Види ліцензій на код ч.1

Permissive Licenses: MIT, BSD-licenses, Apache 2.0

Ви хоч раз чули, що 💻 комп’ютерна програма (в т.ч. код) є об’єктом авторського права, як і літературні, музичні та художні твори та захищається як українським законодавством, так і міжнародним правом (Договір WIPO про авторське право від 1996 року). А тому, використовувати чужий код без дозволу є порушенням авторських прав власника.

Іноді можна почути — “я купив або завантажив код у бібліотеці і тому він мій”, але не все так просто. Навіть куплений код можна використовувати лише в рамках ліцензійної угоди (EULA — End User License Agreement), що зазвичай знаходиться у нижньому футері веб-сторінки у розділі зі скромною назвою “legal”. Зазвичай ви погоджуєтеся з її умовами реєструючись, купуючи, завантажуючи програму автоматично. І так, ви маєте тільки ті права, що визначені EULA. Враховуючи, що EULA є договором приєднання, то змінювати її умови зазвичай не можна.

Як правило, щоб не “створювати велосипед” і не витрачати час, розробники користуються перевіреними open source бібліотеками. Найпопулярнішими бібліотеками наразі є Github, Npmjs, Node js. Такі бібліотеки мають свої Правила користування, з якими необхідно ознайомитися до використання сервісу, щоб розуміти обсяг своїх прав та гарантії, якщо такі надаються.

Видів ліцензій на код близько 80 😰 Тому сьогодні розберемося з найчастіше вживаними. А для зручності пропонуємо ознайомитись з інформацією у формі таблиці. Кажуть, так краще запам’ятовується.

Для початку розберемося у загальних поняттях — open-source software, free software, public domain.

Відкрите Програмне Забезпечення (open-source software) містить вихідний код, який можна переглядати, вивчати та змінювати на умовах ліцензії.

Free software робить акцент саме на свободу використання, модифікації та поширення програмного забезпечення безкоштовно. Цікаво, що поняття open-source software з’явилося пізніше free software і з часом отримало більше шанувальників через рівень захищеності коду, можливості подальшої монетизації.

Також, вихідні коди відкритих програм можуть випускатися як public domain (публічне надбання). Це означає, що такі програми не охороняються авторським правом, а тому не існує будь-яких обмежень щодо їх використання. Звертаємо увагу, що код без зазначення явних умов ліцензії, який ви знайшли в інтернеті, ще не є автоматично public domain і може мати обмеження у використанні.

Умовно всі ліцензії на відкриті програми можна поділити на: ліцензії з copyleft та без copyleft. Ліцензії з copyleft (ще називають “авторское лево”) вимагають, щоб модифіковані версії програми теж залишалися вільними для інших користувачів (програми стають публічним здобутком), а ліцензії без copyleft — відповідно навпаки, дозволяють автору додавати свої обмеження.

Почнемо з “дозвільних” ліцензії.

Permissive Licenses

Такий вид ліцензій має найбільш дозвільний характер щодо використання програми і містить мінімальні вимоги щодо її модифікації та поширення. Також, у дозвільних ліцензіях дозволяється подальше закриття коду, тобто це ліцензії без copyleft. Основними видами таких ліцензій є MIT, Apache та ліцензія BSD.

Як ви помітили, ліцензії можуть мати декілька версій і кожна характеризується своїми особливостями, не всі ліцензії є сумісними з іншими видами, тому у цьому питанні є достатньо “підводного каміння”. Рекомендуємо завжди ознайомлюватися зі змістом ліцензій до завантаження програмного забезпечення, а якщо ви обираєте ліцензійні умови для свого софту — звертайтеся до Digilaw.

У наступний раз поговоримо про легендарні ліцензії, що було створені GNU Project в рамках руху Free Software Foundation.