Механізми залучення коштів в Україні та США.

Інвестування в стартап. Порівняння України та США.

За даними британської маркетингової агенції Get2Growth щороку в світі з’являється більше 300 мільйонів нових стартапів. При цьому, в США, за різними підрахунками, активно провадять діяльність мінімум 20 000 технологічних стартапів.

В Україні, за різними підрахунками, станом на 2021 рік, загальна кількість стартапів складає від 1000 до 4000.

Розвиток IT індустрії в Україні набирає обертів, тому аналіз існуючих механізмів залучення інвестицій в українські стартапи є досить актуальним навіть під час війни.

Що таке стартап?

Законодавчого визначення терміну “стартап” в Україні на сьогодні не існує. З англійської дієслово “to start up” означає “розпочинати, запускати щось”.

Простою мовою, стартап — це новостворена компанія, яка потребує залучення інвестицій для подальшого розвитку та реалізації інноваційної бізнес-ідеї.

Важливим етапом юридичної підготовки запуску стартапу є визначення організаційно-правової форми компанії.

Так, у США переважна більшість стартапів зареєстрована як C-corp в штаті Делавер. Такий вибір склався історично та наразі є швидше звичаєм ділового обороту, аніж вимогою закону, оскільки професійні інвестори та венчурні фонди можуть відмовитися інвестувати в компанію, яка зареєстрована в іншій організаційно-правовій формі чи у іншому штаті.

В Україні ж, у зв’язку із тим, що законодавство в сфері інвестування у стартапи знаходиться на початковому етапі свого розвитку, найбільш оптимальним та збалансованим варіантом є реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю.

Механізми залучення інвестиції у США.

Сполучені штати Америки є однією із найбільш привабливих країн для запуску стартапу та залучення інвестицій. Цьому сприяє ряд факторів, зокрема:

• наявність культури інвестування;
• наявність еко-системи для розвитку стартапів (привіт Silicon Valley);
• наявність ґрунтовного законодавчого закріплення порядку залучення коштів для стартапів;
• зацікавленість держави у появі нових компаній.

Завдяки чималої популярності стартапів в США, існує багато різних механізмів залучення інвестицій у стартап.

До основних можна віднести:

• Залучення коштів за допомогою краудфандингових платформ;
• Залучення коштів напряму від інвесторів (ангельські інвестори та FFF (friends, family and fools);
• Залучення коштів від венчурних фондів.

Особливість інвестування в американські стартапи полягає в тому, що під кожен з механізмів інвестування існує декілька законодавчих регуляцій:

• Regulation Crowdfunding та Regulation A+ найчастіше застосовуються для краудфандингу;
• Regulation D та Regulation S застосовується переважно для залучення коштів напряму від інвесторів, без залучення краудфандингових платформ.

Чим же відрізняються ці механізми та регуляції?

Основні відмінності полягають в тому, що “піднімати раунд” за допомогою краудфандингу, за законами США, можливо тільки за допомогою сторонніх спеціалізованих платформ, які отримують акредитацію у SEC (Комісія США з цінних паперів і бірж), в той час як для того, щоб залучати кошти напряму від інвестора користуватися послугами краудфандингових платформ не потрібно.

Окрім цього, зазначені механізми та регуляції відрізняються:

• лімітами розміру інвестицій, який стартап може залучити;
• обмеженнями щодо акредитації інвесторів;
• обмеженнями щодо публічного рекламування інвестиційної пропозиції;
• вимогами щодо відповідності стартапу Blue Sky Laws штату, з якого планується отримувати інвестиції;
• вимогами щодо необхідності проходження додаткової перевірки SEC.

Давайте розглянемо декілька регуляцій більше детально:

1. Вимоги та обмеження за Regulation Crowdfunding:

• Сукупна вартість об’єму цінних паперів, які можуть бути продані стартапом інвесторами протягом 12 місячного періоду, який передує даті опублікування пропозиції чи безпосереднього продажу, не може перевищувати $5 000 000;
• Залучення інвестицій можливе лише за допомогою сторонніх спеціалізованих краудфандингових платформ;
• Обмеження щодо максимального розміру інвестицій, який може бути залученого від неакредитованого інвестора: в залежності від щорічного “чистого” доходу або не більше $2200, або не більше 5–10% від суми такого доходу.
• Необхідно розкривати фінансову інформацію про компанію та подавати до SEC відповідну форму.

Аби інвестор вважався акредитованим він повинен:

або мати щорічних дохід, який перевищує $200 000 (або більше $300 000, якщо інвестуються кошти подружжя) за останні два роки, що передують даті угоди та при цьому мати очікування отримати мінімум таку ж суму доходу в поточному році;

або мати власний капітал, вартість якого перевищує $1 000 000;

Додаткові критерії:

• акредитованим інвестором може бути визнана особа, яка тривалий час пропрацювала в приватному інвестиційному фонді (за умови дотримання одного з основних критеріїв);
• акредитованим інвестором може бути визнана особа, яка має достатній рівень знань у інвестиційній сфері та може підтвердити це відповідними сертифікатами (за умови дотримання одного з основних критеріїв).

2. Вимоги та обмеженням за Regulation A+:

Слід звернути увагу на те, що за цей механізм залучення інвестиції передбачає два рівні (Tiers).

Загальні обмеження двох рівнів:

• Сукупна вартість об’єму цінних паперів, які можуть бути продані стартапом інвесторам протягом 12 місячного періоду, який передує даті опублікування пропозиції чи безпосереднього продажу варіюється від $20 000 000 до $75 000 000;
• Обмеження щодо інвестицій від неакредитованих інвесторів: для першого рівня — відсутні, для другого — не більше 10% від суми щорічного доходу або від суми вартості власного капіталу (в залежності від того, яка сума більше);
• Необхідно розкривати фінансову інформацію про компанію та подавати до SEC відповідну форму (Form 1А).
• Більш складна, в порівнянні з Regulation Crowdfunding процедура організації інвестиційного раунду та більш жорсткі вимоги щодо розкриття фінансової інформації щодо стартапу.

3. Вимоги та обмеження за Regulation D:

Серед видів цієї регулюції ми вирішили зосередитися на Regulation D (506(b), оскільки її вимоги є найбільш лояльними для стартапу, а саме:

• Ліміту на сукупну вартість об’єму цінних паперів, які можуть бути продані стартапом протягом 12 місячного період не встановлено;
• До інвестування допущені акредитовані інвестори у необмеженій кількості та не більше 35 неакредитованих інвесторів;
• Стартап не може публічно рекламувати інвестиційну пропозицію;
• Стартап має подати форму (Form D) до SEC протягом 15 днів з моменту першої інвестиції за цією регуляцією;
• У разі, якщо стартап залучатиме інвестиції від неакредитованих інвесторів, застосовуються додаткові вимоги щодо публічного розкриття фінансової інформації.

Механізми залучення інвестицій в Україні:

Як ми зазначали в самому початку, в Україні культура інвестування не так поширена та перебуває на початковому етапі свого розвитку.

У зв’язку із набранням чинності Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки” для українських стартапів стали доступні деякі інвестиційні інструменти для залучення та юридичного оформлення інвестицій: конвертована позика, опціон.

Зазначені механізми є достатньо розповсюджені в країнах англосаксонської системи права та вже довели свою ефективність та корисність для залучення інвестицій.

Детальніше про договірне оформлення інвестицій ми розкажемо у наступних статтях команди Digilaw. Тому підписуйтесь, аби не загубитися.

На відміну від законодавства США, українське не передбачає розгалуженої системі механізмів залучення інвестицій в стартап, а наявні механізми є надто складними та не оптимізованими.

Так, серед основних механізмів слід виділити наступні:

• Залучення інвестицій в ТОВ за допомогою конвертованої позики;
• Залучення інвестицій в ТОВ, шляхом укладення договору купівлі-продажу частки з відкладальною обставиною.

Обидва механізми є схожими в своїй реалізації та по суті відрізняються лише певними умовами, на надаються інвестиції.

На що потрібно звернути увагу при залученні інвестицій в ТОВ:

• Необхідно провести due diligence компанії та розроблений покроковий roadmap залучення інвестицій в ТОВ;
• Має бути належним чином розроблений статут із особливими положеннями, які дозволять реалізувати один із обраних механізмів залучення інвестицій;
• В компанії має бути сформований резервний капітал;
• Має бути чітко визначено момент, з яким пов’язується набуття інвестором права на частку в статутному капіталі ТОВ;
• Усі процедурні моменти та переходи часток мають бути правильно оформлені.

Висновки:

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що тенденція запозичення українським законодавцем окремих елементів та механізмів інвестування з англійського права, на наш погляд, є позитивною, оскільки розкриває інвестиційний потенціал країни та надає інвесторам можливість безпечно інвестувати в українські стартапи.

Разом з тим, існуючі в Україні механізми інвестування потребують доопрацювання та доповнення. Зокрема, вкрай необхідним є закріплення на законодавчому рівні можливості залучення інвестицій в українські стартапи через краудфандинг, так як такий механізм дозволяє залучати значні об’єми інвестицій з усього світу у більш-менш автоматизований спосіб, що значно пришвидшує та спрощує процес залучення інвестицій як для стартапу так і для інвесторів.

Якщо Ви вирішили запустити стартап, то команда Digilaw стане надійним юридичним партнером у супроводі такого процесу.

Ярослав Барвенко,

Юрист Digilaw