Ґуґл на сіні

Поступово перебравшись жити в Інтернет ми не подбали про справедливість відносин. Не замислюємося, чи хороша безкоштовність наданих нам послуг і хто платить за них насправді. Чи усвідомлюємо ми, що все, про що раніше говорили «так прийнято», зовсім не обов’язково тягнути у наш новий цифровий дім — в мережу Інтернет.

У комедії іспанського драматурга Лопе де Веги, написаній приблизно у 1618 році, розкривається зміст іспанського прислів’я «El perro del hortelano, que ni come las berzas ni las deja comer al amo», близького за змістом до виразу «Собака на сіні, сама не їсть і іншим не дає».

Яскравою ілюстрацією такої поведінки в наші дні стала поведінка прекрасно озвученого Бенедиктом Камбербетчем дракона Смауга з кіноповісті «Хоббіт». Дракон володіє тим, що для нього самого не має цінності. Але якщо уявити, що Смауг — математик, зачарований магією цифр, то його можна зрозуміти. Цифри, в які він конвертує скарби в уяві, — наркотик. Без допомоги суспільства анонімних цифроманів йому не обійтися!

Я хочу розповісти вам, що думаю про справжнього Смауга наших днів — корпорацію Ґуґл, що жартома іменується корпорацією добра за використовуваний нею девіз «Не будь злом».

Місія «корпорації добра»

Спочатку давайте розберемося в двох речах. По-перше, кому і яку саме послугу надає Ґуґл і по-друге, хто або що формує його основний дохід.

Зараз навіть дитина знає, що Ґуґл — це пошуковик в Інтернеті, який знаходить для нас інформацію і саме це є основною послугою корпорації. Ґуґл такий добрий до нас, що робить це абсолютно безкоштовно. У корпорації працюють близько 60 тис. чоловік, і вони … голодують!? Зазвичай так відбувається, якщо за працю не платять. Звісно ж ні, хоча ми і не платимо їм за їх корисну, творчу і важку працю, головна мета, підсумок якої, полягає в найкращому задоволенні наших запитів. Ніхто в корпорації добра не голодує, і навіть більш ніж.

На рахунках Ґуґла на кінець 2015 р. накопичилося, тобто просто … валяються, понад 70 млрд доларів США в готівкових активах. Чи не диво це! Основна діяльність не приносить ніякого доходу, а дохід зростає.

Діти не замислюються, а ми, дорослі, знаємо, що доходи корпорації формуються з «другорядних» послуг, наданих рекламодавцям, які бажають досягти нашої уваги і, в свою чергу, запропонувати нам свої товари і послуги, але вже на платній для нас основі.

Подивіться, у вас у ванній стоїть шампунь — в його собівартості «живе» безкоштовний Ґуґл. І в театральному квитку живе. І в кормі для вашого улюбленця. Навіть в собівартості сосиски у вашому холодильнику живе Ґуґл. Всі ці та мільйони інших продуктів стали дорожчими, тому що «безкоштовний» Ґуґл і його «безкоштовні» послідовники паразитують на наших з вами слабкостях, на нашій згоді користуватися працею інших людей безкоштовно.

При цьому кожен з нас знає, що безкоштовний сир — в мишоловці, і самі ми безкоштовно працювати не будемо. Зріло ми поводимося, дозволяючи Ґуґлу і іншим розбещувати нас і, що набагато гірше, наших дітей? Мені здається ми поводимося, як дикі і темні племена нового інтернет-континенту, а власники і співробітники Ґуґла грають роль добрих і дбайливих колоністів.

Для нас, різнокольорових тубільців, вони справжні прогресивні місіонери-альтруїсти, а два наших ока для них — два соска. Вони показують нам, вчать, як правильно і ласкаво можна і наповнювати їх інтересом, і доїти його з них на користь рекламодавців і за їх рахунок. Ніжно називають нас, жителів Інтернет-країни — Трафік.

Код негативу

Чому співробітники і власники Ґуґл так чинять? По-перше, тому що вони добрі, а по-друге, тому що ми дозволяємо. Не покірно, звичайно. Ми нарікаємо, починаємо ненавидіти рекламу хороших і потрібних речей і їх хороших виробників. Це вони погані, хоч і смачні, і цікаві, і надійні, і теплі, а Ґуґл — це безкоштовне добро. Корпорація змушена використовувати принцип «розділяй і володарюй»! Всі 60 тис. найдобріших співробітників на чолі з Творцями, звичайно ж, не здогадуються про те, що вони створюють код негативу. Що ця бізнес-модель хибна, шкідлива, застаріла і абсолютно не адекватна знанням, викликам і можливостям 21-го століття. Можливостям, які дає всім нам мережа Інтернет.

Хіба постійне стеження та вимагання наших даних не робить нас нервовими і незадоволеними і навіть переляканими? Хіба все це додає нам сил і енергії, необхідних для творення і щастя? Безліч голосів скаже ні, але в корпорації добра не чують і не підозрюють про це, вони використовують створений ними глобальний важіль, щоб крутити колесо історії, виконувати своє найбільше призначення незважаючи ні на що і, природно, абсолютно безкоштовно.

