Lifestyle: чому мені ніколи не стати party girl

Добігає кінця другий тиждень мого перебування в Тунісі. І, як то кажуть, a little party never killed nobody навіть якшо завтра на восьму на роботу. Тому на запрошення приєднатися до моїх друзів та поїхати в місцевий нічний клуб я, не довго думаючи, відповіла “так”. Двох годин в клубі вистачило, щоб відчути tunisian party experience, трошки потанцювати, випити один (явно не найкращий на моїй пам’яті) мохіто та назавжди зрозуміти, що вечірки у їх туніському розумінні — то не моє.
Почалося все з того, що ми з друзями поїхали забирати ще двох дівчат, які мали до нас приєднатися. І коли я побачила весь кропіткий процес зборів типової туніської дівчини на вечірку, то знайшла першу причину, чому мені ніколи не стати party girl.
Причина #1: я занадто лінива.
Волосся обов’язково повинно бути вирівняне і вкладене, іншого не дано, а пів години накладання багаторівневого макіяжу обличчя, очей, губ і грудей (грудей, Карл!) — задача для справжнього маляра-штукатура з кваліфікацією. Після чого вдягаються туфлі з підбором 15 см + (щоб провести в них всю ніч танцюючи) і одяг, який максимально вигідно відкриває всі стратегічно важливі частини жіночого тіла. І тільки методично завершивши цю багаторівневу підготовку, можна виходити в люди. А що ви думали, тут ніхто гав не ловить, бо ж треба полювати на майбутнього чоловіка!
Тим часом, поки я дивувалася, як нічний клуб може бути місцем дислокації чоловіків, які шукають собі наречених, ми дісталися до місця призначення.

Ось тут, змушена визнати, я була приємно вражена. Carpe Diem безперечно головний центр нічного життя в столиці Тунісу. Стильний майданчик під відкритим небом з якісною музикою, в який легко закохатися з першого погляду. Але, як завжди, є декілька АЛЕ: місця де присісти мало, всюди черги і не дуже тверезі люди.
До речі, про тверезість. Для тих, хто міг сумніватися, Туніс — суто мусульманська країна, тому алкоголь знаходиться під строгою забороною. Але в таких місцях молоді люди буквально go hard, тому часто виносить їх вже від 50–100 гр міцного алкоголю. А по завершенню вечірки всі ці молоді і веселі сідають за кермо своїх автівок і поспішають продовжити свято життя вже в інших місцях, бо заклад працює лише до другої ночі (київським вечірам до ранку, привіт :) ).
Але повернемося до головної мети відвідин таких місць більшістю туніської молоді. І у зв’язку із цим наступна причина, чому не бути мені королевою дискотек.
Причина #2: якщо я і приходжу до клубу, то приходжу просто танцювати.
Так, я іноземка. Так, в мене арабське ім’я. Ні, я не хочу з тобою познайомитися поближче. Я тут просто для того, щоб провести час із друзями. Думаю, головну мету подібних розмов легко вловити. Напевно, немає місця краще для тих, хто шукає стосунків без зобов’язань.
Дівчата, якщо ви думаєєте, що чоловіки в арабських країнах нав’язливі, то ви ніколи не були в арабській країні по справжньому. Тому що, порівняно з нав’язливістю туніських мадмуазелей, сильна стать виглядає білими і пухнастими. Найчастіше саме дівчина робить перший крок. Як наслідок — звабливий вигляд і рухи, а також відверто “вішання” на “маладих і пєрспєктівних”. Ось тут і народжується остання і головна причина моєї нелюбові до клубів.
Причина #3: я не прагну того, щоб на мене звертали увагу.
Мені відверто байдуже, що про мене можуть подумати люди. Особливо, якщо я бачу їх вперше в житті чи не знаю взагалі. Я ніколи не стану демонстативно виставляти себе на всезагальний огляд, привертаючи увагу своїм макіяжем, одягом, танцями або ж чимось іншим. Я не шукаю знайомств без сенсу і стосунків без майбутнього. Я просто насолоджуюся проведеним часом в компанії небайдужих мені людей, хорошою музикою і моментом тут і зараз.
Вечірки — це весело. Не ходити на вечірки — ще веселіше.
Тому мій сьгоднішній план на вечір — багато піци та теплих розмов у хорошому закладі з хорошими людьми. Бо коли з тобою разом живуть люди з різних куточків світу, нерозумно такі можливості марнувати.
Із мріями про післяобідній сон.
Music of the moment: Rihanna — Bitch Better Have My Money