Літера Ї на початку чужомовних слів, або Про що мовчать усі наші правописи
Згідно з чинним «Українським правописом» (див. § 90, п. 5, а, 1), на початку іншомовних слів треба писати І (ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла). Та насправді на початку деяких запозичень високоосвічені українці давно пишуть Ї, а не І, хоч у правописах про це досі ані слова. А все тому, що багато засад сучасного українського правопису писали ще в комуністичні часи за російським взірцем. У підсумку виходить, що іншомовні слова передають українською здебільшого не прямо з мови-джерела, а через посередництво російської з усіма спотвореннями, які з цього випливають.
У російській мові, як відомо, не те що літери Ї, а й самого звукосполучення [й + і] немає. Якщо воно трапляється в загальних і власних назвах з інших мов, росіяни передають його переважно літерою И. Отже, для них єврейська мова ייִדיש (yidish) перетворилася на идиш, чеські імена Jindra та Jiří — на Индра та Иржи, а українські прізвища Ївженко та Їжакевич — на Ивженко та Ижакевич. В українській мові на початку таких слів цілком логічно писати Ї, а не І (як чуємо, так і пишемо).
Перекладаючи російські тексти українською, про цю принципову відмінність між двома спорідненими мовами навіть не здогадуються, а надто тепер, коли системи автоматизованого перекладання стали загальнодоступними й навіть невігласи почали масово публікувати в мережі свої псевдоукраїнські переклади, псуючи цим онлайнову статистику частотності нормативних українських слів і словосполук.
Приємно, що в надійних джерелах інформації — новому академічному Словнику української мови й фундаментальній Енциклопедії сучасної України — нарешті є стаття «Їдиш» (не «Ідиш»!). Однак прикро, що ім’я видатного прем’єр-міністра Ізраїлю Їцхака Рабіна в українських текстах пишуть у російській транскрипції — як Іцхак, хоч івритом слово починається з Ї — יצחק רבין (Yitzhak Rabin)… До речі, назву країни Ізраїль ми так пишемо як виняток, оскільки це слово вимовляється в мові-джерелі теж із початковим звуком [ї] — [jisraˈʔel]. Таке відхилення від загального правила пов’язано з тим, що слово Ізраїль, на відміну від Їцхака, українська мова запозичила через російську задовго до того, як з’явився перший правопис, тож цю власну назву передають за традицією з початковою літерою І, а не Ї.
Звістка про підготування нової редакції (проєкту) Українського правопису 2018 року спочатку вселила певну надію на те, що буде врегульовано й написання літери Ї на початку слів іншомовного походження, адже новий правопис позиціювали як такий, що звертає увагу на нові мовні явища й уточнює та деталізує наявні правила написання. Та сподівання виявилися марними: його упорядники переймалися зовсім іншими проблемами, і навіть не подумали про те, щоб узаконити явище, яке де-факто давно існує.
Уже в обох виданнях Української радянської енциклопедії (1959–1965 і 1977–1985 рр.) були статті про словацького письменника Петера Їлемницького (Jilemnický) та чеського письменника Алоїса Їрасека (Jirásek). Їх, природно, розмістили за абеткою під літерою Ї. А ще в тексті авторитетної енциклопедії згадуються чеські географічні назви: Їглава (Jihlava), Їзера (Jizera), Їзерські гори (Jizerské hory), Їндржихув-Градець (Jindřichův Hradec), Їчин (Jičín). Передавали їх адекватно, проте це написання не регламентував чинний на ту пору «Український правопис» 1960 року. Як не дивно, відтоді нічого не змінилося: правила для Ї на початку чужомовних слів досі так і не сформулювали. Виходить, практика нормативного написання є, але самої мовної норми офіційно немає.
В українській мові літера Ї на початку слова може траплятися у власних назвах і термінах, запозичених здебільшого з івриту, їдишу, амхарської, арабської, бірманської, китайської, новогрецької, чеської, шведської, а також мов аборигенів Австралії.
Звичайно, з більшістю таких слів вам навряд чи доведеться мати справу в житті. Тому тут подамо найуживаніші чужомовні загальні назви, на початку яких замість літери Ї помилково пишуть І:
їдиш + похідні (їдишський, по-їдишському, їдишизм, їдишист, їдишистка, їдишистський, по-їдишистському);
їдишкайт, їбум, їзкор, їхус, їшув та інші єврейські реалії.
За винятком їдишу, решту слів ви не знайдете в жодному українському словнику.
Щодо власних назв, то з початковим Ї треба писати й деякі єврейські імена, зокрема:
Yifat (יִפְעַת) — Їфат (жіноче ім’я)
Yiftach (יִפְתָּח) — Їфтах (чоловіче ім’я)
Yigael (יִגָּאֵל) — Їґаель (чоловіче ім’я)
Yigal (יִגְאָל) — Їґаль (чоловіче ім’я)
Yinon (יִנּוֹן) — Їнон (чоловіче ім’я)
Yirmiya, Yirmiyahu (יִרְמְיָה, יִרְמְיָהוּ) — Їрмія, Їрміягу (чоловіче ім’я)
Yishai (יִשַׁי) — Їшай (чоловіче ім’я)
Yissachar (יִשָּׂשכָר) — Їссахар (чоловіче ім’я)
Yitro (יִתְרוֹ) — Їтро (чоловіче ім’я)
Yitzhak (יִצְחָק) — Їцхак (чоловіче ім’я)
Yizhar (יִזְהָר) — Їзхар (чоловіче ім’я)
А ось кілька прикладів чеських особових імен і прізвищ, що починаються з літери Ї:
Jindra — Їндра (жіноче ім’я)
Jindřich — Їндржих (чоловіче ім’я)
Jindřiška — Їндржишка (жіноче ім’я)
Jiří — Їржі (чоловіче ім’я)
Jiřina — Їржина (жіноче ім’я)
Jitka — Їтка (жіноче ім’я)
Jílek — Їлек
Jilemnický — Їлемницький
Jiráček — Їрачек
Jiránek — Їранек
Jirásek — Їрасек
Jireček — Їречек
Отже, важливо пам’ятати, що коли на початку слова в мові-джерелі є звукосполучення [й + і], його треба зберігати в українському варіанті назви чи терміна.
Якщо потребуєте допомоги з правильним написанням чужомовних слів, звертайтеся до нас. Ми вам охоче допоможемо.
Автор: Анатолій Подкур, старший редактор онлайнового сервісу «Корректаріум», перекладач, мовознавець, бібліограф.
Correctarium — сервіс перевіряння текстів українською, англійською та російською. Ми робимо корегування, літературне редагування й переклади.
Надіслати текст можна за допомогою сайту — це швидко й зручно. Просто вставте його у форму на цій сторінці й побачите вартість і час обробляння ще до того, як оплатите замовлення.
