
Як можна НЕ ЗАЙМАТИСЬ спортом? НІКОЛИ. Хіба таке взагалі можливо?
Навіщо тобі спорт?! …Скільки-скільки? …4–5 тренувань на тиждень? …Ти готуєшся до Олімпійських ігор, чи що?…
Регулярно чую щось подібне і кожного разу щиро дивуюсь, як вперше.
У мене є «стандартна», але дуже правдива відповідь на всі ці питання: СПОРТ ДОПОМАГАЄ МЕНІ ГОСТРІШЕ ВІДЧУВАТИ ЖИТТЯ.
Займаюсь спортом з 11 років. Захопився одразу. Для мене це як дихати. Регулярні заняття піднімають настрій, тонус та самооцінку, покращують апетит, сон, прискорюють метаболізм, роблять витривалим, швидким, гнучким, сильнішим і дають ще безліч супер-здібностей. Хімічні речовини, які починає виробляти наше тіло вже після 5 хвилин тренування допомагають позбавитись від стресу і, як не парадоксально, від втоми. Але у будь-якої медалі є дві сторони…

Не знаю хто і коли запустив цей загальноприйнятий по всьому світу меседж — «СПОРТ це ЗДОРОВ’Я» — але це брехня. Мені завжди здавалось, що я легко відбувся — у порівнянні з моїми друзями по команді серйозних травм у мене не було. Але нещодавно, перший раз в житті, відвідав остеопата і під час сеансу «згадав ВСЕ»!


Навіть важко перерахувати всі травми, які траплялись зі мною протягом всього спортивного стажу. Якось не звертав на них уваги. Сприймав це як стандартний набір: хочеш бути підтягнутим, гнучким, швидким — терпи! ))) Це і розтягнуті м’язи ніг, забиті пальці на руках, розбитий ніс та обличчя, кілька тріщин ребер, тріщина гомілки, ледь не зламана шия (відбувся сильним розтяжінням), защемлення нервів коліна і тазу, безліч травм та забоїв хрестця, надірване плече… Щодо синців та подряпин, то це взагалі окрема історія ))) Був такий період в тренуваннях, коли я влітку змушений був носити сорочки та реглани з довгими рукавами, адже мої передпліччя були суцільно чорно-сині. Синці не встигали зійти, а я вже отримував нові. Так і ходив «синій» протягом цілого літа )

Спорт — дуже ЧЕСНА практика. Вклав певну кількість зусиль — отримав відповідно. Гіпер-зусилля — гіпер-результат, яким можна пишатись! Недопрацював, змахлював — результат по заслузі. Наукові дослідження говорять про те, що якщо перерва між тренуваннями складає більше 2–3 днів, то починає втрачатись ваша спортивна «форма». Отже, ви, або займаєтесь регулярно і виховуєте у себе звичку, рефлекс, які дають стабільний прогрес… або згадуєте про спортзал напередодні пляжного сезону і потім дивуєтесь, що ваші «жертви» (аж цілий місяць регулярних занять!) не приносять жаданої користі.
Ви ж не забуваєте щодня чистити зуби? Або їсти, чи приймати душ? Заняття спортом вимагають такої ж регулярності! Це легко, коли це звичка. Під час інтенсивних тренувань організм виробляє велику кількість гормонів (ендорфінів), тому самопочуття ваше суттєво покращується. Ви почуваєтесь щасливим, незважаючи на пекельну крепатуру ) Звісно, для цього треба бути трішки шанувальником садо-мазо ;) Але результат того вартий!


Ви звертали увагу, що хороші спортсмени з легкістю стають успішними політиками чи бізнесменами? Чому? Бо спорт виховує та розвиває необхідні для цього НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, ПОСЛІДОВНІСТЬ та СИСТЕМНІСТЬ. Я доволі часто у повсякденному житті використовую спортивні методики та алгоритми, навіть там, де це взагалі не очевидно — це дає відмінні результати.
Якби у мене була можливість «перепрожити» своє життя спочатку, чи обрав би я той самий шлях, через біль, сльози та літри крові і поту? Чи займався би спортом так само завзято? Без сумнівів — ТАК!
Мені є що пригадати, а вам? ;)
PS Після цього ви дивуєтесь, що за статистикою жінок у світі більше ніж чоловіків?


