Глядацькі розваги інтелектуалів

або кращі серіали цієї зими

Цьогорічна зима була настільки довгою і неприємною, що якби не оберемок нових серіалів, хтозна як би ми її пережили. Жалітися вибагливим глядачам немає на що: в 2017–2018-му оживали улюблені всіма легенди 90-х і з’являлися нові шедеври, встигай лише дивитися.

“Чорне дзеркало”

Під Новий Рік Netflix порадувала всіх прихильників телесеріалу-антології Чарлі Брукера 4-м сезоном. Шедевр-антиутопія, яка змушує навіть затятих скептиків переглянути своє ставлення до інформаційних технологій і сучасної моралі знову підіймає актуальні питання. Крадіжка ДНК, онлайн-стеження за дітьми, сканування спогадів, вдосконалені онлайн-знайомства з визначенням тривалості стосунків, неконтрольовані роботи, збереження свідомості після смерті, — все це не видається нам далеким майбутнім, тому дивитися трохи моторошно і дуже корисно.

Як на мене, 3-й сезон поки що був найсильнішим (особливо моя улюблена серія “Сан-Джуніперо”), 4-й до нього трохи не дотягнув, можливо через абсолютно провальний 5-й епізод “Металіст” (про собак-роботів, взагалі не рекомендую дивитися). Зате епізоди “Аркангел”, “Повісь діджея” та “Чорний музей” знову змусять ваші мізки попрацювати, а Чарлі Брукера однозначно готуватися до чергових нагород.

“Міст”

1 січня 2018-го року також почався 4-й сезон шведсько-датського детективного серіалу “Міст”, який вже встиг полонити моє серце. Сага Норен із поліції Мальме та датський детектив Мартін Роде шукають ненормального, який залишив розділений навпіл труп жінки посеред Ересуннського мосту — точно на кордоні між Данією та Швецією. Згодом вони дізнаються, що вбивства почалися ще рік назад і продовжуються дотепер, причому маніяк керується так званою вищою справедливістю— передає через пресу свої заяви та вимоги, пов’язані то з правами безхатченків, то з дитячею працею.

Проте, щоб вийти на справжнього злочинця, детективам спочатку доведеться пропрацювати безліч фальшивих версій та варіантів розвитку подій. Це буде головною фішкою серіалу і надалі — сценаристи постійно гратимуться з глядачем, заплутуючи його все більше та даючи неоднозначні відповіді. Похмурі скандинавські пейзажі, Сага Норен із синдромом Аспергера, чимось подібна на Шерлока і доброзичливий багатодітний батько Мартін та спокійна манера оповіді сюжету навіть під час терористичних актів створюють надзвичайно якісний та цікавий скандинавський коктейль. У кожному сезоні детективи розслідуватимуть нову справу, а у 3-му Мартіна замінить інший детектив, проте це не лишить “Міст” похмурої привабливості та невимовного бажання робити ставки на те, хто все ж таки вбивця.

“Мисливець за розумом”

Восени 2017-го Netflix випустила ще один приємний сюрприз для інтелектуалів. Дія нового серіалу Девіда Фінчера відбувається у 1977-му році. Головному герою — юному ініціативному спецагенту ФБР Холдену Форду приходить в голову цікава ідея: проводити бесіди з маніяками-вбивцями, які відбувають термін у в’язниці. Він намагається зрозуміти їхню логіку та дослідити психологічні фактори, які штовхали їх на злочин, для того, щоб оперативно знаходити злочинців у майбутньому. На жаль, “динозаври” ФБР не розуміють таких новацій, а подекуди і взагалі вважають, що Форд сам маніяк, якщо отримує задоволення від подібних розмов, тому всіляко ставлять палки йому в колеса. Заручившись підтримкою старшого колеги Біллі Тенча та відомого психолога Анни Торв, Форд не здається, що зрештою приводить до створення у ФБР відділу біхевіоризму та бурхливого розвитку кримінальної психології.

Серіал цікавий тим, що знятий за сюжетом книги “Mind Hunter: Inside FBI’s Elite Serial Crime Unit”, яку написали справжні агенти ФБР відділу біхевіоризму Марк Олшейкер та Джон Дуглас. В “Мисливці за розумом” дуже багато діалогів та особистих драм головних героїв, і майже немає активних дій чи стрілянини. Тим не менше дивитися його з кожною серією все цікавіше. На жаль, перший сезон уривається на найцікавішому місці, а другий на екрани ще не вийшов, проте я переконана, що чекати варто.

“Секретні матеріали”

11-й сезон “X-files” знову називають останнім. Начебто вже і Джиліан Андерсон відмовилася від продовження зйомок, і сам Кріс Картер заморився, проте у останній серії сценаристи все ж залишили собі про всяк випадок невеличкий простір для фантазії.

Коли у 2010-му зірковий тандем Малдера і Скаллі повернувся на екрани, більшість фанатів сприйняло новину скептично. І дійсно, 10-й сезон більше нагадував якусь пародію на себе самого, а актори, здавалося, просто насолоджуються спогадами про часи молодості — чого вартий хоча б епізод з п’яним Малдером на цвинтарі, який чекає на людину-ящера опівночі коло надгробків з іменами режисерів, а прокидається від ринг-тону “X-files” на мобільнику! Серіал було дивитися не те що не смішно, а навіть якось неприємно, атмосфера загадковості і змов безслідно зникла.

Проте в 11-му сезоні у Картера і компанії неначе щось перемкнуло в голові і вони видали цілком пристойне та повноцінне продовження старих-добрих “Секретних матеріалів” — подекуди надто спокійне і зворушливе, проте, безсумнівно, це нарешті було воно. У нових епізодах більше про стосунки Малдера і Скаллі, нарешті розв’язка історії з їх сином, серії з претензією на сучасні політичні змови та критику технологічного прогресу, які занадто сильно змахують на “Чорне дзеркало” і фантасмагоричне повернення улюблених старих героїв, яких фанати вважали давно померлими. І хоча багато критиків вважають, що серіал вже давно цілком себе вичерпав, — я з ними не погоджуся. Сюжетна лінія з інопланетянами та Вільямом може тягнутися вічно, та і про сучасні американські політичні змови можна знімати і знімати, тому я свято впевнена, що 11-й сезон не стане останнім.

Що стосується серіалів, в яких сценаристам вже явно дуже тяжко продовжувати, назву “Теорію великого вибуху”, яка у 11-му сезоні перетворилася на безкінечне обмусолювання стосунків головних героїв, за яким більше нецікаво спостерігати. Можливо серіал врятували б нові актори, проте навряд старі захочуть ділитися своїми мільйонними гонорарами. Зйомки нового сезону тривають, і я буду дуже здивована, якщо нові серії мені сподобаються.

В будь-якому випадку, ця серіальна зима явно не була нудною. Тепер вже можна і надвір погуляти.

Якщо вам сподобався цей пост, натисніть кнопку аплодисментів зліва.

Прочитати мій попередній пост про французький артхауз можна тут і тут.