Про фінансування регіонального розвитку

Припустимо, ви працюєте в Європейській Комісії і хочете допомогти розвитку України. Найкраща допомога, як відомо, — грошима. Добре, у вас лишилось пару десятків мільярдів євро після допомоги Греції, і ви хочете їх виділити Україні. Ви звертаєтесь до уряду, до президента цієї країни і озвучуєте це бажання. І що ви отримуєте? Пропозицію профінансувати 18 ключові реформи і пропозицію влити гроші в бюджет. Вам це пропонують на спеціально скликаній конференції. Вам стає моторошно.

Ви прекрасно розумієте, що давати гроші прямо в бюджет (бюджетна підтримка) найбільш корумпованої країни в Європі буде лише божевільний. Фінансувати 18 реформ ви не можете, бо це забагато, і взагалі — чого ви маєте фінансувати реформи — ви хочете фінансувати конкретику, а не абстрактні речі. Ви хочете фінансувати речі, які запустять економіку без потреби вливати в неї дотації знову і знову, створять робочі місця без потреби ці робочі місця постійно дотувати, проекти, які розбурхають людей до економічної та соціальної активності, а не підуть на проїдання і т.д. — словом, ви хочете фінансувати проекти, які вчать ловити рибу, а не годують дармовою рибою. Ви хочете прозорості розподілу, рівних можливостей доступу до коштів, ефективного механізму управління, оцінки результативності. Ви хочете, щоб ваші кошти дішли до громад та людей. Ви точно не хочете давати гроші ваших платників податків в руки цих чиновників і депутатів. Вам потрібна зрозуміла вам система.

Такою зрозумілою для ЄС системою є фонди регіонального розвитку, — саме через такі фонди вливаються структурні фонди допомоги ЄС менш розвиненим країнам-членам, — тій самій Польщі чи Румунії. Вливаються десятками мільярдів євро. Фонди регіонального розвитку мають зрозумілі цілі, механізми та прозорі структури управління. Кошти доходять до конкретних громад, організацій громадянського суспільства, університетів та компаній, — через відкриті конкурси проектів. І так, багато коштів доходить саме до компаній — на оновлення обладнання, впровадження нових технологій, підвищення компетенцій персоналу і т.д.

У нас теж є Державний фонд регіонального розвитку. Там теж мільярди — наразі гривень. І з нього фінансують — тільки наразі не розвиток, а об’єкти соціального призначення — дахи у школах, заміну рам у лікарнях, очисні споруди та дороги. Типові проекти проїдання, з мінімальним потенціалом створення робочих місць чи подальшого розвитку. Проте з максимальним потенціалом перерізання стрічок на відкриттях об’єктів. Проекти подають, розподіляють та визначають адміністрації та органи місцевого самоврядування. Конкурси — формальні, процедури — теж.

Загалом, фінансувати соціальну інфраструктури потрібно — громади не мають коштів у власних бюджетах для тих самих доріг, ремонтів та будівництв. Але не можна вважати розвитком те, що насправді є проїданням. Хтось має платити податки — і потрібно створювати умови для розвитку таких платників податків.

У 2014р. зробили спробу внести зміни у постанову 196, яка регулює діяльність ДФРР. Кардинально нічого не змінилось — лише пролобіювали окремим рядком підтримку індустріальних парків з коштів ДФРР.

Ви би вкладали мільярди євро в такий фонд? Я би не вкладав. А уявіть, якщо в у нас була прозора, ефективна, дієва система роботи Державного фонду регііонального розвитку? Уявіть, наскільки б легше б стало б тому самому Європейському Союзу вкладати кошти в Україну.

Пропозиції змін ДФРР

Змінити ДФРР можна і треба. Попередні абзаци “введення в тему” були не просто так — потрібно пояснити, чому ДФРР є таким важливим для країни. І це не просто нарікання в пусту — нещодавно передали в Мінрегіонбуд пропозиції від нас (агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks). Нижче — власне запропонована рамка роботи ДФРР.

