Податкове резидентство:
де та коли сплачувати податки українцям за кордоном
Понад 10 мільйонів українців вимушено виїхали за межі України з початку повномасштабної війни за даними правління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Переїзд до іншої країни та релокація бізнесу тісно пов’язані із питанням сплати податків в країні перебування.
Ми вже частково писали про набуття податкового резидентства, проте сьогодні ми детально розберемо коли варто замислитися про податкове резидентство фізичних осіб за кордоном, а також коли та як сплачувати податки за кордоном.
Хто такий податковий резидент?
Податковий резидент визначається як фізична особа, яка підлягає оподаткуванню в певній країні на підставі перебування в цій країні, наявності нерухомості, або у зв’язку із зміщенням «центр життєвих інтересів» до певної країни.
Які ж критерії податкового резидентства?
В більшості країн світу щоб стати податковим резидентом потрібно:
- або безперервно перебувати на території країни 183 дні та більше;
- або мати в цій країні «центр життєвих інтересів».
Тут важливо розібратися з поняттям «центр життєвих інтересів». Загальноприйнятого визначення немає, оскільки цей термін може включати в себе різні складові.
Разом з тим, відповідно до коментарів Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) до Модельної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування до складових поняття “центр життєвих інтересів” (centre of vital interests) можна віднести:
родинні та соціальні зв’язки;
культурну та політичну діяльність;
місце провадження бізнесу чи підприємницької діяльності, яка приносить прибуток;
місце постійного проживання, перебування;
місце, з якого особа керує своїм майном.
Так, якщо умовний український IT-спеціаліст релокейтнувся до однієї із країн ЄС, пробув там більше 183 днів (за загальним правилом), то податкова служба цієї країни вважатиме його податковим резидентом такої країни.
А що ж з цим робити?
Першочергово, визначитися де сплачувати податки: в Україні чи в країні перебування.
В залежності від ситуації та роду зайнятості, порядок визначення країни сплати податків може бути різним.
1) Робота за трудовим договором
З практичної точки зору ми вирішили обрати певну країну та на її прикладі розібрати різні ситуації.
Оскільки однією із найбільш популярних країн для релокації стала Польща, то зосередимося на ній.
Заробітна плата та інші подібні винагороди, отримані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в іншій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі (відповідно ст. 15 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, укладеної між Урядом України та Урядом Республіки Польща).
Тобто, якщо Ви виїхали до Польщі та працевлаштувалися, то Ваш роботодавець буде податковим агентом, а отже саме роботодавець буде утримувати податки, виплачуючи Вам винагороду на банківський рахунок в закордонному банку.
У разі, якщо Ви вирішите задекларувати отриману за кордоном заробітну плату в Україні, то потрібно буде сплатити й податки з задекларованої суми доходу.
Разом з тим, суму податків, сплачених за кордоном, можна зарахувати в Україні за наявності довідки про суму сплаченого податку та базу та/або об’єкт оподаткування, яка видається уповноваженим податковим органом країни, в якій було сплачено податки. Така довідка підлягає перекладу українською мовою із засвідченням такого перекладу нотаріусом (відповідно до п. 13.4 ст. 13 Податкового кодексу України).
Розглянемо ситуацію на практичному прикладі:
У Польщі ставки ПДФО становлять 18% (на перші 85 528 злотих доходу в календарному році) і 32% (на суму перевищення). Відтак, після сплати податків в Польщі та подальшій декларації доходів після оподаткування в Україні, необхідно буде лише сплатити 1,5% військового збору до бюджету України, оскільки ставки ПДФО однакові, а механізму зарахування іноземного податку в рахунок сплати військового збору немає (за умови пред’явлення довідки для зарахування сплачених податків в Польщі).
Якщо ж Ви виїхали до Польщі та при цьому продовжуєте працювати за трудовим договором з українським роботодавцем, то в даному випадку, при перевищенні 183 днів перебування в іншій країні (за загальним правилом), іноземний ПДФО цієї країни застосовується до української зарплати, нарахованої за період з дати переїзду до такої країни.
Тому, Ви маєте задекларувати такі доходи в податковій службі Республіки Польщі та сплачувати податок, згідно з місцевими процедурами. При цьому, після остаточного повернення до України Ви також маєте право на зарахування суми сплачених податків за кордоном до суми нарахованих податків в Україні на підставі відповідної довідки.
2) Підприємницька діяльність
Якщо український ФОП проживає в іншій країні та продовжує отримувати доходи від своєї підприємницької діяльності, то до спливу 183 денного строку такий ФОП повинен декларувати ці доходи та сплачувати податки з таких доходів в Україні.
Відповідно, після 183 днів такий ФОП визнається податковим резидентом іноземної країни та, як наслідок, доходи, отримані такою особою починаючи з дати приїзду будуть оподатковуватися в країні перебування.
ФОПи на єдиній системі
При цьому, варто зазначити, що для ФОПів “єдинників” процедури уникнення подвійного оподаткування не передбачено. Чинна форма декларації платника єдиного податку не передбачає можливості зарахування іноземного податку в рахунок сплати єдиного податку.
ФОПи на загальній системі
В свою чергу, ФОПи, які перебувають на загальній системі, можуть скористатися положеннями статті 14 Модельної Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка передбачає, що дохід, що отримується резидентом однієї Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадків, коли така особа надає професійні послуги чи здійснює іншу діяльність незалежного характеру в іншій Договірній Державі.
Податковий трюк
Однак, є один magic trick, який може врятувати українців від сплати податків за кордоном — визнання перебування в іноземній країні вимушеним кроком, у зв’язку із війною в Україні на підставі роз’яснення OECD (ОЕСР — Організація економічного співробітництва та розвитку) або на підставі роз’яснення податкового органу окремої країни, в якому би зазначалося, що українці, які були вимушені виїхати з України після 24.02.2022 року або не змогли повернутися до України у зв’язку із війною в Україні не мають визнаватися податковими резидентами країни тимчасового перебування, адже перебувають в цій країні вимушено, у зв’язку із надзвичайною ситуацією в Україні.
Такого роз’яснення відносно поточної ситуації із українськими громадянами, які вимушено виїхали за межі України OECD поки не праймала, однак маємо надію, що найближчим часом це питання буде врегульоване.
Не поспішайте розчаровуватися!
По-перше, подібне роз’яснення вже приймалося в період спалаху всесвітньої пандемії COVID-19, в якому OECD зазначило, що особи, які вимушено залишилися в певній країні через неможливість повернутися до країни свого резидентства у зв’язку із надзвичайною ситуацією — пандемією COVID-19 та обмеженнями, викликаними цією ситуацією, не мають визнаватися податковими резидентами країни вимушеного перебування.
По-друге, податкові служби певних країн випустили власні роз’яснення з цього приводу.
Українцям в Ірландії
Податкова служба Ірландії видала роз`яснення, згідно з яким не обкладається ірландським податком і внеском на соціальне страхування заробітна плата від українських працедавців резидентів України, які приїхали до Ірландії через війну. Можливо, податкові органи інших країн наслідують цей приклад — або погодяться з аргументом, що перебування в іншій країні з 24.02.2022 до закінчення воєнних дій було вимушеним і тому ці дні не мають враховуватись до складу 183 днів для набуття податкового резидентства.
Українцям у Польщі
Також, 06.07.2022 року Міністерство фінансів Республіки Польщі видало роз’яснення, зі змісту якого вбачається, що уряд Польщі з розумінням ставиться до того, що у багатьох українців центр життєвих інтересів залишився в Україні та українці вимушено перебувають у Польщі, а тому підхід до визнання/невизнання українців податковими резидентами Польщі буде індивідуальним та дуже гнучким.
Висновки:
Підбиваючи підсумки, слід наголосити, що в ситуації із податковим резидентством немає однозначної відповіді та панацеї для кожного українця, який вимушено покинув Батьківщину. Більше того, в будь-який момент може бути прийнято роз’яснення OECD, яке внесе свої коригування у цю ситуацію, тому don’t give up a hope!
Рекомендації від команди Digilaw для ФОПів:
В ситуації із ФОПами, які вимушено релокувалися за межі України, ми можемо порекомендувати два варіанти:
1) Декларувати доходи та сплачувати з них податки в Україні, з огляду на те, що центр життєвих інтересів залишається в Україні та переїхали Ви вимушено, у зв’язку із війною (такий варіант є досить ризиковим, оскільки на Вас покладається обов’язок доводити перед податковими органами країни перебування, що Ваш центр життєвих інтересів залишився в Україні і саме тому Ви продовжуєте сплачувати податки в Україні. Ризик полягає в тому, що станом на сьогодні немає чіткої позиції з приводу того, чи можна вважати війну в Україні вимушеною обставиною для релокації громадян України та на підставі цього не включати строк їх перебування до 183 денного строку);
2) Закрити ФОП в Україні та зареєструватися як підприємець в країні перебування (на наш погляд, цей варіант є найбільш раціональним та найменш ризиковим, оскільки уникнути проблем із податковою службою в країні перебування з приводу подвійного оподаткування доходів, отриманих як ФОП в Україні).
Для українських ФОПів, які вже перебувають у Польщі або тільки збираються релокуватися, та які розглядають другий варіант, описаний вище, надаємо актуальну інформацію щодо систем оподаткування доходів/прибутків підприємців в Польщі.
Jednoosobowa działalność gospodarcza (JPG — польський аналог ФОП в Україні) може оподатковуватися одним із трьох видів податку:
- Skala podatkowa (загальний податок) — це податок, який є стандартним та доступним за замовчуванням при реєстрації JDG. Ставка податку складає 12% для доходів від 30 до 120 тисяч злотих та 32% — для доходів, які перевищують 120 тисяч злотих. Дохід до 30 тисяч злотих податком не обкладаються.;
- Podatek liniowy (пропорційний податок) — ставка податку встановлюється на рівні 19% для усіх доходів, незалежно від суми таких доходів. При цьому, доходи до 30 тисяч злотих підлягають оподаткуванню.
- Ryczałt (фіксований податок) — ставка податку від 2% до 17% в залежно від видів економічної діяльності JDG. Для IT спеціаліста ставка може бути від 8,5% (консультування з питання розробки ПЗ) до 12% (розробка ПЗ), в залежності від КВЕДів.
Варто також звернути увагу на те, що перші два види податків (Skala podatkowa та Podatek liniowy) дозволяють зменшити базу оподаткування на розмір витрат, необхідних для здійснення діяльності.
Ярослав Барвенко,
Юрист Digilaw
