Наступна гра

- В лівій чи правій?
- Ти знову хочеш зіграти в цю смішну гру?
- В лівій чи правій?
- Для чого це?
- В лівій чи правій? Ми втрачаємо час.
- Так, втрачаємо, адже це завжди ліва рука. Я знову вгадаю, протягну руку, а ти покладеш свою праву зверху.
- Отже?
- Гаразд. В лівій. Я виграла знову. Я завжди виграю.
- Ніхто не виграє. Лише знову чекає наступої гри. І знову помилково надіється на досвід попередніх випадковостей. Бо ж випадковості найбільш влучні, хоча й існують лише як відображення меж нашого пізнання. І для цих меж ми створюємо свої ігри, де і далі серед рівних шансів віримо в те, що якийсь із результатів зробить нас більш щасливими. А що насправді? Так, знову буде гра. Бо протилежність абсолютній брехні — абсолютна правда. І протилежність абсолютній правді — інша абсолютна правда. І кожна з них — справжня. І лякає по-справдньому.
- То я виграла?
- Ти не слухала. Нехай. Ти виграла.