Ми виходимо із рейтингів.

Нам було добре з вами, але ми мусимо попросити Юридическая практика, Юридична газета, LIGA.net цього року не рейтингувати нас.

Умовою будь якого бенчмаркінгу, а рейтингування юридичних фірм ми сприймаємо саме як бенчмаркінг, є довіра. Довіра до всіх осіб, які розкривають інформацію, і упорядника такої інформації.

Жодна із методик оцінювання не забезпечує перевірки фінансових показників, які надають юридичні фірми, не забезпечує перевірку і оцінювання складності проектів, практично не враховується думка клієнтів. А юристи рейтингують одне одного “вкажи мене будь ласка в цій категорії, а я вкажу тебе у цій”.

Результати такого бенчмаркінгу не мають користі для нашого бізнесу: ми не можемо орієнтуватися на показники доходу на юриста чи партнера, на справжню кількість юристів у компаніях-конкурентів, на місце компаній в рейтингу.

Візьмемо, припустимо, компанію Леман. Вона потрапила в обидва українські рейтинги, але після їхнього закриття виявилося, що в них було лише 10 клієнтів за два роки. Як мінімум, Леман самі зізналися у цьому публічно. Ми невеликі, але у перший рік свого існування ми мали близько сотні клієнтів. Валентин Загарія в інтерв’ю чесно сказав, що для потрапляння Spenser&Kauffmann на 17 місце у рейтингу він “домалював” фінансові показники (і саме за чесність ми тиснемо йому руку, бо навряд він був єдиним, хто так робив, але наразі єдиний, хто зізнався).

Пишемо зараз лише про те, що бачимо самі, але, як і ви, ми знаємо всі чутки навколо “потрапити без його допомоги до найвищих щабелів юридичних рейтингів неможливо”.

Словом, участь у рейтингах це лише лоскотання власного марнославства, а ніякий не бенчмаркінг. Ми вдячні всім колегам за те, що голосували за нас, і вдячні упорядникам за те, що завжди приймали наші направлені із запізненням анкети. Ми продовжуємо подаватися у міжнародні рейтинги, але із національних на якийсь час вийдемо і подивимося, що із цього вийде.

Не скучайте там без нас.