Кожен, мабуть, погодиться, що без жорсткого диску, який служить основним запам’ятовувальним пристроєм будь-якого десктопу або ноутбуку, наші комп’ютери нагадували б пустоголових зомбі. Забезпечуючи ПК величезним обсягом пам’яті, він відповідає за зберігання всіх встановлених програм, а також сотень фотографій, відео, текстових документів та інших файлів, які ми створюємо чи завантажуємо з інтернету. Але яким би важливим не був цей компонент комп’ютерної системи, слід змиритися з фактом, що жорсткі диски не вічні, і рано чи пізно вони виходять із ладу чи гублять частину або й навіть усі наші дані. Як правило, саме в цей момент приходить усвідомлення: як же багато значать ті зниклі фото-спогади та документи, на які було витрачено море поту і сліз! Втім, журячи долю за таку несправедливість і лаючи себе за нехтування резервними копіями, слід утримуватися від імпульсивних рішень, щоби зопалу не підкинути дрів у вогнище. Є кілька можливих сценаріїв втрати даних із жорсткого диску, і у більшості з них ви маєте шанси врятувати файли, якщо будете діяти належним чином.

Випадково видалені файли

Один неуважний клік — і ой… Проект, над яким робота кипіла увесь місяць, просто щезає без сліду. На щастя, навіть після застосування комбінації “Shift+Delete” файл не може одразу канути в небуття. Він залишається в сховищі, поки файлова система не запише на його місце інші дані, тому якщо вчасно виявити пропажу, є можливість його відновити. Насамперед, перевірте Кошик, щоби переконатись, що файл не потрапив до нього. Якщо там його і слід загув, вам доведеться запустити програму з відновлення даних, наприклад, Raise Data Recovery UA, яка просканує накопичувач на наявність втраченої інформації та поверне її вам. Однак, якщо не маєте наміру назавжди попрощатися з необачно видаленими файлами, уникайте таких помилок:

• не створюйте нових файлів, не копіюйте та не переміщуйте жодних даних на диску, оскільки файл, який ви бажаєте відновити, може бути перезаписано;

• не завантажуйте та не встановлюйте програм до цього сховища, включно з утилітою для відновлення даних;

• не варто перезавантажувати ПК. Під час цього процесу операційна система зчитує та записує дані на жорсткий диск, а це може призвести до перезапису видалених файлів;

• переконайтесь, що ви закрили всі програми, навіть ті, що містяться в панелі задач. Не запускайте нових, окрім інструменту для відновлення даних. Навіть користуючись веб-переглядачем, можна спричинити перезапис втраченої інформації.

• завжди зберігайте відновленні файли до іншого логічного тому або на додатковий зйомний носій.

Помилкове форматування

Відформатувати накопичувач — неначе почати все з чистого аркуша: ця процедура звільняє увесь простір на диску та робить його доступним для нових даних, стираючи всі посилання, пов’язані з наявними файлами. Існує багато причин, через які користувачі вирішують відформатувати жорсткий диск, наприклад, щоби позбавитися від вірусів або разом видалити непотрібні файли, але всім нам властиво помилятися, тому завжди є ймовірність випадково форматувати не той носій, обрати хибний розділ при встановленні операційної системи або втратити усі дані під час зміни типу файлової системи. Крім цього, через наявність пошкоджених секторів (так званих «бедів»), тобто ділянок на диску, які не вдається прочитати, інколи доводиться відформатувати запам’ятовуючий пристрій, щоб повернути йому працездатність. Усі ці та безліч інших знегод часто-густо призводять до миттєвої втрати величезних обсягів інформації. Втім, хоча файли вже неможливо побачити, всі вони залишаються на своїх місцях, тому користуючись надійним програмним забезпеченням, можна відновити до 100 відсотків відформатованих даних.

Щоб запобігти подальшому їх пошкодженню, припиніть усі операції із відформатованим сховищем: встановивши або завантаживши будь-що до нього, ви можете безповоротно переписати інформацію. Вилучіть цей накопичувач та приєднайте його до іншого комп’ютера, на якому встановлено утиліту для відновлення даних. Проскануйте носій з допомогою програми та збережіть отримані файли до іншого сховища.

Вплив шкідливого ПЗ

Комп’ютерні віруси та інші шкідливі програми, незважаючи на нашу невпинну боротьбу проти них, усе ж інколи примудряються проникнути до системи та накоїти витівок, які не тільки позначаються на швидкодії ПК, а й можуть призвести до пошкодження чи видалення певних даних. Подібний вірус легко підхопити відвідавши підозрілий веб-сайт, завантаживши інфіковане програмне забезпечення або відкривши додаток до листа. Якщо ж якийсь із ваших файлів став жертвою поганця, його ще можна врятувати, скориставшись утилітою для відновлення даних. Водночас, надзвичайно важливо:

• обирати програмне забезпечення, яке не вносить жодних виправлень до втрачених або пошкоджених даних, перед тим, як відновити їх;

• як і в попередніх випадках, не записувати та не встановлювати нічого на проблемний накопичувач, щоби вберегти дані від перезаписування;

• не застосовувати опцію Відновлення системи, яка дозволяє повернутися до попереднього стану операційної системи, оскільки це призведе до втрати нещодавно створених файлів;

• не використовувати програм, які вносять зміни до структури файлової системи, наприклад, CHKDSK, адже це може обернутися повною втратою даних.

Логічні помилки

Файли можуть загубитися у наслідок логічних помилок, які, здавалося б, виникають на рівному місці, але насправді ж викликаються великим розмаїттям чинників, від збоїв у програмному забезпеченні, некоректного завершення роботи системи, спотворення важливих системних файлів, похибок при записі інформації до файлової системи та багатьма іншими. Помилки бувають такі масштабні, що можуть перешкоджати запуску всієї системи. Втім, якщо фізичний стан диску залишився в нормі, надійний інструмент для відновлення даних допоможе успішно повернути втрачене. Однак, користувачам у жодному разі не слід:

• перевстановлювати операційну систему, доки останній з файлів не відновлено та не збережено;

• форматувати накопичувач, адже на місце старих файлових структур буде записано нові;

• користуватися утилітами для виправлення помилок у системі;

• записувати дані чи встановлювати програми на цей диск.

Фізичне пошкодження

Ви, мабуть, знаєте, що жорсткі диски — досить делікатні створіння. Раптове падіння, різкі коливання напруги, склянка води, перекинута допитливим улюбленцем, або просто неуважне ставлення з легкістю може зашкодити механічним компонентам пристрою та знищити дані. До того ж, усі вони з часом виходять із ладу через спрацювання. На жаль, не існує гарантій, що навіть фахівцю вдасться повністю повернути дані в такому випадку, але завжди є шанс, що бодай частина файлів усе ж уціліла, тому варто негайно вилучити накопичувач та звернутися до спеціалістів. Втім, будь-яка з наступних помилок може виявитися фатальною:

• сумнівні маніпуляції з пристроєм, наприклад, з використанням морозильної камери / мікрохвильової печі / іншого побутового приладдя, які навряд допоможуть його оживити;

• застосування грубої сили в надії, що диск раптом запрацює;

• спроби полагодити диск за відсутності відповідних навичок тощо.

Втратити дані з жорсткого диску можна через різні причини, і це, безперечно, далеко не найприємніша ситуація, але якщо ви готові до неї та знаєте, як діяти в кожному з випадків, то швидко зможете дати їй раду, адже коли йдеться про відновлення файлів, вчасне та безпомилкове реагування є вирішальним фактором.

USB флеш-накопичувачі або флешки, як їх кличуть у просторіччі, вже давно полюбилися широкому загалу завдяки своїй надзвичайній компактності, високій надійності та великому розмаїттю ємностей. Такі пристрої дозволяють легко переносити дані з одного комп’ютера на інший, зберігати резервні копії важливих файлів та просто слугують зручним додатковим сховищем, без якого вже важко уявити сучасний світ ПК. Однак, навіть не зважаючи на те, що їх часто гублять, перуть у пральній машині або витягують з лап домашніх улюбленців, як і всі інші цифрові носії, вони часто піддаються впливу ряду чинників, через які можна втратити цінні дані.

Помилкове видалення файлів

Зручність та швидкодія флешок не знає порівнянь: дані можна скопіювати, перемістити або стерти за лічені секунди. Та проблеми починаються, коли розумієш, що файл, який ти щойно власноруч знищив, містить результати копіткої роботи або вкрай потрібен саме зараз. Втім, не слід дорікати собі, подібна ситуація може трапитися з кожним, тим паче, що цю помилку дуже легко виправити. Вам, мабуть, відомо, що файли, які видаляються з флешки, не потрапляють до Кошика, але, на щастя, вони не зникають в один клік: дані залишаються у сховищі, доки їх не буде перетерто іншою інформацією. Цією особливістю можна скористатися та добути їх за допомогою програми для відновлення даних, наприклад, Recovery Explorer або Raise Data Recovery. Проте, варто пам’ятати: записуючи будь-що на цей носій, копіюючи або переносячи файли чи переформатовуючи флешку, можна попрощатися з втраченою інформацією.

Випадкове форматування

Багато хто форматує не той накопичувач через поспіх або неуважність, та це й не дивно, адже досить легко заплутатися серед цих E:, G:, F: та інших літер англійської абетки. Крім того, операційна система сама може вирішити, що диск потребує негайного форматування і нав’язати вам цю ідею за допомогою набридливих спливаючих повідомлень, в яких йдеться, що файлова система відсутня, має формат RAW або не вдається її розпізнати, диск не відформатовано або пристрій «не готовий» (що б це не означало) і так далі. Це може статися з багатьох причин, є навіть невелика ймовірність, що накопичувач коректно запрацює, якщо приєднати його до іншого комп’ютера або відкрити його у іншій ОС. Через це не варто одразу ж форматувати флешку, коли цього просить система. Але навіть якщо вже так трапилось, файли ще можна повернути: негайно припиніть використовувати цей носій та проскануйте його за допомогою утиліти для відновлення даних, а отримані файли збережіть на комп’ютер або інший знімний накопичувач. Шанси на успіх у цьому випадку залежать в основному від типу файлових систем: наприклад, вони досить високі, якщо на флешку з NTFS знову записати NTFS, в той час як дані з FAT, на яку записали FAT, відновити набагато складніше.

Шкідливе програмне забезпечення

Через їх портативність USB флеш-накопичувачі часто використовують для обміну файлами між різними комп’ютерами. До того ж, більшість з них застосовують технологію «plug-and-play», тобто автоматично розпізнаються, налаштовуються та запускаються системою. Без сумніву, ці пристрої відчутно полегшують нам життя, але, водночас, грають роль справжнього магніта для вірусів. Ніколи не знаєш наперед, який з комп’ютерів може бути інфікований підступними паразитами, які так і чекають, щоб застрибнути на флешку та зіпсувати її. В такій ситуації можна втратити частину файлів, або навіть доступ до всього накопичувача. На щастя, навіть їй можна дати раду:

- підключіть флешку до ПК, на якому працює надійний антивірус, щоб не дозволити шкідниками оселитися на цьому комп’ютері. Не слід форматувати накопичувач, намагатися виправити помилки у системі або записувати туди нову інформацію;

- проскануйте її програмним забезпеченням для відновлення даних, однак уникайте програм, які можуть намагатися «полагодити» пошкоджені файли. Утиліта має працювати в режимі «тільки читання»;

- оберіть потрібні файли та збережіть їх до іншого сховища;

- перевірте інфікований носій за допомогою антивіруса, який усуне всі загрози.

Разом з тим, профілактика завжди краща за лікування, тому варто знати кілька простих кроків, які допоможуть бодай частково уникнути схожих ситуацій у майбутньому:

• Вимкніть функцію автоматичного запуску флешки. Хоча вона й дозволяє пришвидшити відкривання файлів, при підключенні накопичувача до інфікованого ПК вірусам значно простіше проникнути до вашого пристрою.

• Деякі флешки мають функцію захисту від запису, яка запобігає внесенню будь-яких змін до сховища. У разі її відсутності можна захистити пристрій за допомогою спеціальної утиліти.

• Регулярно перевіряйте накопичувач на наявність вірусів.

Спотворення даних

Не будемо лукавити, більшість з нас звикли похапцем витягати флешку з комп’ютера, не використовуючи при цьому функцію безпечного вилучення. Здавалося б, що може статися? Всі ж так роблять! Втім, раптовим відключенням пристрою можна ненароком перервати операцію зчитування чи запису даних, що дуже часто призводить до пошкодження логічної структури файлової системи та втрати доступу до всієї інформації, що зберігається у ній. Якщо виникла така проблема, не слід форматувати носій, навіть якщо ОС змушує вас виконати цю операцію, а також використовувати утиліти для ремонту чи виправлення помилок, адже у такий спосіб можна ще більше спотворити дані або переписати їх, зменшивши шанси на успішне відновлення. Припиніть роботу з цим накопичувачем та проскануйте його надійною програмою для відновлення даних, а потім збережіть файли на інший пристрій. І на майбутнє, ніколи не виймайте флеш-накопичувач в той час як він працює, це може спричинити спотворення файлів або цілої файлової системи.

Поза тим, чим старше стає ваша флешка, тим менше можна їй довіряти, особливо коли йдеться про важливі файли. Залежно від виробника та технології зберігання середній строк експлуатації флеш-накопичувачів становить від 10,000 до 100,000 циклів запису/стирання. При наближенні цього ліміту у пристрою виникають проблеми з забезпеченням цілісності даних, в результаті чого вони втрачаються або пошкоджуються. На тривалості служби також негативно відображається часте підключення та від’єднання носія. Відтак, не варто застосовувати флешки для зберігання файлів, які необхідно часто оновлювати, а також надто дового використовувати такий накопичувач: серед найбільш поширених попереджувальних знаків — зникнення певних файлів, неможливість відкрити їх, різноманітні повідомлення про збої або нездатність системи виявити пристрій.

Фізичне пошкодження

У порівнянні з іншими сховищами, USB флеш-накопичувачі мають крихітний розмір, через який часто страждають від нашої недбалості та необережного ставлення. Висока температура, волога, рідини, удари та інші види фізичного впливу можуть пошкодити внутрішні компоненти пристрою та призвести до миттєвої втрати даних. В такому разі не можна намагатися власноруч полагодити носій, якщо не бажаєте назавжди позбутися втрачених файлів. Зверніться до авторитетного сервісу, оскільки за допомогою професіоналів можливо відновити хоча б частину інформації. До того ж, не забувайте, що зберігання накопичувача в належних умовах значно продовжить строк його служби.

Відсутність рухомих частин робить USB флеш-накопичувачі більш надійними, ніж інші види цифрових носіїв, проте не завжди може вберегти їх від втрати даних. На щастя, у 98% випадків файли можна відновити, якщо знати як правильно діяти у відповідному сценарії.

Видаляючи файли зі свого комп’ютера, навмисно або просто через прикру помилку, чи не замислювались ви, що насправді відбувається з цими даними? Чи зникають вони без сліду або ховаються десь у недрах жорсткого диску? Байдуже, чи ви ненароком знищили проект, який ще вчора треба було відправити нетерплячому клієнту, або переживаєте, що хтось всуне носа до ваших цифрових таємниць, яких, на вашу думку, ви давним-давно позбулись, вам, мабуть, буде цікаво дізнатися, чи можливо відновити цю інформацію.

Не секрет, що найбільш поширений спосіб покінчити з непотрібними файлами у Windows — відправити їх до Кошика, іконка якого знаходиться у верхньому лівому кутку Робочого Столу. З точки зору користувача — це звичайнісінька папка, яка містить безліч видалених файлів, які терпляче чекають свого вироку. Якщо ви раптом передумаєте, можна легко зазирнути у Кошик, знайти необхідну іконку та дати файлу другий шанс.

Але ж в дійсності, при видаленні файл навіть нікуди не переноситься: він зостається на своєму місці у сховищі, а його вміст залишається незмінним та захищається від перезапису. Втім, система перетворює ім’я файлу на набір випадкових символів, який починається з $R (при цьому файл зберігає початкове розширення), запис про нього прибирається з вихідної директорії та переміщується до прихованої системної папки (окремої для кожного розділу) під назвою $Recycle.Bin/SID, в якій SID — це ідентифікатор безпеки користувача, який проводив процедуру видалення. В той же час, у цьому каталозі створюється файл-відповідник, ім’я якого складається з $I та того ж самого набору символів. Цей файл містить всю інформацію про видалений файл, таку як шлях до нього, оригінальне ім’я, розмір, дату і час видалення тощо.

Однак, відкривши Кошик, ви «магічним» чином бачите усі файли, видалені з усіх розділів диску, разом з їх справжніми іменами. Їх можна переглянути, знайти потрібний, клікнути правою клавішею миші та обрати опцію «Відновити», або навіть скористатися пошуковим рядком у верхньому правому кутку чи відсортувати всі файли за датою. Крім цього, якщо натиснути комбінацію Ctrl-Z одразу після видалення, можете взагалі не звертатися до Кошика. Після цього оригінальне ім’я файлу та шлях до нього зчитається з файлу-відповідника, його буде перейменовано, а запис про нього повернено до вихідної директорії.

Проте, варто па’мятати, що файли не будуть вічно зберігатися у Кошику: він має певне обмеження у розмірі (до речі, його можна змінити у властивостях), таким чином, Кошик автоматично очищується після заповнення. До того ж, багато хто з нас має звичку час від часу спорожнювати Кошик, користуватися при видаленні файлів комбінацією Shift-Delete або навіть командним рядком, які дозволяють одразу видалити файли, минаючи Кошик. Ба більше, великі за розміром файли можуть взагалі не відправлятися до Кошика за замовчуванням. У таких випадках запис про файл у директорії знищується, а сам файл зникає з файлової системи. Але попри те, що Windows вже не помічає файл, його вміст залишається без змін у початковій локації на диску, а отже, його можна дістати за допомогою спеціального програмного забезпечення для відновлення даних. Такі утиліти проводять пошук серед метаданих файлової системи та здатні знайти місцезнаходження, ім’я та розмір видаленого файлу.

Однак, справа в тому, що простір на диску, який він займає, позначається як вільний для нових даних, тому система може перезаписати файл будь-якої миті. Зазвичай трапляється це не відразу, але чим довше користуватися комп’ютером, тим більша ймовірність того, що простір буде використано для інших цілей.

Відтак, якщо ви помилково видалили те, що зовсім не збирались, глибоко вдихніть та виконайте наступні кроки:

1. Перевірте ще раз Кошик. Потрібний файл може бути там, цілий та неушкоджений. Крім цього, спробуйте згадати: може ви колись відправляли його по Skype або електронною поштою, завантажували до хмари чи робили резервну копію на зйомному носії? Ще можна відкрити папку, в якій він зберігався, клікнути правою клавішею миші та вибрати опцію «Відновити попередні версії».

2. Якщо ж удача вам не посміхнулась, і зазначені вище поради не допомогли, одразу ж припиніть використовувати ваш ПК. Подальші операції, навіть перегляд кумедних відео в YouTube, можуть виявитись фатальними для видаленого файлу та спричинити його перезапис. На всякий випадок, краще навіть вимкнути комп’ютер та вилучити жорсткий диск. Безумовно, Windows перезапише інформацію лише тоді, коли в неї не залишиться іншого вибору, але навіщо ж вам ризикувати?

3. Знайдіть інший ПК, завантажте та встановіть на нього програму для відновлення даних. З відновленням видалених файлів впорається, наприклад, Raise Data Recovery, а також відтворить їх оригінальні імена та структуру каталогів. Втім, перед встановленням утиліт завжди перевіряйте цифровий підпис — щоб переконатись, що файл інсталяції не було пошкоджено та він не містить шкідливого ПЗ.

4. Під’єднайте вилучений накопичувач до цього комп’ютера для відновлення (напряму або за допомогою SATA/IDE адаптеру).

5. Відкрийте додаток для відновлення даних та запустіть сканування носія. Після його завершення знайдіть потрібний файл, оберіть його та збережіть на жорсткий диск цього ПК або будь-який зовнішній накопичувач.

З іншого боку, якщо ви непокоїтесь, що хтось зможе умисно дістати файли, які ви намагались знищити, слід розуміти, що єдиний випадок, коли файл повністю припиняє своє існування — якщо замість нього на диск записуються інші дані (окрім, звичайно ж, фізичного псування носія, але це, певна річ, досить дороге задоволення). Таким чином, щоб пересвідчитись, що нікому не вдасться відновити дані, можна запустити повне (низькорівневе) форматування сховища, при якому весь його простір буде заповнено нулями, або ж скористатися спеціальною утилітою, яка перезапише файли випадковими даними.

Отже, як показує практика, комп’ютери, на відміну від своїх власників, не здатні швидко забувати непотрібні їм речі, тому, якщо не гаяти часу, видалені файли можна успішно відновити.

Зіткнувшись із втратою даних, більшість з нас одразу ж вмикає «режим паніки»: хтось мов з гарячки біжить відкривати Інтернет та тривожно шукає рятівної поради, а хтось телефонує знайомому ІТ-шнику, благаючи про допомогу. Певна річ, важко заспокоїтись, коли усвідомлюєш, що цінні файли можуть просто канути у воду, проте емоції нерідко впливають на нашу легковіру та готовність піти на все, в надії швидше виправити ситуацію. На жаль, дещо з прочитаного чи почутого може не просто дати хибну надію на порятунок даних, а й навіть спричинити подальше пошкодження загубленої інформації, серйозно ускладнюючи або й навіть унеможливлюючи процес відновлення. Саме тому пора покінчити з найбільш нав’язливими міфами, які так уперто кружляють навколо цієї теми.

Міф №1: Дістати дані зможуть лише фахівці, адже тільки в них є необхідне обладнання та навички.

Насправді ж, це твердження не можна назвати ані правдою, ані брехнею. Справа в тому, що випадки втрати даних бувають різні, тому, якщо у вас немає зайвих коштів, перед тим як поспішити до спеціалізованого центру, не завадить проаналізувати, що ж саме сталося з файлами.

Якщо накопичувач, на якому вони зберігалися, зазнав фізичного ушкодження (наприклад, ви впустили зовнішній жорсткий диск на підлогу чи пролили сік на флешку), не відображається у Керуванні дисками або з нього доносяться підозрілі звуки, швидше за все, дані стали недоступними внаслідок поломки якогось з фізичних компонентів, відтак, для відновлення доступу до потрібної інформації доведеться його полагодити. В такій ситуації лише спеціаліст зможе оцінити масштаб катастрофи та, можливо, витягти ваші файли, або хоча б їх частину.

Втім, логічні збої сіють хаос на цифрових носіях навіть частіше, ніж фізичні чинники. Сюди входять як помилки операційної системи та у програмному забезпеченні, так і діяльність вірусів, пошкодження файлової системи тощо. З такими випадками втрати даних, як правило, можна легко впоратися користуючись спеціальною програмою, як, наприклад, Raise Data Recovery. Програмне рішення обійдеться набагато дешевше, порівняно з послугами профі, а також зекономить вам час та зусилля.

Іншою типовою проблемою є неумисне видалення файлів або форматування диску. Її також можна вирішити за допомогою спеціального програмного забезпечення для відновлення даних, але тільки якщо ви не будете зволікати — з часом операційна система може перезаписати дані, таким чином знищивши їх назавжди.

Міф №2: Втрачені дані завжди можна поновити.

Як і наше з вами життя, відновлення даних досить непередбачуване. На жаль, рідко коли можна наперед точно визначити вірогідність позитивного результату, адже не нього впливає надто багато факторів. Бувають навіть ситуації, коли залишається тільки змиритися з втратою, особливо якщо інформацію було перезаписано. Ніхто не може гарантувати, що всі дані буде повністю відновлено, тому не варто довіряти компаніям, які стверджують протилежне.

Міф №3: Зберігання резервних копій сповна захистить вас від втрати важливих файлів.

За наявності бекапів навіть спиться спокійніше, і безумовно, краще їх робити, але на жаль, не слід цілковито на них покладатися. Зовнішні накопичувачі, на яких вони знаходяться, не можуть похвалитися стовідсотковою надійністю, а інколи підводять у найменш зручний момент, особливо під час запису, коли навантаження на них значно зростає. Крім цього, як і будь-яка інформація у цифровому вигляді, резервні копії можуть непомітно псуватися, і, як правило, це стає очевидним тільки тоді, коли файли, які вони б мали містити, потребують відновлення. До того ж, програма для резервного копіювання також може бути недосконалою, і навіть невеличкий збій іноді стає причиною відсутності копій важливих даних. Хмарні сховища є більш надійними у цьому плані, але користуючись ними ви все одно не застраховані від власних помилкових дій, особливо коли доводиться вручну обирати файли та завантажувати їх до хмари. Це лише кілька прикладів, і, звичайно ж, існують різні стратегії, але сумна правда полягає в тому, що, якщо вам зовсім не кортить витрачати вічність на створення безлічі копій всіх потрібних файлів та постійно стежити за їх актуальністю, треба бути готовими до того, що одного дня вам все ж доведеться пізнати всю гіркоту втрати даних.

Міф №4: Можна скористатися програмою, яка полагодить файлові структури та поверне дані.

Інструменти для виправлення помилок на диску (disk repair tools) ніколи не були панацеєю від усіх бід, пов’язаних із запам’ятовуючими пристроями. Ба більше, такі утиліти не тільки зачасту не здатні відновити файлі, а й можуть підлити масла у вогонь: спроби полагодити логічну структуру файлової системи та повернути її до послідовного сану часто призводять до перезаписування втрачених даних, після якого вони вже не підлягають відновленню. До того ж, запуск такої програми на носії, який вже виходить з ладу, можуть пришвидшити процес його відходу на той світ.

Міф №5: Варто розібрати накопичувач, щоб подивитись, чи можна полагодити його компоненти.

Як вже зазначалося, тільки спеціаліст може відновити дані у разі поломки запам’ятовуючого пристрою, тому заради безпеки власних файлів краще не чіпати внутрішні механізми приладу, якщо у вас відсутні відповідні навички. Ви можете ненароком пошкодити їх або на них потраплять частки пилу, адже в домашніх умовах не вдасться створити середовище «чистої кімнати».

Міф №6: Якщо нагріти / заморозити / вдарити поламаний цифровий носій, він дивовижним чином запрацює.

Це, напевне, одна з найстаріших казок, пов’язаних з відновленням даних. Втім, спричиняючи подальше пошкодження накопичувача (сюди входить застосування сили, екстремальних температур або рідин), у вас набагато більше шансів зруйнувати його, аніж полагодити. Тож не слід підсипати перцю, адже наслідки таких «ремонтних робіт» можуть виявитись згубними для ваших даних.

Міф №7: Фірма-виробник найкраще знається на відновленні даних із власних запам’ятовуючих пристроїв.

Зазвичай виробники апаратного забезпечення взагалі не спеціалізуються на відновленні даних. В деяких випадках вони можуть допомогти полагодити носій або замінити його на новий, але це зовсім не означає, що він міститиме всі ваші дані.

Як бачите, коли йдеться про відновлення даних, інколи дуже важко відрізнити факти від вигадок, що інколи спонукає користувачів до неправильних рішень. Тому будьте уважні, двічі перевіряйте усю інформацію та давайте ввести себе в оману.

Як би уважно ми не ставились до власних комп’ютерів, більшості з нас, мабуть, до болю знайома наступна ситуація: раптове припинення живлення чи збій у системі, проблема з апаратним забезпеченням, підлий вірус чи просто помилково натиснута клавіша — дані зникають і ти вже в яскравих барвах уявляєш, як назавжди прощаєшся з цінними файлами, які не встиг забекапити. Всі ми знаємо, що дорога ложка до обіду, та, видно, ніколи не навчимося завчасно робити резервні копії. Тому й не дивно, що втрата важливих даних часто-густо перетворюється для нас на справжню катастрофу. Втім, як би складно це не було, не слід піддаватись паніці, адже навіть якщо дані помахали вам рукою, це ще не означає, що їх неможливо повернути. Проте, варто пам’ятати, що обравши неправильну стратегію, можна не просто додати собі клопоту, а й випадково знищити всю інформацію.

В мережі Інтернет можна знайти безліч програм, які спеціалізуються на відновленні втрачених або пошкоджених файлів, каталогів, розділів або навіть складних RAID-масивів, однак, обирати слід зважено, остерігаючись утиліт, що схильні вносити зміни до інформації, яка підлягає відновленню, та надавати перевагу застосункам, які працюють за принципом «тільки читання». Але в чому ж полягає принципова різниця? Розглянемо на прикладі.

Уявімо, що при завантаженні комп’ютера ви не дорахувались одного розділу на диску: таблицю розділів «з’їв» вірус, тому операційна система не може його прочитати, а файли, які він містив, стали недоступними. Якщо скористатися інструментом для виправлення помилок у системі (наприклад, CHKDSK), утиліта спробує скоректувати хибні структури та поремонтувати таблицю розділів, щоб повернути вам доступ до даних втраченого розділу. Процедура відбувається досить швидко та не вимагає додаткового носія для збереження файлів, проте, якщо програмі не вдається досягти бажаного результату, що трапляється досить часто, зміни, внесені нею до системи, можуть унеможливити подальші спроби відновити дані, оскільки перезаписана інформація зникає назавжди та у жодному разі не підлягає відтворенню. Програми, які дотримуються підходу «тільки читання» (як, наприклад, Raise Data Recovery), напроти, зчитують дані з пошкодженого розділу та створюють віртуальний образ його файлової системи, дозволяючи користувачеві знайти загублені файли та скопіювати їх до безпечної локації, наприклад, до зовнішнього сховища. Вихідна інформація на диску в цей час залишається незмінною, тому, якщо щось піде не по плану, завжди можна спробувати інші параметри або скористатися іншою програмою.

Інколи користувачі все ж вдаються до застосування CHKDSK, адже відомо, що в багатьох випадках утиліта допомагає відновити працездатність цифрового носія та успішно повернути доступ до даних, наприклад, якщо потрібно поновити файлову систему, яка внаслідок пошкодження була перетворена в нечитаний RAW-формат. Якщо вам кортить випробувати цю програму, але боїтеся вскочити в халепу, ви можете заздалегідь створити образ диску, щоб мати резервну копію даних на випадок, якщо спроба провалиться. Втім, у разі ознак фізичної несправності пристрою та його неминучої відмови, однієї копії може бути недостатньо — зробіть копію зазначеного образу та працюйте з нею, а поламаний пристрій краще залишити у спокої.

Якщо все зробити правильно, у більшості ситуацій втрачені файли можна повернути власними зусиллями, не звертаючись до професіоналів, але не варто забувати про обережність, адже навіть фахівці не зможуть впоратися з наслідками перезапису даних.