Волоцюги

    Written by

    Місце для роздумів про сенс буття, опис пригод, огляд спорядження та лайфхаки, як не померти за складних умов. Це той випадок коли важливою є не ціль, а шлях

    Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
    Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
    Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade