Інновації — матриця рівнів впливу та типів підтримки

Матриця рівнів впливу та типів підтримки інновацій, розроблена агенцією PPV на основі досвіду проєкту Нова економіка Франківська (НЕФ).

Нова економіка Франківська

Вже два роки команда PPV працює з підтримкою інновацій у проєкті Нова економіка Франківська (НЕФ). Ми допомагаємо підприємцям, — від початківців з ідеями — до усталених бізнесів з сотнями працівників у штаті. У рамках НЕФ команда PPV надає консалтингову допомогу з бізнес-питаннями (від стратегії та маркетингу у соціальних мережах) та супроводжує оцінку доцільності та підготовку грантових заявок на фінансування інноваційних ідей. Наші колеги з Металаб проводять продуктові воркшопи (практикуми), коли фахівці з різною експертизою разом думають над створенням нового фізичного продукту або удосконаленням існуючого. Паралельно, у рамках інших проєктів, Центр підтримки бізнесу інноваційного центру Промприлад.Реновація організовує програми для стартап-підприємців для розвитку та валідації бізнес-ідей.

За ці два роки ми стикнулися з питанням — як оцінювати вплив підтримки, яку ми надаємо підприємцям та бізнесам? Що з того, що опікувалися стартапом, який так і не став спроможним бізнесом? Що з того, що ми організовували практикум, якщо продукт так і не з’явився на ринку? Що з того, що ми супроводжували пошуки нової технології, якщо вона так і не доведена до реального впровадження? Що з того, що ми підбирали консультантів, які шукали рішення для управлінських викликів компаній, якщо ці рішення не були впроваджені або не допомогли?

Ще інше питання — чи правильні формати та типи підтримки ми підібрали та використовуємо у проєкті? Можливо, замість коротких консультацій нам треба було надавати довше менторство для власників бізнесу, а замість продуктових воркшопв оплачувати послуги продуктових дизайнерів, які би працювали з бізнесами прямо у них в офісах чи на виробництвам? Можливо, бізнесам потрібно більше коштів на інноваційні ваучери, які ми запустили в Івано-Франківську, або ваучери мають видаватися на два роки, а не на кілька місяців? Можливо, нам треба було також шукати менеджерів для компаній, яким консультанти надали рекомендації, — бо там немає коли ці рекомендації впроваджувати?

Проєкт НЕФ, — можливо перший проєкт в Україні, який експериментує з різними типами та формами підтримки інновацій у межах однієї екосистеми, — реально у межах Івано-Франківської області та Івано-Франківської міської громади. І тому нам важливо виходити на коцептуальні моделі того, як можна оцінювати вплив різних форматів та типів підтримки інновацій, — як для проєкту НЕФ, який ще триватиме до 2025 року, так і для інших українських громад, які плануватимуть розвиток своїх інноваційних екосистем.

Матриця рівні впливу та типів підтримки інновацій

На рис. нижче наведена матриця рівнів впливу та типів підтримки інновацій, розроблена агенцією PPV на основі досвіду проєкту НЕФ. Ця матриця узагальнює наш досвід і допомагатиме команді проєкту НЕФ у третьому заключному році (2024–2025). Ця матриця задає рамку, за якою можна оцінювати вплив як самих інновацій, так і зусиль з підтримки інноваційної діяльності агентів інновацій (юридичних та фізичних осіб, які переймаються та займаються певною інноваційною ідеєю). Водночас рамка не дає показників чи індикаторів впливу на економіку чи інші сфери.

Загальна логіка, закладена у матрицю, є такою:

• Об’єктами інноваційної діяльності, як правило, є 4 типи інновацій, — інновації у продуктах (чи це новий продукт, що виводиться стартатом, чи це оновлення продукту компанією, яка давно на ринку — немає різниці), технологіях (технологія як спосіб вирішення певного технічного виклику), інновації на рівні бізнесів (власне створення бізнесів або трансформація існуючих бізнесів як компаній) та на рівні політик (коли суб’єктом інновацій є орган влади, — місцевої, регіональної або навіть національної). Говорячи простіше, інновації проявляються або новими продуктами, новими технологіями, новими бізнесами або новими стратегічними підходами / політиками (замість нових це можуть бути суттєво оновлені існуючі продукти, технології, бізнеси або політики).
• Є три рівні інновацій, незалежно від об’єкту інновацій. Перший рівень — пілотування, початкова розробка, експериментування, — дуже ранні початкові стадії життя продуктів, технологій, бізнесів або політик. Другий рівень — коли продукти, технології, бізнеси або політики приймаються у пілотне впровадження, — більші кількості виготовлених продуктів, застосування технологій у реальних умовах / на живих прикладах, верифікована бізнес-модель та активне зростання стартапів, операціоналізація політик на рівні програмних документів органу влади, — коли інновацію беруть в роботу. Третій рівень, — це коли інновація довела свою ефективність і масштабується, — продукт переходить у масове виробництво, технології комерціалізуються (їх активно продають), бізнеси стають повноцінними компаніями, а політики починають впливати на те, як організоване управління певним суспільним процесом загалом.
• Мета будь-якої екосистеми інновацій, — забезпечити появу та просування об’єктів інновацій вздовж рівнів, від першого до третього. Учасники екосистеми інновацій мають бути заінтересовані у тому, щоб прототипи продуктів виходили у масове виробництво та з’являлися на ринку, щоб активно зростаючі стартапи перетворювалися на зрілі середні бізнеси (50+ працівників у команді), щоб технології з лабораторних умов переходили на рівень комерційного ліцензування, а політики від пілотів закріплювалися на рівні постійних міських програм, наприклад, продукти, технології, бізнеси та політики мають з’являтися, і вони мають рухатися праворуч. Кількість таких об’єктів та швидкість їх успішного та ефективного руху між рівнями визначають ефективність самої екосистеми інновацій та її окремих учасників.

Коли ми говоримо про екосистеми інновацій, ми маємо на увазі сукупність організацій у певному місті чи регіоні, які заінтересовані у появі об’єктів інновацій та їхньому русі між рівнями, та які надають відповідні послуги підприємцям, дослідникам, інноваторам, науковцям, службовцям та іншим учасникам ринків та суспільних систем. Зазвичай послуги з підтримки інновацій, або типи підтримки, як ми їх назвали, стосуються певного об’єкту та певного рівня інноваційної діяльності. Інкубатори та інкубаційні програми — це для новостворених бізнесів. Інноваційні ваучери — це, наприклад, для пілотних та дрібносерійних продуктів. Важко уявити собі організацію, яка здатна охопити всі суб’єкти та рівні інновацій (не говорячи про тематику — від мікробіології до штучного інтелекту) — отже, у кожному місті чи регіоні невідворотньо з’явиться своя архітектура екосистеми інновацій. Це залежатиме від історично складених наукових шкіл, існуючих бізнесів, фокусу діяльності існуючих організацій з екосистеми, та появи нових гравців в екосистемі, — передовсім це залежатиме від агентів інновацій у місті.

Типи підтримки інновацій

Важливо зрозуміти, які типи підтримки інноваційної діяльності можливі, та які з цих типів краще пасують під різні об’єкти та рівні інновацій. Умовно, — як краще підтримувати інновації зростаючих бізнесів, або в який спосіб найефективніше допомогти комерційним технологіям? Є сім типів підтримки інновацій, які ми виділили для матриці:

1. Фінансування — надання доступу до фінансових ресурсів в різних форматах (кредити, гранти, умовні гранти, ваучери, пайова участь — інвестиції тощо). З точки зору учасників екосистеми, — це клуби янгольських інвесторів, грантові програми, програми ваучерної підтримки, фонди прямих інвестицій, фонди інвестування впливу (impact investment) тощо.
2. Люди / Освіта / Компетентності — уможливлення доступу до компетентних фахівців, необхідних агентам інновацій, — від підтримки найму персоналу, університетських освітніх програм, сертифікаційних програм формальних та неформальних освітніх провайдерів, до тематичних мереж, спільнот та товариств. З точки зору учасників екосистеми — це передовсім заклади вищої освіти, заклади професійної освіти, бізнес-об’єднання та фахові асоціації та об’єднання, неформальні провайдери освітніх послуг та інші типи організацій, які працюють з компетентностями.
3. Ідеї / Підходи — початкові ідеї, якими переймаються та опікуються агенти інновацій, часто потребують валідації, подальшого вдосконалення, калібрування. У випадку технологій — це пошук технологічного рішення для певного виклику або гіпотези. Тут потрібні інкубаційні програми, підтримка спеціалізованих лабораторій та центрів компетентностей, освітні інтенсиви, хакатони та ідеатони, дебати та дискусії (особливо для політик), наукові резиденції, менторські програми тощо.
4. Ринки / Клієнти — у певний момент для будь-якого об’єкта інновацій (продукт, технологія, бізнес чи політика) виникає виклик у пошуку першого замовника, першого клієнта чи першого користувача. Відповідна підтримка може бути у вигляді баз даних, налагодження контактів, маркетингової підтримки або пілотних проєктів. Підтримка може бути просто у доступі до потрібної аудиторії.
5. Інфраструктура — від вузькоспеціалізованих високотехнологічних лабораторій з відповідним обладнанням до відкритих майстерень та офісних просторів спільного користування, — різні агенти інновацій на різних рівнях потребуватимуть різної інфраструктури. Інфраструктура — одна з найдорожчих типів підтримки інновацій, водночас є критично важливою, особливо для фізичних продуктів та технологій. Як правило, заклади вищої освіти, інноваційні центри, науково-дослідні інститути та відділи розробок великих компаній є операторами таких послуг в інноваційних екосистемах.
6. Експертиза / Консалтинг — доступ до вузькоспеціалізованої технічної експертизи є важливим мало не на всіх рівнях та для всіх об’єктів інновацій. Часто така експертна допомога потрібна від міжнародних визнаних експертів або організацій, які проходили через подібний досвід (у випадку політик). Бізнес-консалтинг стає важливим на другому та третьому рівнях, коли з’являються питання ціноутворення, фінансування, виведення на ринок тощо. Вузькопрофільні (тематичні, галузеві, технологічні) центри знань або центри компетентностей, центри підтримки бізнесу, консалтингові компанії є прикладами учасників екосистеми, які надають подібні послуги.
7. Підрядники / Постачальники — доступ до інформації про та допомога у налагодженні зв’язків з підрядниками та постачальниками. Особливо на етапі масштабування, доступ до промислової екосистеми, виробничих та технологічних спроможностей та відповідних компетентних, ефективних та доступних (логістично, з точки зору ціни) підрядників є критичним для агентів інновацій. Часто це вимагає налагодження контактів з іншими регіонами та навіть країнами, де є потрібні виробники, та підтримку юридичних аспектів взаємодії, особливо захист прав інтелектуальної власності. Центри підтримки бізнесу, галузеві асоціації та торгово-промислові палати є прикладами інституцій, які найчастіше надають такі послуги.

Розуміючи об’єкти інновацій, рівні інновацій та типи підтримки, можна припустити, які типи підтримки будуть потрібні на якому рівні і для якого об’єкту (позначено колами у відповідних квадрантах на матриці). Наприклад, для технологій демонстраційного рівня важливими є фінансування (без фінансів важко продемонструвати значущу технологію), інфраструктура (особливо для фізичної технології), фахова експертиза та як мінімум підтримка з захистом інтелектуальної власності та, ймовірно, фахові підрядники (інженери, технології, дизайнери тощо), залучені у демонстраційний проєкт. Відповідна логіка застосована для мапування типів підтримки інновацій для різних об’єктів на різних рівнях інновацій.

Застосування матриці рівнів впливу та типів підтримки інновацій

Для агентів інновацій матриця унаочнює шлях інновації, — часто підприємці, науковці або службовці мають наївне уявлення про зусилля, необхідні для доведення ідеї до успішного впровадження на ринках. Водночас вони також часто не орієнтуються у підтримці, яку вони потребують (можуть потребувати) та ролі інституцій, які таку підтримку надають, — не знають про існування підтримки та не можуть сформулювати запит. Як мінімум, матриця може допомогти зрозуміти, на яких рівнях знаходяться ваші ідеї продуктів, технологій, бізнес-ідеї або ідеї щодо реформ (нових політик) та за чим ви можете звертатися по допомогу (якщо є до кого).

Для учасників екосистеми інновацій матриця буде помічною у визначенні фокусу (ключового фокусу) діяльності, — чи організація працює передовсім з продуктовими інноваціями та які типи підтримки вона надає (чи ви допомогаєте шукати експертів, чи надаєте фінансування, чи маєте інфраструктуру, яка може бути помічною тощо). Матриця не має тематичного фокусу, — це ще один рівень складності (бо підтримка інновацій у штучному інтелекті та біохімії різниться за визначенням), водночас дивиться на формати та напрямки діяльності через призму інноваційної діяльності як такої. Також для учасників екосистеми матриця буде помічною для виявлення потенційних партнерів, які можуть доповнювати підтримку, або яким можна передавати агентів інновацій, якщо, наприклад, ви працюєте на першому рівні та виключно з інфраструктурною підтримкою, — кому передавати далі, коли продукти або технології готові до переходу на рівень пілотування (другий рівень), — розуміня горизонтальних зв’язків в екосистемі.

На рівні міста, регіону або країни матриця буде помічною для виявлення розривів в екосистемі інновацій, — на яких рівнях, для яких об’єктів та для яких типів підтримки у нас немає провайдерів, надавачів відповідних форматів підтримки, — ким ми не опікуємося взагалі? Яких форматів підтримки немає як таких, або драматично бракує? Матриця — це добра рамка для аналізу ефективності екосистеми інновацій загалом та для мапування викликів та можливостей розвитку екосистем.

Подивимось на розриви в екосистемі інновацій на прикладі Франківська:

• В Івано-Франківську немає операторів екосистеми, які допомагають з пошуком перших клієнтів / ринків або допомагають з підрядниками;
• У місті є гравці, які працюють з продуктами (MetaLab) та бізнесами (Центр підтримки бізнесу Промприлад.Реновація), але немає гравців, які підтримують пілотування / дозрівання (другий рівень) та масштабування (третій рівень) (команда MetaLab розглядає можливість надання підтримки продуктам на другому рівні).
• Фінансування як тип підтримки є рудиментарним — немає в кого залучати капітал та отримувати підтримку із таким залученням.

Реалістичні очікування від підтримки інновацій

Важливо реалістично оцінювати внесок екосистеми підтримки інновацій в економічний розвиток. Часто агенти інновацій (бізнеси, підприємці, науковці тощо) можуть чудово впроваджувати інновації без жодної підтримки, — і це найкращий сценарій. Водночас стимулювання інновацій сприяє пожвавленню інноваційної діяльності, — від появи нових ідей, які інакше би залишилися думками, до появи нових великих бізнесів. Екосистема інновацій потрібна, але не є панацеєю або обов’язковою умовою інноваційності в економіці.

Екосистема інновацій на початкових етапах свого становлення може бути не надто ефективною. Вона може бути результативною — генерувати сотні випускників інкубаційних програм, залучати кошти на десятки науково-дослідних технологічних проєктів, фінансувати десятки стартапів, — але так і не призвести до появи продуктів, якими користуються тисячі споживачів, або до вирощення великого бізнесу (не бути ефективною). Більше того, екосистема інновацій може призвести до відтоку високоінтелектуального та компетентного людського капіталу та бізнесів (бути шкідливою), — туди, де вони можуть отримати необхідну підтримку, — фінансування, доступ до експертизи, доступ до інфраструктури тощо. Тому дуже важливо для органів влади та самих учасників екосистеми критично оцінювати не лише свою результативність, але й вплив всієї системи на місто, регіон та країну. Розуміння та визнання розривів та провалів впливу має допомагати розбудові цілісної ефективної системи інновацій, — яких частин бракує, де відбувається канібалізація (надто багато гравців, які надають однакову пдітримку), які інституції треба створювати, реанімовувати або трансформовувати, як скеровувати фінансування (особливо європейське) розумно. Критичний аналіз існуючої системи інноваційної діяльності — на відміну від суцільно-позитивного рапортування та негативного підваження інноваційної діяльності — те, що потрібно на рівні міст, регіонів та країни загалом.

Наявність цілісних ефективних екосистем інновацій у різних містах та регіонах України допоможе підвищити добробут, допоможе швидше вирішувати суспільні виклики (від воєнних технологій та військових продуктів до політик відбудови та відновлення звільнених регіонів) та підвищить рівень та якість життя (від рівня доходів українців до перспектив та можливостей для молоді). Не створювати екосистеми інновацій ми не маємо права — так ми точно програємо конкуренцію за ринки майбутнього і програємо саме майбутнє, коли найкомпетентніші люди — агенти інновацій — шукатимуть можливостей де-інде.