Принципи роботи ДФРР

1. Відкритість — конкурсний відбір проектів на всіх рівнях
2. Прозорість — наявність та доступність інформації про діяльність Фонду для заінтересованих сторін
3. Ефективність — відповідність результатів проектів та операційних програм витраченим ресурсам
4. Чесність — відсутність конфліктів інтересів під час прийняття рішень
5. Відповідність — цілі операційних програм підкріплені необхідним ресурсом
6. Тяглість — врахування попередніх напрацювань
7. Стратегічність — відповідність регіональним та місцевим стратегіям розвитку

Ключові напрямки:

1. Розвиток бізнесу
2. Спроможність громад
3. Людський капітал
4. Соціальна інфраструктура

1. Операційні програми ключового напрямку Розвиток бізнесу

1. Розвиток малого та середнього бізнесу
2. Комерціалізація та трансфер технологій
3. Підтримка кластерних ініціатив та кластерів
4. Індустріальні парки та промислова інфраструктура
5. Креативні та культурні індустрії
6. Підтримка науково-дослідних робіт та конструкторських розробок
7. Підтримка експортного потенціалу та адаптації до стандартів ЄС

2. Операційні програми ключового напрямку Спроможність громад

1. Просторовий розвиток громад
2. Інституційний розвиток об’єднаних громад
3. Пост-індустріальні території
4. Розв’язання екологічних проблем
5. Розвиток державно-приватного партнерства у громадах
6. Спроможність місцевих організацій громадянського суспільства
7. Впровадження електронного урядування та прозорість діяльності громад

3. Операційні програми ключового напрямку Людський капітал

1. Професійно-технічна підготовка кадрів
2. Компетенції у системі освіти
3. Компетенції медичного персоналу
4. Компетенції організацій та установ громад
5. Молодь громад
6. Соціальна згуртованість громад

4. Операційні програми ключового напрямку Соціальна інфраструктура

1. Інфраструктура системи освіти
2. Інфраструктура сфери охорони здоров’я
3. Інфраструктура культури та соціальної сфери
4. Місцеві дороги
5. Інфраструктура систем життєдіяльності
6. Розвиток транспортних систем та систем мобільності
7. Сталий розвиток міст

Програма адміністрування ДФРР

1. Національний реєстр проектів розвитку
2. Підготовка конкурсів
3. Оцінка заявок та контрактування
4. Моніторинг та оцінка ефективності проектів та операційних програм
5. Підготовка операційних програм
6. Координація з іншими програмами та фондами та міжнародна співпраця
7. Комунікація та промоція результатів

Типи проектів:

1. Національні проекти — від 50 млн грн
2. Великі проекти — від 10 млн грн до 50 млн грн
3. Малі проекти — від 1 млн до 10 млн грн
4. Мікро проекти — до 1 млн грн

Етапи впровадження проектів:

1. Визначальний — концепція
2. Оціночний — ТЕО
3. Підготовчий — ПКД
4. Впровадження — фаза 1, фаза 2, фаза 3

Критерії відбору проектів:

1. Виконання кількісних та якісних показників цілей стратегії регіонального розвитку до 2020р та регіональних стратегій розвитку (критерій порівняння)
2. Співфінансування не менше ніж 10% з регіонального бюджету та не менше ніж 5% з місцевого бюджету або і нших джерел фінансування (критерій порівняння)
3. Відповідність цілям та пріоритетам операційних програм (критерій відсікання)
4. Наявність ключових показників ефективності та можливість порівняти КПЕ даного проекту із аналогічними проектами (критерій відсікання)
5. Визначеність операційної програми, типу проекту та етапу впровадження. Відповідність вимогам для відповідних операційних програм, типів проектів та відповідних етапів впровадження проектів. (критерій відсікання)
6. Взаємодія — між різними громадами, міжсекторна
7. Розподіл коштів між ключовими напрямками, операційними програмами, типами проектів та етапами впровадження

Реформування системи регіонального розвитку загалом і конкретно Державного фонду регіонального розвитку — це гігантське завдання. Згори запропоновані лише принципи і напрямки верхнього рівня — і вже їх треба проговорювати. Крім того, потрібні оцінки бюджетів, механізми відбору, прописані процедури, розроблені регіональні стратегії, національні та регіональні операційні програми, механізми узгодження процесів на рівні громада-регіон-центр. І це в країні, де не існує жодного аналітичного центру, який фахово займається регіональним розвитком, а отже немає пропрацьованих стратегічних підходів (а їх треба хоча б пару — має бути конкуренція підходів та ідей).

Словом, далі буде. У нас все лише починається. Створимо нормальний прозорий ДФРР — прийдуть і до нас кошти Європейського Союзу.