Марсель, заплив Château d’if — Le Défi de Monte-Cristo 2017

Dmytro Voloshyn
Dmytro Travels
Published in
2 min readAug 20, 2017
Château d’if — Le Défi de Monte-Cristo, 2017

На цьому фото ми з Andrii Dvoiak стоїмо щасливі після того як проплили десь приблизно по 5 км кожен в запливі “Le Défi de Monte-Cristo”, Марсель, Франція. “Десь” тому що як виявилось плавання у відкритому морі це свого роду подорож з точки А в точку Б, але далеко не по прямій лінії і це лише на карті виглядає як 5 км. У морі все виглядає по іншому, тим більше якщо плисти кролем то постійно збиваєшся з маршруту і періодично шукаєш по сторонам куди далі плисти і де інші люди.

Сміємося також тому що при реєстрації було дві опції “5 km — avec palmes” і “5 km — sans palmes” — я часто сприймаю мови інтуїтивно і для мене зміст фрази “sans/avec palmes” якось інтуїтивно не потребував перекладу — я думав що palmes — це нагороди і медалі учасниками змагань — типу як пальмові гілки(до того ще й Канни близько) і ми звісно ж зареєструвалися на заплив avec palmes — ми ж хотіли медалей. Проте як виявилося все набагато прагматичніше і avec/sans palmes це “з/без ласт” — і нам довелося плисти разом з учасниками які були в ластах і плили набагато швидше ніж ми. Мені правда вдалося в останій момент купити дитячі ласти, які трохи допомагали, але загалом ситуація була весела коли ти приходиш на старт а там 500 учасників і всі крім тебе в ластах; З технічних моментів коли захочеться добити цю дистанцію швидше то буду плисти без гідрокостюма, під сонцем досить спекотно і від цього підтошнює особливо від незвичиності того що вода солена.

Сам маршрут змагань особливий, натхненний втечею Едмонда Дантеса з твору “Граф Монте-Крісто” Александра Дюма, від пролягає від замку Іф(Château d’If) до пляжу Прадо в Марселі. Загалом історія графа дуже допомагала плисти тому що по факту, при таких дистанціях проблема не в силових навантаженнях, а більше в моральних — адже в перші півгодини ти ще роздивляєшся море, острови і пляжі(по півсекудни на кожен подих) але потім це набридає і приходиться просто плисти вперед і думати про щось своє. В такі моменти все більше переконуєшся що спорт це не тільки про здорову фізичну форму, а більше про силу волі. Цікво що в українській слово воля має два змісти: воля як свобода/freedom і воля як прагнення/the will — тому тренування спортом це привчання себе до досягнення цілей попри всі перешкоди.

Ща там ще цікаве залишилось в світі спорту Norseman, Alcatraz escape:)?

--

--