Вдумайтеся, наскільки соціально безвідповідальна їх поведінка в глобальному масштабі!

Чому ж вони так чинять, чому не почали відразу виставляти нам рахунок або зараз не починають — запитаєте ви? Думаю тому що це відразу вкинуло б їх в конкурентну боротьбу і не дало б отримати настільки швидкого і глобального розвитку. Вони б не змогли стати тими, ким вони є зараз — монополістами.

Яку б ціну за послугу вони не виставили, знайшовся б хтось, хто запропонував би більш дешеву, при більш якісному алгоритмі пошукової видачі. І саме це і був би розвиток і прогрес. Над зниженням собівартості послуги та поліпшенням обслуговування працювали б не тільки лукаві ґуґловці, а в десятки разів більша кількість талановитих програмістів планети. І їм не довелося б ламати себе і писати код, який ловить нашу увагу і породжує негатив.

Цифромани і політика

Ґуґл зменшує кількість інтелектуального та креативного вироблення і гальмує прогрес, повністю віддаючи собі в цьому звіт. Це сучасний Смауг, який зупиняє глобальний розвиток. Корпорація добра перетворилася на співтовариство безвідповідальних цифроманів, що прагне до капіталізації в трильйон доларів.

У корпорації Ґуґл маса «безкоштовних» послідовників, які взяли цю ж бізнес-модель в основу своєї монетизації. Між ними почалася і все загострюється жорстка конкурентна боротьба, що змушує писати все більш витончений код негативу. Адже вони повинні перехопити наш погляд, вони теж хочуть потрапити в собівартість нашої сосиски. Скоро вона стане для нас золотою!

На мій погляд, світом правлять не політики, світом правлять 5–10 програмістів. Політики роз’єднані, слабкі і інфантильні. Вони прилаштовуються до нав’язаних їм «прогресивними» айтішниками правил гри, заперечуючи боязко і невиразно. Наприклад, одним з додаткових негативних наслідків глобальної монополізації Ґуґлом ринку реклами можна вважати напівмертвий стан регіональної преси в усьому світі. Ті, хто ще живі — обслуговують наші інтереси не вище пупка, тому що у трафіка вище нічого немає. А сильної і незалежної журналістики днем з вогнем не знайдеш. А немає сильних
журналістів — немає і здорового громадянського суспільства, і політики можуть продовжувати розважатися в своє задоволення.

Поки тільки європейські політики усвідомили це. Вони зуміли випросити у корпорації Ґуґл аж 150 млн євро на всю придушену ними ж «безкоштовною» бізнес-моделлю європейську пресу. А африканські, азійські, південно та північно-американські та інші не змогли поки. Вони теж зможуть, напевно. Плюс є привід для корупції, а це стимул.

З боку корпорації добра це не заходи і навіть не напівзаходи — це імітація турботи!

Час змінюватися

Що ж робити і як перестати бути безсловесним трафіком?

Думаю, що відповідь більш ніж очевидна. Необхідно перестати дозволяти кому б то не було надавати нам і нашим дітям «безкоштовні» послуги. Надто вже дорого вони обходяться зараз і, висловлю припущення, будуть тільки дорожчати. І мова тут не лише про гроші. Мережа Інтернет дає можливість помножити в тому числі і зло, якщо ми будемо продовжувати користуватися середньовічними моделями спілкування і тягнути їх за собою в сучасні комунікаційні платформи, що дають їх творцям глобальний важіль.

Можливе рішення

Усвідомивши все це два роки тому, я створив агентство АПМ Агентуур за адресою adpays.me на базі давно відомої бізнес-моделі ten percent agency. Вважаю, що знайшов спосіб позбавити від негативу і напруги спілкування продавця і покупця і перерозподілити частину рекламних грошей на користь покупця через набагато дешевший, здоровіший та ефективніший маркетинговий канал. У стратегічній перспективі ця бізнес-модель поставить комунікації в мережі Інтернет з голови на ноги, дозволить знизити собівартість товарів і послуг. А також дасть еволюційно назрілий позитивний імпульс всьому розвитку в мережі.
Нехай рекламодавці платять своїм покупцям безпосередньо. Це логічно і справедливо.

Римський полководець і державний діяч Катон Старший, непримиренний ворог Карфагена, закінчував всі свої промови (незалежно від їх тематики) в сенаті фразою: «Крім того, я думаю, що Карфаген повинен бути зруйнований». Я б не став говорити так категорично на цьому етапі. Головне, що слід зробити корпорації добра — це залишити собівартість нашої сосиски і інших товарів і послуг, і вичистити зі своїх програм весь негативний код, що стежить за нами. Співробітники корпорації Ґуґл створили відмінну пошукову програму, яка гідна того, щоб платити за її використання абонентську плату.

Я думаю, що Ґуґл повинен бути реформований!

Євген Глєбов
CEO APM Agentuur
www.adpays.me