Чому в кишенях не видно реформ?

Pylyp Dukhliy
Jan 30, 2016 · 5 min read

Що таке реформи? Як їх виміряти? Чому вони на словах є, а в кишенях нема результатів? Чи правильним шляхом ми йдемо? Чому курс росте, а зарплатня - не дуже?

В п’ятницю був економічний день Уряду. В напівпорожньому залі виступали міністри та звітували про виконану роботу. В цій статті буде розглянуто виступ міністра економіки Айвараса Абромавичуса плюс трохи екскурсу в історію.

“Совместными усилиями с Верховной Радой Украины и с Национальным банком Украины правительству удалось стабилизировать макроэкономическую ситуацию и во втором полугодии получилось увидеть первые проблески роста.”

Тепер давайте людською мовою і на пальцах. Ось вам динаміка росту ВВП України.

Джерело: Держстат

Зверніть увагу, починаючи з 2011 (!) року українська економіка почала втрачати темп росту, а в 2012 році у нас вже була рецесія - скорочення обсягу економіки. Не було Майдану, не було війни, окупації, Донбас продовжував “годувати” Україну. Що сталось?

Джерело: Держстат

Ми почали менше виробляти. Падіння темпів почалося в 2010 році, а в 2012 році промислове виробництво почало скорочуватись. Знову ж таки, це ж період стабільності. Що сталось?

Сальдо Експорту-Імпорту, $

Джерело: Держстат

Ми скорочували виробництво в середині країни, але нарощували імпорт товарів, тобто годували не своїх виробників, а іноземних. Виробляти стало не вигідно. Звідки ж ми брали гроші на все це?

Джерело: НБУ

Ми жили в кредит. За 2010–2013 роки ми взяли більше $40 млрд. кредитів. Для порівняння, дохідна частина бюджету України на 2016 рік - $24 млрд. Непогано гульнули, так?

А як треба було? Треба було вже в 2010 році відпускати гривню і зменшувати курс. Не на багато - пару гривень на квартал. Це б оживило економіку та виробництво, зріс би експорт та зменшився імпорт, було б менше запозичень. Чому це не робилося? Бо крали тоді в гривнях, а виводили з країни долари і тому був потрібен низький курс. Вони крали, а назад заводили кредити. За цією схемою і працювала ця фінансова піраміда, яку чомусь називали “стабільністю”.

В 2014 році піраміда рухнула. І курс, який так довго стримували - відіграв все за попередні роки. Давайте знову перший графік.

Ми опинилися в ямі, пік прийшовся на середину 2015 року і коли Айварас каже, що “во втором полугодии получилось увидеть первые проблески роста”, то мається на увазі все вищенаписане. Ви можете передивитись всі графіки знову і побачити, що друга половина 2015 року демонструє вже позитивний тренд і 2016 рік має бути роком початку зростання. Початку, а не тотальної заможності. Всім хочеться всього і відразу, але економіка - дуже інертна штука.

Весь 2015 рік уряд займався стабілізацією та закладанням підгрунтя для росту. Пряма мова.

“Дерегуляция. В целом за год мы вместе с вами отменили более 100 регуляторных барьеров, на 40 процентов сократили количество разрешительных документов. План дерегуляции выполнен на 72 процента. Но это только начало. … В полную силу в этом году заработает офис эффективного регулирования, созданный с помощью поддержки ЕС в прошлом году. За 23 шага они сделали “дорожную карту”. Мы поднимемся уже в течении этого года с 83 места по рейтингу Всемирного банка Doing Business на 46-е. Следующие 20 шагов позволят нам оказаться еще через год в топ-20 рейтинга.

Щодо корупції. “По предварительным подсчетам, убытки госкомпаний в прошлом году сократились со 117 миллиардов гривен до 16 миллиардов гривен.” Це 100 млрд. гривень, які вже не будуть діставатись з нашої з вами кишені, не будуть покриватись кредитами. І що робить Парламент? “Во-первых, хотелось вас поблагодарить, что вчера с 16-й попытки все-таки был принят, хотя, к сожалению, только в первом чтении, Закон 2319а-д. Он откроет путь к прозрачной профессиональной приватизации, которую мы уже ждем достаточно долго.” Нагадаю, що держпідприємства - це основне джерело корупції. Правда, нарахував тільки 8 голосувань, а от вам показовий результат одного з них.

Так, ви не помилились, це фракція, яка найбільше в коаліції не задоволена роботою Уряду.

Взагалі, дивно, що Парламент зовсім не відчуває відповідальності за реформи.

“Из того же плана по дерегуляции в Верховной Раде находятся 30 законопроектов. Мы ждем тематических дней в парламенте, дня экономического развития и дня улучшения бизнес-климата, чтобы рассмотреть и принять ряд необходимых документов. Экономический эффект от дерегуляции исчисляется миллиардами гривен.”

30 неприйнятих законів, Карл! Які потрібні країні, потрібні для реформ, потрібні для дерегуляції, зменшення корупції. І де вони, га? І хто всравсь?

Айварас ще багато чого казав, і про ProZorrо і про відкритий ринок ЄС і про інвестиційні форуми, відкриття нових виробництв.

Висновки.

Я розумію, що нам всім хочеться всього та зразу. Але так не буває. Реформи сьогодення ми відчуємо тільки за рік-два-три. Поки зміняться правила гри, поки вони запрацюють, поки це побачать інвестори, поки вони вкладуть гроші, побудуть тут щось, поки це почне працювати та давати дохід власнику, зарплату людям і податки державі. Про це добре знають популісти, які зараз на фоні невдоволення та завищених очікувань суспільства хочуть залізти у владу і зафіксувати ріст економіки своєю присутністю. Хай лізуть, така у нас політика. Але давайте оцінювати людей за конкретними справами, не впадати в нескінченну зраду і кожен на своєму місці робити свою справу. Якнайкраще і якнайефективніше. І все у нас вийде.

In Ukrainian

Дописи українською. *Про що завгодно

Pylyp Dukhliy

Written by

In Ukrainian

Дописи українською. *Про що завгодно

Welcome to a place where words matter. On Medium, smart voices and original ideas take center stage - with no ads in sight. Watch
Follow all the topics you care about, and we’ll deliver the best stories for you to your homepage and inbox. Explore
Get unlimited access to the best stories on Medium — and support writers while you’re at it. Just $5/month. Upgrade