Чи є світло в кінці нірки?
Українські виробники хутра останні три роки є збитковими. Попри це Україна серед лідерів світового експорту хутра як по кількості вбитих тварин, так і в грошовій оцінці. Щось дуже сильно не збігається, тому і з’явився законопроект про поступову заборону виробництва хутра.
У 2017 році Gucci і Michael Kors оголосили про відмову від натурального хутра. У 2018 році Норвегія, між іншим одна із країн-світових лідерів індустрії, анонсувала, що до 2025 року вона поступово відмовиться від вирощування хутра заради добробуту тварин та навколишнього середовища.
Нормативні акти про обмеження та поступову заборону виробництва хутра прийняли Австрія, Чехія, Сербія, Словенія, Хорватія, Македонія, Люксембург, Боснія та Герцеговина, Нідерланди.
Але знаєте, що робить гуманна Європа? Гуманна Європа просто толерантно виштовхує виробників хутра переміститися в інші, менш гуманні країни. От типу нашої.
Але ми теж гуманні
За даними керівника «Кампанії ХутроOFF» за 2018 рік було 10 запитів від іноземних інвесторів про відкриття нових хутрових ферм та 11 запитів вже у 2019 році. Нещодавно Бродівська районна рада не дозволила датському інвестору влаштувати на території свого району таке виробництво.
Також відомо, що власники нідерландських господарств мають намір побудувати комплекс з 6 хутрових ферм потужністю в 3 млн. норок, одна з яких вже збудована без дозволу місцевої громади.
Так і з’явилася петиція за заборону виробництва хутра в Україні. Її підписало чи не найбільше людей за всю 4-річну історію існування цього інструменту — 27 504. Це на 2 504 підписів більше, ніж необхідно для розгляду петиції у Верховній раді. А в лютому 2019 року у у Верховній раді зареєстровано проект закону, який має розрулити всі ці неподобства: запровадити до кінця 2024 року ліцензування цієї діяльності, а з 1 січня 2025 — повну заборону.
Так, гуманні, от тільки ринок чорний
Норвегія одна із лідерів світового хутряного ринку, тут працюють понад 300 ферм по розведенню хутрових звірів, на яких щорічно вбивають 700 тисяч норок і 110 тисяч лисиць. Річний оборот цієї індустрії близько $44–63 мільйонів.
Офіційний обсяг експорту хутра українського виробництва — $25–70 мільйонів в залежності від біржових цін. Ці показники створюють своїми героїчними діями 624 тисяч норок і 3,2 тисячі лисиць, які для цього щороку майже добровільно помирають.
Ви будете сміятися, але в Україні офіційно всього 37 хутрових ферм і за три останні роки вони збиткові (як мінімум, за інформацією ХутроOFF, яку вони роздобули через депутатські запити).
Виходить, що українські виробники хутра майже в 10 разів ефективніші за норвезьких, бо там, де норвезьким потрібно 300 фермерських господарств, українським достатньо 37. Але при цьому українські ферми збиткові.
Або наш хутровий ринок просто працює в чорну. Ну але то таке. Багато хто в Україні працює в чорну. Тут от яке питання -
Що поганого у вбивстві тварин?
Світовий банк відносить хутрові ферми до п’ятірки найнебезпечніших виробництв на планеті з точки зору забруднення ґрунтів важкими металами.
Забруднення навколишнього середовища відходами вирощуваних у такий спосіб тварин сприяє поширенню патогенів, що виникає внаслідок надмірного використання антибіотиків на фермах.
В результаті виробництва продукуються смертельно небезпечні бактерії, що спричиняють сепсис та пневмонію, алергічні реакції, респіраторні захворювання та хвороби ШКТ, онкологічні захворювання та наносять значну шкоду репродуктивній системі людини, є шкідливими для довкілля та впливають на кліматичні зміни.
Це небезпечно і для працівників, і для людей, які живуть поруч.
Але це я написала більше для тих, кому плюс-мінус ОК, що ферми тримають тварин у неприйнятних умовах і помирають вони в жахливих муках.
Законопроект приймуть?
Абсолютно очевидно, що 37 збиткових українських ферм просто так не віддадуть свій надефективний збитковий бізнес.
До прикладу, Нідерландські виробники норок оскаржили в суді заборону виробництва хутра. Вони посилалися на те, що заборона порушує основні права власності, як це викладено в Першому протоколі до Європейської конвенції з прав людини.
Проте цей аргумент був відхилений як Судом у Гаазі, так і Верховним Судом. Верховний Суд постановив, що існує справедливий баланс між захистом фундаментальних прав хутрових фермерів та суспільними інтересами. Також обґрунтував, що тривалий період поступової заборони для того і був запроваджений, щоб такі дії вважались достатніми мірами для компенсації можливих фінансових втрат.
Відверто кажучи, я не вірю в те, що 37 збиткових фермерських господарств підуть в суд оскаржувати закон (якщо його приймуть). Вони швидше простимулюють необхідну кількість депутатів Верховної ради проголосувати радикально проти закону. А простимулювати є чим, вони ж бо глибоко збиткові.
Текст зайшов як діти в школу? Хочте ще таких? Так ставайте хутчіш нашими патронами:
