Державне казначейство — система саботажу реформ в Україні

Держказначейство (офіційно — Державна казначейська служба України) — це серце бюрократичної системи сьогоднішньої України, її втілення, її уродливе обличчя, її символ. Це — головна система саботажу реформ в Україні. Нові реформатори у владі ще не збагнули або ще не стикнулись з цим монстром. Про реформування Держказначейства наразі не чути. А це наскрізь прогниле утворення не лише гальмує реформи, воно дискредитує саме поняття реформ. Більшість нормальних людей не стикалось з цією установою, і справедливо пильнує реформи, бюджети, призначення міністрів — для них/нас — це — реформи. А реформи і нові бюджети треба втілювати, — оплачувати — і тут вступає в гру Держказначейство. Через те, що у нас застряли в Казначействі кошти Європейського Союзу на реалізацію проекту Лабораторії міського простору, в останні місяці особисто занурився у гниль цієї системи. Це треба ламати по-живому і ось чому і як.

Суть Держказначейства — бути державним банком. Це — нормально і логічно. Якщо одне Міністерство або підрозділ має невикористані кошти, інші підрозділи можуть ними скористатись. Держава повинна регулювати оборот власних коштів, так, як це роблять комерційні банки.

Але зараз у діючій системі Держказначейства є запрограмовані, зашиті, намертво зацементовані у законодавчих актах хибні принципи — принципи зла:

1. Монополія без ефективного нагляду — Казначейство де-юре підпорядковано Мінфіну. Скажіть, який головний бухгалтер, якої міської ради, буде скаржитись до Мінфіну? Ефективного нагляду за діяльністю Держказначейства не існує. Немає ефективного органу, який може вирішити питання з Держказначейством день-в-день. Наприклад у нашому випадку Казначейство у м. Ладижин (Вінницька обл.) відмовляється реєструвати договір між партнерами єропейського проекту, — а без цього Ладижинська міська рада не може проплатити гроші партнерам. І при цьому договір просто повертають — без офіційного пояснення — просто повертають бухгалтеру міської ради. Немає офіційної відмови — немає проблеми. Кому скаржитись? Де цей орган, який вирішить цю проблему за два дні, а не два роки? Ми поставлені в ситуацію, коли ми маємо “вирішувати питання” — гарно, системно, красиво нас примушуть до корупції.
2. Банк для чужих грошей — Держказначейство є монополістом для обслуговування органів місцевого самоврядування, — а чому це розвелась монополія на гроші громад? Вишам лише з прийняттям нового Закону про освіту у 2014р. вдалось вирватись з тенет Держказначейства. Чому гроші громад стали державними?
3. Непотрібний наглядаючий орган — чому Держказначейство, клерки на місцевому та навіть обласному рівні, повинні мати право вето на реєстрацію для оплату договорів? Хто вони такі для розуміння суті договорів органів місцевого самоврядування та бюджетних установ? Хто вони такі, щоб розвертати договори через граматичні помилки? Працівники Держказначейства не можуть за визначенням бути фахівцями у всіх сферах, щодо яких вони переглядають договори. Для чого існує Держфінінспекція, суди?
4. Непотрібна бюрократія, псування людей та недоцільне витрачання податків — через відсутність нагляду, штучну монополію, Держказначейство наплодило процедури та процеси, які вимагають тисяч непотрібних клерків, — тисячі людей в органах місцевої влади тратять час на процедури, які створило Держказначейство і які не мають сенсу. Ця структура тратить час інших людей, а її працівники виконують непотрібні механічні роботи, мають монопольну владу над проведенням або непроведення платежів та жодного зовнішнього контролю. Ця структура перемелює працівників, — навіть якщо вони приходили в цю службу адекватними, вони стануть типовими бюрократами, не здатними до реформування, до проактивності, до нормальної роботи. Ця система утримується платниками податків — нами. Чому? Навіщо тисячі будинків по країні, тисячі працівників для перекладання паперів? Навіщо ми утримуємо службу з перетворення нормальних людей на висохших знервованих або корумпованих бюрократів?
5. Відсутність ключових показників ефективності — для Держказначейства ніхто не встановлював індикаторів ефективності — за скільки годин має бути проведений платіж, скільки часу має пройти з моменту контакту щодо проплати до проведення платежу. Немає КПЕ щодо вирішеня складних ситуацій (час на розрулення ситуації всередині Держказанчейства), КПЕ щодо фінансових штрафів (див нижче), КПЕ щодо % внесених електронно платежів тощо. Чи Держказначейство надає поради щодо фінансових рішень для своїх клієнтів — так, як можна очікувати від казначейства у комерційному банку? Хто і як вимірює ефективність цього монстра? Ніхто. Ніяк. Це не є структура, де сидять найкращі таланти у сфері фінансів. Це розплідник некомпетентності та забюрократизованості.
6. Немає фінансових штрафів та санкцій — якщо ваш клієнт вам не платить — логічно вимагати штраф — стандартні комерційні контракти мають стандартні параграфи щодо цього. Держказначейство не платить жодних штрафів. Неможливо примусити цю установу платити штраф за затримку платежів, відповідно немає стимулів для низових чиновників виконувати вчасно свої обов’язки. Це структура понад законами економіки, понад законами країни.
7. Вбудована системна корупція — система побудована на очній взаємодії людей — бухгалтерів органів місцевого самоврядування та державних установ. Якщо ви — бухгалтер міської ради, очевидно ви не хочете сваритись з чиновником в місцевому казначействі, тому що ця жіночка наступного разу не зареєструє ваш договір на оплату. А якщо вам конче конче треба проплатити за договором — як ви думаєте, як це вирішується? Це системно вбудована корупція, до якої залучені тисячі людей в країні, від простих бухгалтерів селищних рад до депутатів ВРУ, які “просять” за те, щоб зареєстрували або пропустили контракти. Навіть Представництво ЄС в Україні лише “просить” — так бояться цього монстра, і псування відносин з цією установою, за яку ми всі платимо. Знайшов статтю, яка чудово і в деталях описує цю системно вбудовану корупцію в Держказначействі — з 2011 нічого не змінилось. Ця система примушує тисячі людей (від бухгалтерів до депуатів ВРУ) непродуктивно витрачати свій час — це пряма шкода державі — мільйони людиногодин, витрачених впусту. Держказначейство своїм існуванням наносить системну шкоду Україні. Ця система коштує більше, ніж ми на неї тратимо. Вона — шкодить.
8. Система приховування внутрішнього державного боргу — так, теперішній керівник Держказанчейства Тетяна Слюз (перед поверненням в цю службу вони була депутатом ВРУ від Батьківщини), багато зробила для того, щоб платежі пішли. Попередня банда вивела з Казначейства кошти не лише попередніх, але й майбутніх періодів — йшли проплати лише по “своїх договорах”, — там, де дерібанили тендери. Але — наша ситуація (див. п.1) свідчить про те, що Держказначейство насправді розвертає договори — не реєструє їх — і відповідно штучно створює ситуацію прекрасного стану загального казначейського рахунку — і рапортує про це на своєму сайті. Насправді Держказначейство приховує внутрішній борг — і про це мають знати доноори України — і в першу чергу Міжнародний Валютний Фонд. Скільки договорів “розвернуло” Казначейство? Скільки мільярдів, які знаходяться на рахунках Казначейства, насправді належать іншим організаціям, аж ніяк не державі?
9. Шкода іміджу країни через затримки проектів — затримки з платежами Держказначейством (як у нашому випадку, коли Ладижинська міська рада не може зареєструвати договір з Спільнотою СВБ для переказу першого траншу коштів проекту Залученням громади до планування міського простору (Community Involvement in Urban Spaces Planning), який фінансує ЄС і де головним партнером є Ладижинська міська рада. Аналогічно не можуть піти платежі Ладижинській АМЕР та Добропільській АМЕР) призводять до зупинки проектів. Ми в курсі про ще кілька проектів, які стоять через Казначейство (фінансовані проектом Support for Regional Development in Ukraine). Хто буде давати кошти Україні, якщо проекти застрягають в Держказначействі? Це — саботаж реформ, це саботаж країни у скруті. Чи Кабінет Міністрів вважає, що про це донори не знають?
10. Дискредитація децентралізації — без кардинального перетрусу процесів та процедур Держказначейства та виведення коштів органів місцевого самоврядування з Держказначейства всі натяки на децентралізацію — брехня. Через казначейство залишається безліч важелів контролю коштів громад. Держказначейство — це гачок, на якому тримають громади і якщо цей гачок не скасувати — жодної децентралізації не буде. Перебудуйте Держказначейство — тоді говоріть про децентралізацію.

Що треба робити вже:

1. Мінфін, а саме пані Яресько, має скасувати свій документ “Пріоритетні напрямки роботи Державної казначейської служби на 2015р” — це класика бюрократії — у цьому плані немає жодного вимірювального показника — це загальне бла-бла. Мінфін повинен переробити документ і встановити показники ефективності — (1) вийти на проведення платежів за 3 дні, (2) на 50% зменшити скарги на Держказначейство (і вказати той департамент самого Мінфіна, куди можна скаржитись) і т.д. і т.п. Мінфін має призначити уповноваженого з наведення порядку у Держказначействі — знайдіть нормальну людину в Мінфіні і зробіть з нього/неї публічну фігуру, яка буде цербером, головним рушієм реформ. Цій людині поставлять пам’ятник/табличку.
2. Найняти зовнішніх консультантів (або вони це зроблять про-боно) для перегляду усіх внутрішніх бізнес-процесів та процедур Держказначейства. Представити звіт з планом скорочення процесів, персоналу із одночасним підвищенням зарплат тим, хто залишиться. Визначення рамку компетенцій для працівників Держказначейства.
3. Вивести кошти органів місцевого самоврядування з Держказначейства. Просто взяти і вивести. Пора довіряти громадам.
4. Створити коаліцію неурядових організацій, асоціацій органів самоврядування для громадського нагляду над Держказначейством. Але тут маємо конфлікт інтересів — асоціації такі як Асоціація міст України — теж не хочуть сваритись з Держказначейством — з очевидних причин — їм треба “вирішувати” проблеми (див, п.7). Тут потрібні “нарвані” активісти.
5. Створити міжфракційну групу депутатів “За реформу Держказначейства”, які мають щомісяця вимагати від Мінфіна реформ цієї структури. Невже бракує дільниць, де застрягли кошти, і де депутатів дістають проханнями “посприяти”, “допомогти”, “звернутись”? Це — трата часу депутатів.

Цим довше я це писав, тим більше схиляють до думки, що Держказначейство можна взагалі скасувати. Дозволити всім структурам відкривати рахунки на умовах тендеру у банках 1-ої групи (найбільших). Держказначейство створити з нуля новими людьми через три роки. Не прихильник радикальних реформ, але це — той випадок, коли по-іншому не можна. Лише тоді заживемо по-новому — хто там це казав?